Фотоелектричні пристрої широкого спектрального діапазону на основі селенідів індію та галію. Вплив високоенергетичного випромінювання на параметри фотодіодів та напівпровідники. Вплив лазерного випромінюванням на фотоелектричні параметри пристроїв.
При низкой оригинальности работы "Розробка радіаційностійких фотодіодів на основі шаруватих структур селенідів індію та галію", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Розробка радіаційностійких фотодіодів на основі шаруватих структур селенідів індію та галіюРобота виконана в Чернівецькому відділенні Інституту проблем матеріалознавства імені І.М.Францевича Національної академії наук України Науковий керівник: доктор фізико-математичних наук, професор Ковалюк Захар Дмитрович, Чернівецьке відділення Інституту проблем матеріалознавства імені І.М.Францевича Національної академії наук України, керівник Захист відбудеться “19” лютого 2009 р. о 1500 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.09 при Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м.Розвиток атомної енергетики, широке застосування високоенергетичного випромінювання в науці і техніці, різноманітних технологічних процесах, медицині потребує пошуку радіаційностійких матеріалів та розробки електронного устаткування, здатного працювати при високих рівнях радіації. Так, у процесі виготовлення напівпровідникові прилади піддаються дії Х-випромінювання, потоків електронів, іонів, а у промислових ядерних установках - нейтронного і g-опромінень. Наявність слабкого ван-дер-ваальсового звязку між їх шарами дозволяє легко отримувати напівпровідникові підкладинки з атомарно-гладкою поверхнею, що у поєднанні з простими технологіями (термічне окислення, ван-дер-ваальсовий контакт гомо-і гетерошарів, хімічний піроліз) дає можливість створювати поверхнево-барєрні діоди, р-n-гомо-та гетеропереходи. Дисертаційна робота тісно повязана з планами науково-дослідницьких робіт Чернівецького відділення Інституту проблем матеріалознавства НАН України, зокрема з темою 0104U006143 “Розробка технології радіаційно стійких напівпровідникових матеріалів для інфрачервоної оптоелектроніки та спінтроніки”, яка виконувалась за постановою Бюро ВФТПМ Президії НАН України № 8 від 13.05.2004 р., з темою 0106U009492 “Розробка нових напівпровідникових матеріалів на основі шаруватих кристалів та дослідження їх радіаційної стійкості в умовах ядерних випромінювань” за договором № К-490 по проекту Державної програми відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1165 від 08.09.04, та розпорядження Бюро Президії НАН України № 202 від 05.04.2006р., з темою 0107U008435 “Розробка сенсорів на основі радіаційностійких гетеропереходів із шаруватих структур для детекторів ядерних випромінювань” за договором № К-1-335 від 01.06.2007 р. по проекту Державної програми відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1165 від 08.09.04, розпорядження Бюро Президії НАН України № 691 від 14.10.2004 р. та № 178 від 21.03.2007 р. Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі задачі: Створення ФД на основі шаруватих селенідів індію та галію з застосуванням технологій ван-дер-ваальсового контакту гомо-і гетерошарів, термічного окислення, хімічного піролізу, лазерного опромінення.У вступі розкрито стан наукової проблеми, обґрунтовано необхідність проведення досліджень і відзначено актуальність вибраної теми дисертаційної роботи та її звязок з науковими програмами, які виконувалися в Чернівецькому відділенні Інституту проблем матеріалознавства НАН України; сформульовані мета і задачі досліджень; відзначена наукова новизна отриманих результатів та їх практичне значення; наведено дані про апробацію роботи, публікації, особистий внесок дисертанта та зміст розділів дисертації. На основі досліджень ВАХ діодів, створених лазерним променем з густиною енергії 7 - 22 Дж/см2, показано, що утворення р-n-переходу має місце навіть при енергії, недостатній для розплаву поверхні шаруватого напівпровідника (Е <10 Дж/см2), однак найкращими характеристиками володіли ФД, отримані при густині 12 Дж/см2 (табл. У третьому розділі досліджено вплив “надмалих” доз (? 300 Р) Х-та g-опромінення на INSE-фотодіоди, виготовлені за різними технологіями: посадкою на оптичний контакт, термічним окисленням та лазерним опроміненням напівпровідника; проведено дослідження радіаційної стійкості ФД на основі селенідів індію та галію при дії гальмівних g-квантів у широкому діапазоні доз (0,14 - 140 КГР) та розглянуто особливості дефектоутворення. Опромінення g-квантами з енергією Е = 1,33 МЕВ проводилося за допомогою джерела неперервної дії - ізотопу кобальту 60Со в інтервалі доз 10-300 Р. Показано, що основним чинником ініційованих радіацією процесів є відмінності в щільності і характері іонізації при опроміненні Х-променями та g-квантами; неоднакове вихідне структурне упорядкування границі розділу для різних типів INSE-фотодіодів; присутність у підкладинках шаруватих напівпровідників механічних напруг, спричинених пластичною деформацією; вихідна нерівноважність та наступна релаксація характеристик шаруватих кристалів.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы