Розробка міської телефонної мережі з використанням аналогових систем комутації - Курсовая работа

Першим кроком в цьому напрямку був телефонний апарат, після його винаходу в 1876 році виникла проблема : як здійснювати звязок між власниками телефонних пристроїв? Перші 20 років 20-го сторіччя в експлуатації знаходилися АТС з кроковими (АТСДК) і машинними шукачами, в якому був головний недолік - наявність механізмів, що рухаються. В кінці 30 років 20-го сторіччя було розроблено нове покоління АТС (1939 р.), де для комутації розмовних дротів використовувалися багатократні координатні зєднувачі (БКЗ), що забезпечують набагато кращу якість контакту, і були відсутні механізми, що рухаються. Паралельно були вирішені питання більш ефективної побудови комутаційної частини станції і управління процесом встановлення зєднань, що в цілому дозволило створити АТС великої ємності, більш високої ефективності і надійності. Спочатку були розроблені механо-електронні станції, а в 60-е роки (1964 р.) були розроблені квазіелектронні станції (АТСКЕ), в комутаційній частині яких використовувався матричний зєднувач, виконаний на механічних контактах (геконах ), що герметизуються, а в управляючій частині - спеціалізовані ЕОМ, часто звана електронною управляючою машиною (ЕУМ).Вданому розділі необхідно синтезувати двокаскадний комутаційний блок (КБ) на БКЗ з параметрами: NҐVABҐМ, де N - кількість входів; VAB - кількість промліній; М - кількість виходів. Вертикальний блок складається з контактної системи і утримуючого електромагніту з якорем своєрідної конструкції. При включенні одного з ВЕ повертається ВР і всі її вибираючі пальці стають напроти упорів-штовхачів ряду контактних груп вертикальних блоків. Включення одного з УЕ, якір якого затискає вибираючий палець між планкою якоря і упором-штовхачем контактної групи, забезпечує замикання пружин групи з вертикальними контактними шинами. Далі ВЕ знеструмлюється, ВР повертається в початковий стан, а УЕ продовжує утримувати контактну групу замкнутої, оскільки вибираючий палець залишається затисненим між утримуючою планкою і упором-штовхачем.МСТМ з пятизначною нумерацією складається з трьох районних АТС (РАТС): РАТС-2. декадно-крокової системи типу АТС-54 ємністю N2 =8000 номерів; Проектовану РАТС-5 координатної системи АТСК-У, ємністю N5 =5000 номерів призначено для обслуговування віддаленого мікрорайону. · зєднувальні лінії від виробничої АТС (ВАТС) квазіелектронної системи типу «Квант» ємністю NBATC =256 номерів, з яких 50% абонентів не мають права виходу на МСТМ. Відстані від РАТС-5 до існуючих РАТС та ВАТС становлять: від РАТС-5 до РАТС-2 L5-2 =4 км, від РАТС-5 до РАТС-3 L5-3 =8 км,від РАТС-5 до РАТС-4 L5-4=7км, від РАТС-5 до ВАТС-2 LBATC=2 кілометра, тому будемо використовувати двопроводові ЗЛ, тільки для звязку з ВАТС будуть використовуватися три пучка трипроводових зєднувальних ліній. Таблиця розподілу напрямків з поля І ГП складається для 5-ти значної РАТС-5, тут перелічуються всі напрямки, які включаються в ступінь І ГП відповідно до структурної схеми МСТМ,.Кількість приймачів набирання номера (ПНН), комплектів зєднувальних ліній (КЗЛВИХ, КЗЛВХ), приймачів та передавачів багаточастотних (ПРМБЧ, ПРДБЧ) залежить під відповідного телефонного навантаження на ці комплекти та норм втрат викликів. Кількість блоків БАЛ визначається за формулою: IMG_6ddd91cc-4f56-40ba-a5ea-060de5a8e6f7 (3.1) де NБАЛ = 64 - кількість АЛ, ввімкнених до блока БАЛ. Необхідно зобразити структурну та функціональну схему зєднувального тракту звязку абонентів А увімкненого до ВАТС та Б увімкненого до ПСК - 1000К та описати процес встановлення зєднання. По каналі із ЦУП відбувається проключення зєднувального тракту: АКА > БАЛ > ВШК > БЗЛ > ЦУП, ПНН переходить у стан видачі абонентові А сигналу «ВС». Після того як абонент А починає набирати пятизначний номер абонента Б, відбувається відключення сигналу «ВС», сканування ПНН під час прийому цифр номеру, передача результатів сканування в ЦУП, де відбувається аналіз номеру абонента Б.На даному курсовому проектові ми дістали практичні навички з синтезу двокаскадний комутаційний блок (КБ) на БКЗ з параметрами: NҐVABҐМ, обрахували всі необхідні параметри та досконально вивчили структуру та призначення БКЗ. Також спроектували МСТМ з пятизначною нумерацією складається з чотирьох районних АТС: РАТС-2, РАТС-3, РАТС-4, в яку ввімкнено координатну підстанцію (ПС) типу ПСК-1000К та проектованої РАТС-5, в яку ввімкнено ВАТС відповідної ємності. Визначили тип ЗЛ, які зєднують елементи мережі. В даному курсовому проектові тип зєднувальних ліній між РАТС залежить від їхніх відстаней одна від одної.

