Розробка імпульсного вогнегасника для дальнього розпорошення вогнегасних речовин - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ АКАДЕМІЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Спеціальність 21.06.02 - Пожежна безпека Робота виконана в Академії пожежної безпеки України, Міністерство внутрішніх справ (м. Захист відбудеться "26" квітня 2001 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.707.01 при Академії пожежної безпеки України за адресою: 61023, м.Як показує статистика, імовірність гасіння загорянь і пожеж непрофесіоналами дуже невелика, унаслідок відсутності навичок гасіння, уміння керувати струменем вогнегасного складу, а також малих величин значень дальності і площі ефективної дії вогнегасних струменів, створюваних вогнегасниками. Тому перспективним шляхом підвищення дальності дії вогнегасного струменя, скорочення часових інтервалів подачі вогнегасних складів і часу гасіння є розробка принципово нових конструкцій вогнегасників - імпульсних вогнегасників, в основі конструкції яких лежить принцип імпульсного викиду вогнегасної речовини (ВГР). Дисертаційні дослідження проводилися в рамках державної програми забезпечення пожежної безпеки, у рамках науково-дослідної роботи "Визначення тактичних можливостей імпульсних вогнегасників" і "Розробка і створення дослідного зразка мобільної імпульсної установки багатопланового захисту" (№№ держреєстрації 0198U009042 і 0197U006322). Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі: провести аналіз існуючих типів вогнегасників; розробити структурну схему імпульсного вогнегасника;На основі отриманих результатів було розроблено технічне завдання на створення імпульсного вогнегасника. Експериментальним шляхом визначені площі гасіння імпульсного вогнегасника при використанні порохових зарядів масою (3?10) г і показане, що найбільші площі гасіння досягаються при використанні порохових зарядів масою (5?6) г. Аналіз експериментальних даних по визначенню площ гасіння різними порошками також показав, що при використанні порохових зарядів масою менше 5 г, збільшується щільність розпилення ВГР і зменшується площа гасіння, а при використанні порохових зарядів масою більше 6 г, збільшується ударний і проникаючий вплив, що сприяє кращому гасінню тліючих матеріалів і модельних вогнищ пожеж класу "А".На основі системного аналізу досвіду використання порохового заряду для метання різних тіл розроблена структурна схема імпульсного вогнегасника, для якого побудовано математичну модель імпульсного викиду ЗВГР зі ствола імпульсного вогнегасника у вигляді залежності його початкової швидкості від умов заряджання і геометричних розмірів імпульсного вогнегасника. Розроблено математичну модель руху ЗВГР у вигляді системи диференціальних рівнянь і програма для її рішення на ПЕОМ, що дозволяє визначати дальність подачі ЗВГР у залежності від його початкової швидкості, фізичних властивостей, кута нахилу і висоти підйому імпульсного вогнегасника. Показано, що максимальні значення дальності подачі ЗВГР досягаються в діапазоні початкових швидкостей (38?46) м/с і при кутах нахилу імпульсного вогнегасника лежачих у діапазоні (5?10) градусів, а висота підйому імпульсного вогнегасника над рівнем землі в діапазоні (0,5?1,5) м практично не робить впливу на дальність подачі ЗВГР. Експериментально отримані у вигляді регресійних залежностей математичні моделі, що дозволяють визначати дальності подачі вогнегасних порошків у залежності від напрямку і швидкості вітру, маси порохового заряду і кута нахилу імпульсного вогнегасника до обрію, а також вирішувати задачі оптимізації параметрів заряджання імпульсного вогнегасника. На підставі проведених досліджень розроблене технічне завдання на створення дослідного зразка імпульсного вогнегасника і на базі Черкаського НВО "Фотоприлад" створена його дослідно-промислова партія, що пройшла заводські іспити, на основі якої експериментальним шляхом визначені площі гасіння імпульсного вогнегасника при використанні порохових зарядів масою (3?10) г і показано, що найбільші площі гасіння досягаються при використанні порохових зарядів масою (5?6) г з дистанції (6?7) м.