Розробка інвестиційної стратегії інституту спільного інвестування - Дипломная работа

бесплатно 0
4.5 125
Динаміка зростання кількості інститутів спільного інвестування в Україні та основні характеристики їх діяльності. Аналіз нормативно-правових документів, які регулюють діяльність ІСІ. Напрямки покращення інвестиційної стратегії ІСІ на зарубіжному досвіді.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Найбільша кількість цінних паперів ІСІ, що знаходяться в обігу, розміщена: а) серед фізичних осіб, у тому числі: - серед резидентів - 58,76 млн. штук, або 57,61%; Проведений в дипломному дослідженні аналіз світових тенденцій та напрямків розвитку інститутів спільного інвестування в галузі фінансового посередництва по портфельному інвестуванню коштів інвесторів в цінні папери фондового ринку показав: 1. Класична портфельна теорія інвестицій пройшла три етапи свого розвитку. Інвестування через фонд дозволяє істотно заощадити як грошові, так і адміністративні і тимчасові ресурси за рахунок відсутності необхідності постійного оформлення договірних взаємин з контрагентами, реєстраторами і/чи зберігачами цінних паперів кожної операції з цінними паперами. Інвестор має справу з одним цінним папером - інвестиційним сертифікатом ІСІ, а активи інвестиційного фонду диверсифіковані вкладанням у велику кількість цінних паперів, що значно знижує ринковий ризик.

Вывод
Для України інвестиційний сектор, насамперед, перспективна інноваційна галузь і здійснення діяльності інститутів спільного інвестування в Україні в майбутньому є необхідною умовою для становлення повноцінного фондового ринку, а також розвитку й удосконалення інвестиційного механізму, властивого цьому ринку.

Станом на 30 червня 2007 року, за даними Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ), в Україні існувало 651 інститут спільного інвестування (ІСІ), з них: - відкриті ІСІ - 3;

- інтервальні ІСІ - 30;

- закриті диверсифіковані - 3;

- закриті недиверсифіковані(невенчурні) - 84;

- венчурні - 521.

За станом на 31.12.2006 р. загальна кількість інвестиційних сертифікатів ІСІ, що знаходяться в обігу -102 млн. штук. Найбільша кількість цінних паперів ІСІ, що знаходяться в обігу, розміщена: а) серед фізичних осіб, у тому числі: - серед резидентів - 58,76 млн. штук, або 57,61%;

- серед нерезидентів - 0,01 млн. штук, або 0,01%;

б) серед юридичних осіб, у тому числі: - серед резидентів - 23,78 млн. штук, або 23,31%;

- серед нерезидентів - 19,45 млн. штук, або - 19,07%.

У власності інвестиційних фондів та взаємних фондів інвестиційних компаній знаходились цінні папери 3 256 емітентів. Інвестиційний портфель інститутів спільного інвестування складається на: - 29,9% з акцій підприємств та установ;

- 24,4% з облігацій підприємств та установ;

- 26,75% з банківських депозитних рахунків;

- 2,22% з державних цінних паперів;

- 2,09% з векселів;

- 1,31% з ощадних сертифікатів;

- 13,3% з інших активів.

За станом на 31.12.2006 р. інститути спільного інвестування здійснювали свою діяльність у 7 областях України. Найбільша кількість інститутів спільного інвестування зосереджена в м. Києві - 54.

Загальна сума активів інститутів спільного інвестування (крім венчурних фондів), за станом на 31.12.2006 р., становила 1,38 млрд. грн., з яких: 1,28 млрд. грн. (або 92,7%) - активи закритих недиверсифікованих фондів. Порівняно попереднім періодом загальна сума активів збільшилась на 332,09 млн. грн.

Проведений в дипломному дослідженні аналіз світових тенденцій та напрямків розвитку інститутів спільного інвестування в галузі фінансового посередництва по портфельному інвестуванню коштів інвесторів в цінні папери фондового ринку показав: 1. Класична портфельна теорія інвестицій пройшла три етапи свого розвитку. Перший етап - первинний - розробка математичних основ для портфельної теорії. Наступні два (1952-1990) - це сучасна теорія портфельних інвестицій: другий етап (1952-1973) - створення теорії ринкового портфеля у працях Г. Марковіца, Дж. Тобіна, У. Шарпа; третій етап (1973-1990) - формування на основі теорії ринкового портфеля теорії оптимального портфеля у працях Ф. Модільяні, М.Міллера, Ф. Блека, М. Скоулза, Р. Мертона.

