Розробка обґрунтованого комплексу заходів боротьби з темно-бурою плямистістю листя ячменю - Дипломная работа

ЗМІСТ Вступ 1. Аналітичний огляд літератури 1.1 Господарське значення і біологічні особливості розвитку ярого ячменю 1.2 Поширеність і шкодочинність темно-бурої плямистості ячменю (Bipolaris sorokiniana Shoem) 1.3 Симптоми проявлення темно-бурої плямистості ячменю (Bipolaris sorokiniana Shoem) 1.4 Таксономія збудника темно-бурої плямистості ячменю (Bipolaris sorokiniana Shoem) 1.5 Біологічні особливості Bipolaris sorokiniana Shoem-збудника темно-бурої плямистості ячменю і фактори, що впливають на його розвиток 1.6 Якість насіння 1.7 Сучасний стан заходів щодо захисту ярого ячменю від темно-бурої плямистості (Bipolaris sorokiniana Shoem) 2. Результати досліджень 4.1 Поширеність, розвиток та шкодочинність темно-бурої плямистості ярого ячменю в умовах ТОВ Агрофірма «Зарожне» Чугуївського району Харківської області 4.2 Симптоми проявлення темно-бурої плямистості, цикл розвитку збудника Bipolaris sorokiniana Shoem 4.3 Вплив агрометеорологічних факторів на поширеність і розвиток темно-бурої плямистості на ярому ячмені в умовах ТОВ Агрофірма «Зарожне» Чугуївського району Харківської області 4.4 Оцінка стійкості сортів ярого ячменю до ураження темно-бурою плямистістю 4.5 Біологічна та господарська ефективність фунгіцидів при захисті ячменю від темно-бурої плямистості у ТОВ «Агрофірма Зарожне» Чугуївського району Харківської області 4.5.1 Біологічна ефективність протруйників при обробці насіння 4.5.2 Біологічна та господарська ефективність фунгіциду при обприскування посівів ячменю проти темно-бурої плямистості 5. Охорона праці Висновки Рекомендації виробництву Список літературних джерел ВСТУП Однією з важливих зернових культур в нашій країні є ячмінь. Посівні площі під ярий ячмінь в Україні становлять 4,2 млн. га;на зону Східного Лісостепу України приходиться 600-700 тис. га.,в тому числі в Луганській області біля 250 тис. га. По площі в країні ячмінь займає друге місце після озимої пшениці,а врожайність становить біля 25-30 ц/га;в Лісостеповій зоні вона коливається від 23,0 (2013 р.) до 31,3 ц/га (2007 р.). Необхідно збільшувати валовий збір ячменю у всіх зонах товарного виробництва шляхом впровадження нових високоврожайних сортів,внесення добрив,використання прогресивних способів обробки ґрунту та інших прийомів землеробства,які забезпечать значне підвищення врожайності цієї культури. Однак значною перешкодою на шляху отримання високих врожаїв ячменя є широке розповсюдження та висока шкодочинність інфекційних хвороб рослин,серед яких важливе місце в останні роки займають гельмінтоспоріозні плямистості,особливо темно-бура. Протягом досліджень вирішувались наступні питання: - вивчення поширеності, шкодочинності та діагностичних ознак збудника темно-бурої плямистості в ПГ «Каут» Кремінського району Луганської області; - уточнення біологічних особливостей збудника хвороби (джерела інфекції, спеціалізація патогена, умови розвитку хвороби та ін.); - визначення ролі агротехнічних заходів в зниженні розвитку темно-бурої плямистості листя ячменю (сортова стійкість,попередники та ін.); - визначення ролі насіння в передачі хвороби; - визначення ефективності застосування хімічних заходів захисту (протруєння насіння,обприскування рослин) в боротьбі з темно-бурою плямистістю листя ячменю; - економічне та біологічне обґрунтування комплексу заходів в боротьбі з темно-бурою плямистістю листя ячменю. На 1 кг приросту живої маси у свинарстві потрібно 4 кг ячменю (Пікуш, 1985; Беляков, 1990; Алімов, 1995). Мають значення i вiдходи пивоварiння, якi використовують для вiдгодiвлi тварин (барда, пивна дробина) (Білоус, 1997; Зінченко, 2001). Тому основну кiлькiсть зерна ячменю (понад 70%валового збору) використовують в Укpaїнi у кормових цілях і тільки 30%- для виробництво пива. За даними багатьох дослідників (Буга, 1990; Лукьянова, 1990) ячмінь -універсальна культура і за широтою розповсюдження, і за її використанням. Насiння його починає проростати при температурі 1-2°С, але оптимальна температура - 15-20°С; культура має різні строки проростання насіння: при понижених температурах - 5-7 днів, при оптимальних - 1-2 дні. Сума активних температур у фазу сходів становить 100°С. Найкращі ґрунти для ячменю - чорноземи (Лихочвор, 2001). За даними Білай (1989), Зінченко (2001), у ячменю розрізняють такі фази вегетаційного періоду: проростання, поява сходів, кущіння, вихід у трубку, цвітіння, визрівання (молочна, воскова та повна стиглість). Проростання. Уражені рослини зменшують загальну i продуктивну кущистість, на них утворюється менше первинних i вторинних коренів. Уражені рослини формують щупле зерно, часто спостерігається i пустоколосиця (Пересипкін, 1989; Бондарцев, 1981). За даними С.В. Ретьмана (1998), втрати зерна вiд плямистостей листя ярого ячменю в умовах лiсостепової та полiської зон щорiчно досягають 85%. А.М. Уражене стебло вкривається чорно-сipим нальотом (Попкова, 1989; Пересипкін, 2000). Так, учені доводять, що в умовах Белорусi (Войтова,1975), України (Федоренко,1964) у звязку з використанням ячменю як покривної культури ве