Розробка інтерфейсу користувача локалізованих розподілених застосувань - Автореферат

Національна академія наук УкраїниАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Науковий керівник: доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Перевозчикова Ольга Леонідівна, Інститут кібернетики ім. Глушкова НАН України, завідуюча відділом. Пухова НАН України, завідуючий відділом, доктор фізико-математичних наук, професор, Лаврищева Катерина Михайлівна, Інститут програмних систем НАН України, завідуюча відділом. Захист відбудеться “21 ”квітня 2004 р. о (об) 16:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.194.03 при Інституті кібернетики ім.Інтернаціоналізація і національно-культурна локалізація ІТ - найсучасніший механізм зміни інтерфейсу з компютером для широкого кола користувачів, коли вводяться правила і норми створення програмного продукту, який під час інсталяції можна настроїти на традиції національно-культурного вжитку ІТ на конкретній території поширення компютерів. Локалізація ІТ означає ідентифікацію елементів, на які впливають відмінності у мові, культурі, звичаях, навичках і застосування спеціальних стандартів для цих елементів, чим забезпечується мобільність ІТ щодо різних національних культур. Мета і задачі дослідження полягають у розробці методики реалізації інтерфейсу користувача (ІК) розподілених застосувань, що враховують механізми інтернаціоналізації і локалізації на різних етапах проектування ППС і співвідносяться з вимогами загальних інтерфейсів відкритих систем за Еталонною моделлю POSIX-сумісних середовищ (POSIX-OSE). У дисертаційній роботі захищаються основні положення щодо вбудовування у методи проектування сучасних ППС механізмів, що дозволять ППС адаптуватися до потреб широкого кола користувачів з різними інформаційними потребами національно-культурної локалізації, передусім національно-української: · схема інтернаціоналізації, що реально враховує мінімально необхідні для проведення локалізації підходи на найранішній стадії створення програмного продукту чи в разі його інсталяції в конкретному національно-культурному оточенні; У роботах, опублікованих у співавторстві, здобувачеві належать такі результати: у роботі [1] досліджено повноту реалізації основних рішень повноцінної національно-культурної локалізації програмних систем у складі ІТ; у [2] вивчено властивості М-застосувань та їхнє використання у складі ІТ; у [3] висвітлено результати розробки програмної системи для розрахунків та еколого-економічного аналізу варіантів облаштування обєктів утилізації вугільного метану; у [4] досліджено схеми національно-української локалізації середовищ розробки програм, баз даних та операційних систем; у [5] викладено сучасні рішення щодо задач реалізації багатоланкових розподілених застосувань та наведено опис реалізованого Web-консалтинг-вузла; у [6] викладено результати розробки Лексичної картотеки української мови для лексикологічної обробки великих масивів україномовних текстів.Основні результати дисертаційної роботи такі: · визначено клас інтегрованих прикладних розподілених систем на основі Еталонної моделі POSIX-сумісного середовища відкритих систем, що поєднують гнучкість і платформнонезалежність Web-архітектури з потужністю і функціональністю OSI-моделі взаємодії. На перше місце винесено інтерфейс користувача як незалежний рівнозначний системний ресурс; користувач не розглядається як обєкт взаємодії, кардинально відмінний від ресурсів системи, тому не потрібна особлива (індивідуальна) обробка його дій. · за схемою ареал-орієнтованої інтернаціоналізації інформаційних технологій, яка реально враховує необхідні для локалізації фактори на ранніх стадіях створення програмного продукту, визначено методику реалізації інтерфейсу користувача, що враховує інтернаціоналізацію і локалізацію при проектуванні прикладних програмних систем, які функціонують у розподілених середовищах. Реалізуючи вимоги міжнародних стандартів, класифікуючи групи культурних елементів та відділяючи їх від самих прикладних програмних систем, “перспективна” схема відрізняється не тільки економією системних інформаційних ресурсів, але й спрощеною підтримкою інтерфейсу користувача у програмній складовій локалізованих інформаційних технологій.