Розробка практичних рекомендацій щодо аналізу та оптимізації банківського кредитування фізичних осіб на прикладі ВАТ "БМ Банк" - Дипломная работа

2.2 Аналіз фінансової діяльності банку3.1 Методичний підхід до зниження банківського ризику на основі оцінки кредитоспроможності позичальників - фізичних осібПерелік використаної літературиСеред субєктів фінансово-господарської діяльності банки - це саме та галузь, яка повинна бути спроможна своєчасно прогнозувати динаміку економічної конюнктури, а також якнайшвидше та досить гнучко реагувати на будь-які зміни, що відбуваються на фінансовому ринку. Головними ланками кредитної системи є банки та кредитні установи, що мають ліцензію Національного банку України, які одночасно виступають у ролі покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних коштів. Субєкти господарської діяльності та фізичні особи за виникнення фінансових труднощів звертаються до банків для отримання у тимчасове користування коштів. Здійснювати операції з кредитування господарських субєктів і населення банки можуть лише за наявності відповідних кредитних ресурсів, які формуються у процесі діяльності банків. За таких умов постає необхідність перегляду та вдосконалення кількісного та якісного надання банківських послуг, механізму їх здійснення, реалізації системи ризик-менеджменту у банках [11, с.Важливою категорією ринкової економіки, що відображає реальні звязки і відносини економічного життя суспільства є кредит, що завжди був і залишається важливим важелем у стимулюванні розвитку виробництва, за допомогою якого прискорюється процес обігу капіталу як на макро-, так і на мікроекономічному рівні. Сутність капіталотворчої теорії кредиту визначається такими основними положеннями: - кредит, як і гроші, є безпосередньо капіталом, багатством, а тому розширення кредиту означає нагромадження капіталу; Інші автори, виходячи з вузького розуміння кредиту, зазначають, що кредит - це грошові кошти або майно, що надаються однією стороною (кредитором) іншій стороні (позичальнику) в розмірі та на умовах, передбачених договором. Таким чином, кредит здебільшого розуміється у двох значеннях: 1. вузькому - як сума коштів, що отримує позичальник від кредитора; Вивчення сучасних поглядів на сутність категорії «кредит» дозволяє визначити такі його характерні ознаки: - кредит - це економічні відносини між юридичними та фізичними особами та державою з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою процентів;Водночас банки надають населенню споживчі кредити, серед яких значний обсяг мають кредити на придбання, будівництво житла, на поліпшення житлових умов та створення підсобного домашнього господарства, а також на невідкладні потреби. Дані види кредитів допомагають банку диверсифікувати свою клієнтську базу, залучити депозити і знайти джерела доходів, що доповнюють і компенсують ризик по кредитах і депозитах підприємницьких фірм. Споживчий кредит має багато специфічних рис, повязаних із особливостями сфери особистого споживання громадян: - цей вид позики відображає відносини між кредитором і позичальником, сенс яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання, на відміну від позик, які надають субєктам господарювання для виробничих цілей або для придбання активів, що породжують рух вартості; 7) за схемою погашення кредиту: - кредити з ануїтетною схемою погашення (щомісяця сплачується фіксована сума); На останньому етапі після здійснення вищевказаних дій кредитний менеджер складає письмові висновки про доцільність видачі кредиту (відмови у видачі) і погоджує умови надання кредиту з позичальником.Важливою категорією ринкової економіки, що відображає реальні звязки і відносини економічного життя суспільства є кредит, що завжди був і залишається важливим важелем у стимулюванні розвитку виробництва, за допомогою якого прискорюється процес обігу капіталу як на макро-, так і на мікроекономічному рівні. Кредит здебільшого розуміється у двох значеннях: вузькому - як сума коштів, що отримує позичальник від кредитора; широкому - як сукупність суспільних правовідносин, що виникають, здійснюються та припиняються в процесі надання залучених раніше кредитором коштів у борг позичальнику. Споживчий кредит характеризує відносини між кредитором і позичальником з приводу фінансування кінцевого споживання. Кредитування фізичних осіб банку як вартісна економічна категорія виражає відносини між кредитором і позичальником з приводу позички, що надається банківською установою фізичним особам для задоволення їхніх потреб на умовах тимчасового користування, забезпечення та платності. Кожний наданий банком кредит має бути повернутий позичальником у визначений кредитним договором строк.ТОВ «БМ Банк» було реорганізовано у ВАТ «БМ Банк». В рамках удосконалення управління ризиками банк розпочав у 2008 році перехід до єдиних стандартів управління ризиками Банківської Групи ВАТ «Банк Москві» з урахуванням місцевої специфіки, нормативної бази Національного банку України та рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду. У банку розроблено та затверджено «Положення про політику управління банківськими ризиками ВАТ «БМ Банк», яке визначає цілі, завда

ЗМІСТ

Вступ

1. Теоретико-методичні засади банківського кредитування фізичних осіб

1.1 Економічна сутність банківського кредиту та його функції

1.2 Особливості банківського кредитування фізичних осіб

1.3 Ризики кредитування населення та заходи щодо їх мінімізації

Висновки до розділу 1

2. Аналіз кредитування фізичних осіб у ВАТ «БМ Банк»

3. Удосконалення процесу кредитування банком фізичних осіб

3.1 Методичний підхід до зниження банківського ризику на основі оцінки кредитоспроможності позичальників - фізичних осіб

