Розробка препарату і технології антисептичної обробки шкіри та хутра - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУЗахист відбудеться 13.03.2008 р. о _14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.102.03 в Київському національному університеті технологій та дизайну (КНУТД) за адресою: 01011, м. Наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми захисту шкіряно-хутрових матеріалів від дії мікроорганізмів‚ що виявляється у дослідженні процесу біоураження‚ розробці та застосуванні ефективного антисептичного препарату на основі похідних карбамінової кислоти. З урахуванням ефекту синергізму створено малотоксичний препарат КА-23 з широким спектром антимікробної дії для біозахисту шкіряно-хутрових матеріалів. Розроблено й апробовано технології антисептичної обробки шкіри та хутра з використанням нового препарату‚ які порівняно з відомими технологіями забезпечують збереження якості напівфабрикату‚ готової продукції при раціональному використанні сировини і хімічних матеріалів, поліпшенні екології навколишнього середовища. Методом многокритериальной компромиссной оптимизации установили рациональные параметры процесса (расход препарата - 0,15-0,18 %; температура 40-50 ОС; продолжительность 60 мин)‚ учтенные при создании технологии антисептической обработки Вет-блу с применением КА-23 после дубления.Під час виробництва, експлуатації, транспортування та зберігання натуральні шкіра та хутро уражаються різними мікроорганізмами, що призводить до передчасного старіння, втрати фізико-хімічних, механічних та експлуатаційних властивостей шкіряно-хутрових матеріалів і навіть неможливості їх використання. Виходячи з наведеного, а також значного попиту на вироби з натуральних шкіри та хутра все більш актуальною стає проблема запобігання ураженню мікроорганізмами, зокрема плісеневими грибами, шкіряно-хутрової сировини, напівфабрикату та виробленої з них готової продукції. Метою дослідження є розробка та застосування у шкіряно-хутровому виробництві антисептичного препарату, який повинен мати широкий спектр антимікробної дії при відносно невеликих витратах; бути нетоксичним і стійким при зберіганні, неактивним щодо хімічних реагентів та обладнання‚ людини і навколишнього середовища; не погіршувати якість напівфабрикату та готової продукції. У роботі використали традиційні та сучасні методи аналізу хімічних матеріалів, сировини, напівфабрикату, шкіри та хутра після обробки цими матеріалами (рефрактометричний, віскозиметричний, мікроскопічний, денсілометричний, термографічний, хроматографічний) із залученням методів аналізу, поширених у мікробіології (градієнтних чашок‚ серійного розведення та інших), математичного апарату (математичне планування експерименту, математична статистика) та обчислювальної техніки. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому‚ що на підставі систематизованих досліджень впливу мікрофлори на шкіряно-хутрові матеріали проблему їх біозахисту вирішено створенням сучасного ефективного препарату і технології його використання для антисептичної обробки шкіри та хутра.Узагальнення і критичний аналіз науково-технічної інформації в галузі технології шкіри і хутра‚ а також мікробіології свідчать про актуальність проблеми ураження шкіряно-хутрових матеріалів різними групами мікроорганізмів, яке зумовлює погіршення якості (зміну кольору, хімічних та фізико-механічних показників тощо) й неможливість застосування цих матеріалів за призначенням. У третьому розділі ідентифіковано мікроорганізми, що уражують шкіряно-хутрові матеріали; визначено їх шкодочинний механізм та зміну основних показників матеріалів при біоураженні; встановлено ефективність хімічного методу захисту шкіри та хутра з використанням антисептичних засобів від деструктивного впливу мікроорганізмів. Аналіз мікрофлори, виділеної зі шкіряно-хутрових матеріалів (сировини, напівфабрикату, готових шкіри та хутра)‚ свідчить про те, що вони можуть уражатися різними фізіологічними групами мікроорганізмів: плісеневими грибами Aspergillus sp, Penicillium sp, Cladosporium sp, Trichoderma sp тощо; бактеріями Bacillus sp, Desulfovibrio sp, Pseudomonas sp, Escherichia sp, Staphylococcus sp та іншими. З метою ідентифікації органічних кислот‚ утворюваних плісеневими грибами на шкіряному напівфабрикаті‚ хроматографічним аналізом культуральної рідини визначено, що гриби Aspergillus niger продукують винну, яблучну, глюконову, лимонну та щавелеву кислоти, а гриби Penicillium chrysogenum - винну та глюконову. Одержані результати підтвердили доцільність застосування нового засобу на цій стадії виробництва шкіри: фізико-хімічні показники готової продукції, виготовленої з напівфабрикату після обробки 0,12 % препарату КА-23 та зберігання протягом 92 діб‚ відповідають вимогам нормативно-технічної документації (табл.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми біозахисту шкіри та хутра шляхом включення до технологічного циклу антисептичної обробки препаратом на основі похідних карбамінової кислоти.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