2. Гарна якість законодавства про інвестиційні фонди і їхні численні характеристики роблять українські інвестиційні фонди одним з найбільш дешевих, надійних і простих способів здійснення портфельних інвестицій в Україні.

3. Інвестування через фонд дозволяє істотно заощадити як грошові, так і адміністративні і тимчасові ресурси за рахунок відсутності необхідності постійного оформлення договірних взаємин з контрагентами, реєстраторами і/чи зберігачами цінних паперів кожної операції з цінними паперами.

4. Інвестор має справу з одним цінним папером - інвестиційним сертифікатом ІСІ, а активи інвестиційного фонду диверсифіковані вкладанням у велику кількість цінних паперів, що значно знижує ринковий ризик. Навіть великим корпораціям не завжди під силу здійснювати щоденний моніторинг ринку і подій у компаніях з портфеля і проводити постійну переоцінку і, за необхідності, перегляд портфеля з 20-40 емітентів, як це робить інвестиційний фонд.

5. Основні інвестиційні стратегії ІСІ розподіляються на: - агресивну стратегію формування «портфелю росту», який передбачає орієнтацію інвестора на збільшення його ринкової вартості шляхом включення фінансових інструментів, ринкова ціна яких має тенденцію до постійного (або стабільного) зростання. Зрозуміло, що ризик, повязаний з таким портфелем, дуже високий;

- зважену стратегію формування «портфелю доходу», який формується за рахунок цінних паперів, які забезпечують інвесторам високі поточні доходи. Такий портфель також є досить ризиковим.

- консервативну стратегію формування «портфелю мінімізації ризиків», якій формується за рахунок тих фінансових інструментів, які в першу чергу забезпечують надійний інфляційний захист та високу ліквідність при невисокому рівні доходу.

6. Загальним для всіх типів фінансових посередників принципом інвестиційної політики є диверсифікація, тобто таке комбінування елементів портфеля, за якого досягається мінімізація ризику при заданому рівні доходу. Тож диверсифікація як стандарт інвестиційної політики є чинником зменшення інвестиційних ризиків та здійснюється, в основному двома альтернативними методами: - Ступінчатий метод (метод «драбини») полягає у рівномірному розподілі інвестицій між цінними паперами різного терміну. Вивільнені кошти від короткострокових фінансових інструментів вкладаються у більш довгострокові цінні папери. В результаті забезпечується простота регулювання і контролю, зменшується сума інвестиційних ресурсів в обороті;

- Полярний метод (метод «штанги») полягає у концентрації інвестицій у цінні папери полярного терміну. Основна частина коштів вкладається у цінні папери з дуже коротким строком (з метою забезпечення ліквідності) і цінні паперів з дуже довгим строком (для забезпечення доходу), і лише незначна частина інвестиційного портфеля формується за рахунок середньотермінових фінансових інструментів.

7. При виборі інвестиційної стратегії інвестиційний менеджмент в Україні має враховувати такі особливості сучасного стану фондового ринку: - неефективність і неліквідність фондового ринку. Велика маржа між ціною придбання і продажу акцій свідчить про неліквідність ринку. З теоретичного погляду ринок є неефективним, тобто ціни акцій на ньому можуть суттєво відхилятися від реальної ціни (як правило, є «заниженими»). Але застосування в таких умовах активного управління є принаймні проблематичним. Це повязано з тим, що попит на акції формується так званими «стратегічними» інвесторами, тобто тими, які прагнуть придбати контрольні пакети акцій. Такі операції є прибутковим бізнесом професійних торговців цінними паперами, які організовують скуповування акцій «під замовлення», тобто за дорученням і за кошти «стратегічного» інвестора. Акції розглядаються насамперед як інструмент контролю за підприємствами, а не як фінансовий інструмент чи обєкт інвестування. У таких умовах ринок не піддається статистичному прогнозуванню;

- ненадійність і недостатня достовірність фінансової звітності емітентів. Зокрема, можливості щодо прогнозування прибутку та дивідендної політики відкритих акціонерних товариств у сучасних умовах оцінюються як незначні. Прогнозування майбутнього курсу акцій за таких обставин є проблематичним. Основним інструментом активного менеджменту в таких умовах може бути використання конфіденційної інформації, тобто методу, який відійшов на другий план у розвинутих країнах з ефективними ринками.

