Розробка методики оцінки ефективності звукоізоляції житлових будинків від повітряних шумів на підставі системного підходу - Автореферат

Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукРобота виконана в Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України, м. Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Калюжний Владім Всеволодович, Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури МОН України, завідувач кафедри архітектурних конструкцій Захист відбудеться 8 травня 2001 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої Ради Д 64.056.04 при Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України: (61002, Харків-2, вул. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України за адресою: 61002, Харків-2, вул.Тому питання захисту від шуму стають все більше актуальними, особливо для житла, де потрібні найбільш комфортні акустичні умови. Загальноприйнята традиційна методика оцінки ефективності звукоізоляції, заснована на системі технічних норм, багато в чому не відповідає цим концепціям: - норми передбачають неподільну (двоступеневу) оцінку ефективності: норма витримана - позитивний ефект, не витримана - негативний; -практика роздільного нормування проникаючих зовнішніх шумів і звукоізоляція огорожами від внутрішніх не дозволяє аналізувати загальний шумовий режим приміщень, що визначає їх комфортність; Тематика досліджень відповідає пріоритетному напряму науково-технічного прогресу України “Раціональне використання природних ресурсів, захист навколишнього середовища”, зокрема, захист середовища мешкання від шуму і вібрацій. -вироблення критеріїв оцінки технічних, соціальних і економічних ефектів звукоізоляції, що обєктивно відбивають їхній вплив на жителів;Проаналізовано кордони варіювання параметрів розподілу рівнів звуку шумів різного походження (автотранспортних, авіаційних, залізничних, виробничих, внутрішньоквартальних і т.п.). Розроблено таблиці, що дозволяють за заданою ситуацією визначити параметри очікуваного розподілу рівнів звуку. На її основі сформовані варіаційні ряди рівнів звуку шумів найбільш розповсюджених побутових джерел. У третьому розділі аналізуються статистичні характеристики звукоізоляції зовнішніми і внутрішніми конструкціями, що огороджують і розроблений порядок розрахунку параметрів загального шумового режиму приміщення, яке ізолюється. Зниження рівнів звуку при проходженні шуму через звукоізолюючу конструкцію носить стохастичний характер у звязку з випадковим характером спектрів реальних шумів і частотних характеристик звукоізоляції.При оцінці технічної ефективності необхідно погодити проектне рішення з діючими обовязковими нормами проектування субєктивно сприйнятий рівень звуку загального шумового режиму повинен відповідати рівню акустичної комфортності приміщень не нижче 70 %, рекомендованих Європейським бюро Всесвітньої Організації охорони Здоровя (ВОЗ). Загальний вигляд залежності очікуваної кількості пасивних скарг на шум, що надходять при опитуваннях, від субєктивно сприйнятого рівня звуку встановлений методом регресійного аналізу. Дані перших двох обстежень введені в розрахунок безпосередньо: паралельно з опитуванням мешканців були виконані виміри субєктивно сприйманого рівня звуку загального шумового режиму квартир. Тут наведені досить докладні дані про еквівалентні рівні звуку зовнішніх шумів і про індекси звукоізоляції конструкціями, що огороджують. Матеріали дисертації використані для побудови варіаційних рядів рівнів звуку інгредієнтів шумового режиму обстежених квартир і на ПК розраховані параметри загального шумового режиму й оцінки субєктивно сприйманого рівня звуку.1.На підставі запропонованої концептуальної моделі шляхом системного підходу до вироблення комплексу критеріїв ефективності звукоізоляції розроблена методика оцінки акустичної комфортності житла та вибору оптимального варіанту звукоізоляції на підґрунті запропонованого методу розрахунку критерію шумності приміщень, що враховує енергетичний і інформаційний зміст шумового режиму. 2.Загальноприйнята традиційна методика оцінки ефективності шумозахисту житла заснована на роздільному нормуванні шумів, що проникають ззовні, і звукоізоляції конструкціями, що огороджують, від внутрішніх шумів, не відповідає сучасним методологічним концепціям, що передбачають системний аналіз технічних, соціальних і економічних ефектів зниження параметрів загального шумового режиму. 3.Обєктивні оцінки очікуваного загального шумового режиму обєкта варто розраховувати за передбачуваним розподілом імовірностей рівнів звуку. Критерії, що враховують середні значення, дисперсію й асиметрію розподілів, відображають енергетичний і інформаційний зміст шумових експозицій. 4.