Розробка ресурсозберігаючих меліорацій земель для приватизованих господарств гумідної зони Лівобережного Степу - Автореферат

ІНСТИТУТ гідротехніки і меліорації УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК(сільськогосподарські науки) Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Науковий керівник: доктор технічних наук, старший науковий співробітник Скрипник Олег В?ячеславович, Інститут гідротехніки і меліорації УААН, головний науковий співробітник; Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Клименко Микола Олександрович Рівненський державний технічний університет, завідуючий кафедрою екології, декан факультету екології та землевпорядкування кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Галочка Володимир Іванович. Захист відбудеться “_20_”____червня__ 2001р. о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.362.01 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук в Інституті гідротехніки і меліорації УААН за адресою: 03022Київ 22, вул.Багаторічний досвід сільськогосподарського використання таких земель показав, що без меліоративного покращання на них неможливе продуктивне ведення господарства. В той же час один раз на 3-4 роки в цій зоні спостерігаються посушливі періоди, коли вологість кореневмісного шару грунту опускається до критичних величин і обумовлює значне зниження урожайності сільськогосподарських рослин. Традиційний шлях їх меліорацій - будівництво матеріалоємних дренажних систем і застосування зрошення за існуючими нормативами, які обумовлюють високі будівельні затрати і значну енергоємність, не під силу сьогодні і в найближній перспективі невеликим і, особливо, фермерським господарствам, які виникають і будуть виникати в умовах переходу економіки аграрного сектору до ринкових відносин. Обгрунтована доцільність здійснювати меліорацію мінеральних надмірно зволожуваних грунтів без застосування матеріального дренажу за допомогою спеціально розробленої технології їх дренування силами господарства, в т.ч. фермерськими, а також в розробці енергозберігаючого режиму зволоження цих земель малими зрошувальними і поливними нормами. Розроблений і експериментально перевірений енергозберігаючий режим зволоження земель для гумідної зони лівобережного лісостепу дозволяє зробити зрошення доступним із застосуванням місцевих ставків та невеликих водойм із заакумульованими водами при зниженні в 2-3 рази проти існуючих поливних та зрошувальних норм та скороченні на 30-60% загальних енерговитрат.Для цього на надзаплавній ділянці господарства було закладено кротовий дренаж по розробленій нами технології машиною КН-1200 на тязі трактора ДТ-75 чотирма послідовно з?єднаними дренерами діаметром 5, 8, 10 та 12 см при русі трактора на 1-2 швидкості, залежно від грунтового опору. Всі експериментальні ділянки було обладнано водомірними колодязями та фіксованими точками відбору зразків грунту для визначення їх водно-фізичних властивостей та динаміки вологості грунту під час і після поливів. Дослідження зазначених наукових співробітників ІГМ та Сульського дослідного поля в даному регіоні переконливо показують, що додаткове зволоження заплавних торфових грунтів р. Щоб переконатися в правомірності зазначеного положення ми виконали ретельний аналіз впливу штучного підвищення рівнів грунтових вод на врожайність сільськогосподарських культур в умовах західного Полісся на основі багаторічних даних Сарненської дослідної станції в дослідах її працівників Проскури М.С., Гордійчука А.С., Загорулько А.М., Кузмича П.К., Гниди Е.С. протягом 1957-1983 рр. Як показав виконаний аналіз ці дані підтверджують також відсутність потреби в додатковому зволоженні заплавних торфових грунтів і в Поліській зоні. На основі відміченого, нами на землях КСП “Маяк”, що є типовим, як і землі Сульського дослідного поля, проведено експериментальні дослідження зі зрошенням як рекомендованими, так і заниженими поливними нормами.

Схематичний план розташування дослідних ділянок на території земель КСП “Маяк” зображено на рис.1.