Аналіз інвестиційної стратегії досліджених в дипломній роботі закритих інвестиційних фондів «Синергія» (2003-2006 р.р.), «Синергія -2» (2005-2008 р.р.), «Синергія-3» (2006-2009 р.р.), «Синергія-4» (2007-2010 р.р.) показав, що прийняті інвестиційні декларації відповідають агресивній стратегії «портфелю росту» та методології активного управління портфелем: - придбання цінних паперів в портфель тільки при їх біржовій вартості не більше 40% від оцінки методом дисконтування майбутньої вартості;

- продаж цінних паперів з портфелю тільки при їх біржовій вартості не менше 90% від оцінки методом дисконтування майбутньої вартості;

- інвестування в цінні папери не менше 70% активів фонду;

- інвестування не менш 50% у акції перспективних українських підприємств на етапі первинних емісій цінних паперів за номіналом;

- інвестування не більше 20% у боргові цінні папери з визначеним рівнем дохідності (облігації);

- інвестування не більше 10% обсягу портфелю в цінні папери одного емітента, - наявність в портфелі не більше 50% (від вартості активів) цінних паперів, які не мають визнаних котирувань на фондовій біржі або у торговельно-інформаційній системі;

- пошук «недооцінених» ринком акцій та проведення обстежень доцільності придбання при перспективності росту курсу проблемних цінних паперів;

Прийнята інвестиційна стратегія дозволили компанії по управлінню активами цих фондів (ВАТ «КІНТО») розмістити інвестиції акціонерів в максимально доходні цінні папери та досягнути наступної ефективності (при номінальній ефективності інвестування на рівні ставки рефінансування НБУ - 9,0 -10% річних): 1. Відкрите акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія» - ВАТ «ЗНКІФ «Синергія».

Основні результати діяльності ВАТ «ЗНКІФ «Синергія» (фонд ліквідований у звязку з закінченням строку діяльності, активи фонду переведені в грошові кошти на фондовому ринку): - період діяльності: 20 березня 2003 р. - 20 березня 2006 р.

- емісія інвестиційних сертифікатів - 728 сертифікатів по 10 000 грн., номінальний статутний фонд - 7,28 млн. грн.

- ріст вартості чистих активів в розрахунку на 1 сертифікат: 699,38% (з 10 000 грн. до 79 937,60 грн. за 1159 днів діяльності фонду)

- Середньорічна доходність фонду: 99,8%

На дату ліквідації (23 травня 2006 року): - Чисті активи фонду - 59,81 млн. грн.

- Валові чисті активи/акція - 82 153,75 грн./акцію

- Премія КУА - 7,45 млн. грн. Сума виплати акціонеру - 71 922,46 грн./акція

- Доходність акціонера - 619,2% (1159 днів)

- Середньорічна доходність акціонера (з врахуванням 13% податку на доход та комісійних) - 79,3%

2. Відкрите акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-2» - ВАТ «ЗНКІФ «Синергія2»: Основні результати діяльності ВАТ «ЗНКІФ «Синергія-2» станом на 20.08.2007 року(діючий): - ріст вартості чистих активів в розрахунку на 1 сертифікат: 332,0% (з 10 000 грн. до 43 200,60 грн. за 912 днів діяльності фонду)

3. Відкрите акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія3» - ВАТ «ЗНКІФ «Синергія-3»: Основні результати діяльності ВАТ «ЗНКІФ «Синергія-3» станом на 20.08.2007 (діючий): - ріст вартості чистих активів в розрахунку на 1 сертифікат: 188,09% (з 10 000 грн. до 28 881,92 грн. за 567 днів діяльності фонду)

3. Відкрите акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-4» - ВАТ «ЗНКІФ «Синергія-4»: Основні результати діяльності ВАТ «ЗНКІФ «Синергія-4» станом на 20.08.2007 (діючий): - ріст вартості чистих активів в розрахунку на 1 сертифікат: 12,34% (з 10 000 грн. до 11 234,72 грн. за 52 дня діяльності фонду)

Таким чином матеріали дипломного дослідження обґрунтовують наступні висновки: 1. Існування інститутів спільного інвестування в Україні та успішне застосування ними загальноприйнятих в світі інвестиційних стратегій з реальним обігом та виплатою інвестиційних дивідендів інвесторам - є нове та обєктивне явище в сучасній Україні після невдалого досвіду «фінансово-інвестиційних пірамід» (1993-1999 років).