3.2 Оцінка рівня привабливості кредитування населення за допомогою таксономічного показника рівня розвитку

3.3 Визначення показників кредитування фізичних осіб за допомогою інструментів прогнозуванняПерелік використаної літератури1. Важливою категорією ринкової економіки, що відображає реальні звязки і відносини економічного життя суспільства є кредит, що завжди був і залишається важливим важелем у стимулюванні розвитку виробництва, за допомогою якого прискорюється процес обігу капіталу як на макро-, так і на мікроекономічному рівні. Кредит здебільшого розуміється у двох значеннях: вузькому - як сума коштів, що отримує позичальник від кредитора; широкому - як сукупність суспільних правовідносин, що виникають, здійснюються та припиняються в процесі надання залучених раніше кредитором коштів у борг позичальнику.

2. Однією з характерних рис сучасного стану розвитку банківської системи України є інтенсивне опанування банками технологій споживчого кредитування. Споживчий кредит характеризує відносини між кредитором і позичальником з приводу фінансування кінцевого споживання. Субєктами споживчого кредиту є банки і торговельні заклади

(кредитори) та населення (позичальники). Кредитування фізичних осіб банку як вартісна економічна категорія виражає відносини між кредитором і позичальником з приводу позички, що надається банківською установою фізичним особам для задоволення їхніх потреб на умовах тимчасового користування, забезпечення та платності.

3. Надання кредитів здійснюється на підставі кредитних договорів, які укладаються індивідуальними позичальниками з установою банку. Банки здійснюють видачу кредитів фізичним особам у межах наявних кредитних ресурсів згідно з основними напрямками власної кредитної і відсоткової політики. Розмір процентної ставки за користування кредитом встановлюється установою банку самостійно залежно від вартості кредитних ресурсів, характеру наданого забезпечення, виду кредиту, попиту та пропозиції на кредитному ринку в конкретному регіоні та інших чинників

3. Здійснення кредитної діяльності банків відбувається за умови дотримання принципів кредитування. До основних принципів банківського кредитування належать: поверненість, строковість, платність, забезпеченість та цільовий характер використання. Кожний наданий банком кредит має бути повернутий позичальником у визначений кредитним договором строк. Водночас позичальники повинні використовувати надані кредитні кошти за цільовим призначенням та сплачувати проценти за користування ними. Банківським установам, у свою чергу, слід виважено підходити до оцінки позичальників та диференціювати їх за характером фінансово-господарської діяльності, обсягом капіталу тощо та організовувати кредитування на договірних засадах. Процес кредитування в банку включає попередній, підготовчий, основний та заключний етапи, кожен з яких характеризується сукупністю процедур та відповідних дій для здійснення кредитної операції.

5. Кредитні операції є найважливішим джерелом прибутку банку, проте складають підвищену небезпеку для стійкості та стабільності банку в цілому. Кредитний ризик - це ризик несплати позичальником основного боргу (суми наданої позики) і відсотків, які належать сплаті банку за користування кредитом у терміни, визначені у кредитному договорі. Несплата процентів за позикою здатна спричинити неотримання прибутку банку від кредитної діяльності, неповернення ж самого кредиту викликає появу прямих збитків та можливу втрату банківського капіталу. З огляду на це кредитний ризик активної діяльності комерційного банку можна розглядати як ймовірність появи втрат (втраченої вигоди) із-за ненадання кредиту потенційному позичальнику, здатному своєчасно виконати свої фінансові зобовязання.

6. Кредитний ризик при кредитуванні фізичної особи може бути повязаний з простроченням платежу через неплатоспроможність позичальника; нецільовим використанням кредиту; збитковістю галузі застосування кредиту; забезпеченістю і видами застави; невиконанням попередніх зобовязань за кредитами банку; безперспективністю подальшого розвитку позичальника; складним фінансовим станом позичальника тощо. Оскільки джерело кредитного ризику банку полягає у нездатності позичальника своєчасно та в повному обсязі виконати свої зобовязання за отриманим кредитом, одним із заходів, спрямованих на мінімізацію збитків, є проведення якісної оцінки його кредитоспроможності.

7. Найголовнішим методом захисту від кредитних ризиків, визначення необхідного обсягу позики та можливих шляхів повернення заборгованості банку є аналіз та оцінка кредитоспроможності клієнта, його фінансового стану, прогнозування ризику неповернення кредиту. Банки самостійно визначають рівень ризику кредитних операцій, оцінюють фінансовий стан позичальників (контрагентів банку) та вартість застави в межах чинного законодавства. Комплексна оцінка кредитного ризику можлива на основі багатофакторного аналізу кредитоспроможності клієнтів банку та його кредитного портфеля.

8. Забезпечення ефективності та надійності здійснення кредитних операцій вимагає від комерційного банку організації постійного моніторингу всіх стадій реалізації кредитного процесу. Для проведення моніторингу кредитного ризику у банківській діяльності необхідна відповідна методична база. Це обумовлює важливість удосконалення організаційно-методичних підходів, необхідних для здійснення моніторингу, що на сьогодні, враховуючи вплив світових процесів глобалізації фінансових ринків та інтернаціоналізації банківської діяльності на національну банківську систему, має першочергове значення.

2. АНАЛІЗ КРЕДИТУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ у ВАТ «БМ Банк»