2. Інвестування коштів в інвестиційні сертифікати ІСІ в Україні на сучасному етапі відродження промисловості та реального зростання випуску продукції є в 7-10 разів дохідніше, ніж традиційне інвестування в банківські депозити (рівень річної дохідності 10-14%), оскільки фонди інвестують кошти в акції первинних виробників, де прибутковість реалізується набагато вище ніж дохідність фінансових посередників.

3. Залучення масового інвестора в ІСІ в Україні потребує створення умов, які б стимулювали індивідуальних інвесторів до участі в інвестиційному фонді. Йдеться передусім про створення механізмів гарантування прав учасників інститутів спільного інвестування, що може бути забезпечено: - розвитком відкритих інвестиційних фондів;

- переведенням інвестиційного сертифікату в вільно обертаємі цінні папери організованого фондового ринку (біржові індексні фонди).

Список литературы
1. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15 березня 2001 року №2299III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 15 грудня 2005 року №3201IV

2. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року №448/96ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 15 березня 2006 року №3541IV

3. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року №1775III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року №994V

4. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року №3480IV

5. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року №1576XII // Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України станом від 27 квітня 2007 року №997V

6. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10 грудня 1997 року №710/97ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 27 квітня 2007 року №997V

7. Про затвердження розяснення щодо застосування статті 42 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» в частині досягнення мінімального обсягу активів для корпоративних та пайових інвестиційних фондів // ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ РОЗЯСНЕННЯ від 02.11.2006 р. №9

8. Про схвалення Методичних рекомендацій щодо визначення вартості чистих активів акціонерних товариств // ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ РІШЕННЯ від 17 листопада 2004 року №485

9. Про затвердження проекту рішення Комісії «Про затвердження Порядку емісії та реєстрації випуску похідних цінних паперів» // ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ РІШЕННЯ від 12 червня 2007 року №1319

10. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 32 «Інвестиційна нерухомість» // Наказ Міністерства фінансів України від 2 липня 2007 року №779

11. Про затвердження Положення про порядок розміщення, обігу та викупу цінних паперів інституту спільного інвестування // Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 9 січня 2003 року №3 (Із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку станом від 30 травня 2005 року №250)

12. Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду при їх розміщенні шляхом прилюдної пропозиції // Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 8 січня 2002 року №10 (Із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 серпня 2005 року №455)

13. Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів пайового (венчурного, недиверсифікованого) інвестиційного фонду при їх приватному розміщенні // Рішення Державної комісія з цінних паперів та фондового ринку від 8 січня 2002 року №9 (Із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 серпня 2005 року №454)

14. Про відповідність ВАТ «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія3» щодо мінімального обсягу активів ІСІ // ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ РІШЕННЯ від 1 вересня 2006 року №784

15. Про відповідність ВАТ «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія2» щодо мінімального обсягу активів ІСІ // ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ РІШЕННЯ від 19 липня 2005 року №416

16. Про затвердження Типових інвестиційних декларацій // ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ РІШЕННЯ №16 Протокол засідання Комісії від 3 липня 1997 р. №13

17. ВАТ «ЗНКІФ «Синергія» - звітні дані на Інтернет - сайті Державної комісії з цінних папері та фондового ринку України // http://www.smida.gov.ua

18. ВАТ «ЗНКІФ «Синергія2» - звітні дані на Інтернет - сайті Державної комісії з цінних папері та фондового ринку України // http://www.smida.gov.ua

19. ВАТ «ЗНКІФ «Синергія3» - звітні дані на Інтернет - сайті Державної комісії з цінних папері та фондового ринку України // http://www.smida.gov.ua

20. ВАТ «ЗНКІФ «Синергія4» - звітні дані на Інтернет - сайті Державної комісії з цінних папері та фондового ринку України // http://www.smida.gov.ua

21. Баскакова М.А. Толковый юридический словарь бизнесмена (русскоанглийский, английскорусский). - 6е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 640 с.

22. Батищев В.О. Фондовая биржа и инструменты фондового рынка. - М.: Международные отношения, 2002. - 272 с.

23. Берлач А. І. та ін. Організаційноправові основи біржової діяльності: Навч. посібник/А. І. Берлач, Н.А. Берлач, Ю.В. Ілларіонов. - К.: Фенікс, 2000. - 336 с.

24. Бєлєнький П. Механізм розвитку ринкової інфраструктури в Україні // Вісник НАН України №4, 2002 р., с. 11-17

25. Биржевая деятельность. Учебник / Под ред. проф. А.Г. Грязновой, проф. Р.В. Корнеевой, проф. В.А. Галанова., 3е изд., - М.: Финансы и статистика, 2003. - 457 с.

26. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. - К.% Никацентр, Эльга, 2001. - 592 с.

27. Бланк И.А. Торговопосредническое предпринимательство. Экономические основы биржевой торговли. - К., 1992. - 230 с.

28. Бородулин В. Рынки ценных бумаг США. - М.: Московская центральная фондовая биржа, 2004 г. - 520 с.

29. Брігкем Е.Ф. Основи фінансового менеджменту. - К: Діло, 1997. - 867 с.

30. Буренин А.Н. Фьючерсные, форвардные и опционные рынки. - М.: Тривола, 2002. - 240 с.

31. Быков А.В. и др. Биржевая торговля. ИСИ - что это такое? - Красноярск: Скиф, 2004. - 163 с.

32. Ван Хорн Дж.К. Основы управления финансами. Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 602 с.

33. Варенков С.В. Инвестиционный сертификат, как особый фондовый инструмент // Фондовый рынок, №39, 2003. - с. 39-42.

34. Васильев Г.А., Каменева Н.Г. Организация фондового рынка в Западной Европе / ВЗФЭИ. - М.: Экономическое образование, 2003. - 324 с.

35. Васильев Г.А., Каменева Н.Г. Фондовый рынок и товарные биржи., 3е изд. переработанное. - М.: Высшая школа, 2001. - 317 с.

36. Голубович А.Д., Миримская О.М. Биржевая торговля и инвестирование в США., 5е изд. - М.: МЕНАТЕПИНФОРМ, 2004. - 678 с.

37. Гудков Ф.В. Инвестиции и ценные бумаги. - М.: ИНФРАМ, 2001. - 263 с.

38. Дегтярева О.И., Кандинская О.А. Биржевое дело, 2е изд. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2002. - 237 с.

39. Довбенко М., Довбенко О. СУЧАСНА ТЕОРІЯ ПОРТФЕЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ // «Економіка України», Науковий журнал, №4 (521), квітень 2005. - С. 81-92

40. Драчев С.Н. Фондовые рынки США. Основные понятия, механизмы, терминология. - М.: ЦЕРИХПЭЛ, 2001. - 184 с.

41. Карайченцева Г.О. Технології залучення інвестиційних ресурсів на ринку цінних паперів // Збірник наукових праць НДФІ, №3, 2004 р., с. 27-31

42. Каратуев А.Г. Ценные бумаги: виды и разновидности. // Учебное пособие. - М.: Деловая литература, 2000. - 256 с.

43. Ковни Де. Ш., Такки К. Стратегия хеджирования. - М.: ИНФРАМ, 1996. - 186 с.

44. Колб Роберт У. Финансовые деривативы // Учебник. - М.: Изд. «Филинъ», 2001. - 411 с.

45. Кравчук А.Н. Обращение и регистрация ценных бумаг в странах Западной Европы, США и Японии. - М.: ИНФРАМ, 2003. - 573 с.

46. Лисенков Ю.М., Фетюхіна Н.Б. Ринок цінних паперів: Основні поняття і терміни. - К.: Київський інститут банкірів банку «Україна», 2002. - 346 с.

47. Лысенков Ю.М., Фетюхина Н.В., Зельцер Е.Р. Международный фондовый рынок, 3е изд. - К.: Киевский институт банкиров банка «Украина», 2004. - 451 с.

48. Марченко О.О Введение в рынок ценных бумаг - К.: Діло., 2003. - 265 с.

49. Машина М.В. Фондовая биржа. - М.: Международные отношения, 2002. - 246 с.

50. Мертенс А.В. Инвестиции: курс лекций посовременной финансовой теории., 7е изд., - К.: Либідь, 2004. - 679 с.

51. Мобиус М. Руководство для инвестора по развивающимся рынкам. - М.: Инвестиционная компания «Атон», 2000. - 84 с.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?