На даному курсовому проектові ми дістали практичні навички з синтезу двокаскадний комутаційний блок (КБ) на БКЗ з параметрами: NҐVABҐМ, обрахували всі необхідні параметри та досконально вивчили структуру та призначення БКЗ.

Також спроектували МСТМ з пятизначною нумерацією складається з чотирьох районних АТС: РАТС-2, РАТС-3, РАТС-4, в яку ввімкнено координатну підстанцію (ПС) типу ПСК-1000К та проектованої РАТС-5, в яку ввімкнено ВАТС відповідної ємності. Визначили тип ЗЛ, які зєднують елементи мережі. В даному курсовому проектові тип зєднувальних ліній між РАТС залежить від їхніх відстаней одна від одної. При відстанях меньше 10 км використовуються фізичні ЗЛ. При цьому, якщо відстань більше 1,5 км, то ЗЛ - двопроводові, при відстані менше 1,5 км - трипроводові. Якщо відстань більше 8 км, доцільне є застосовування зєднувальних ліній, ущільнених системою передавання ІКМ (СП ІКМ).

Зобразили структурну схему МСТМ, на якій показали усі пучки ЗЛ, їх провідність, зазначені типи станцій, їхня ємність, нумерація абонентських ліній, напрямок звязку по 3Л та відстані між РАТС.

Здійснили розподіл напрямків з поля ступеня 1ГП РАТС-5, яка має пятизначну нумерацію та визначили максимальну доступність. Та на основі всіх даних й обрахунків побудували функціональну схему РАТС-5, структурну та функціональну схему зєднувального тракту та детально описали їх.

Створили схему групоутворення ВАТС, обрахували деякі параметри, побудували та ретельно проаналізували структурну та функціональну схему зєднання тракту звязку аб. А розміщеного на ВАТС з аб. Б розміщеного на ПСК-1000К.

По всьому курсовому проектові зробили корисні та практичні навички, які нам знадобляться в майбутньому.

1. Автоматические системы коммутации: Учебник для вузов / О.Н. Иванова, М.Ф. Копп, З.С. Коханова. Г.Б. Метельский; Под ред. О.Н. Ивановой. - М-: Связь, 1978.

2. Автоматическая коммутация: Учебник для вузов /О.Н.Иванова, М-Ф-Копп, З.С.Коханова, Г.М.Метельский; Под ред. О.Н.Ивановой. -М.: Радио и связь, 1988.

3. Костін Ю.С., Різуненко А.О., Козелков О.О. Телефонні апарати. Навчальний посібник. - Полтава: ПВІЗ, 2007.

4. Станционные сооружения городских телефонных сетей /Ю.Н. Корнышев, А.Л. Маркович, М.Н. Пискер, В.М. Романцов; Под ред. Ю. Н. Корнышева: Учебник для рабочих связи. - М.: Радио и связь, 1987.

5. Станционное оборудование сельской телефонной связи: Учебник для рабочих связи / Ю.Н. Корнышев, А.Я. Маркович, М.Н. Пискер, В.М. Романцов; Под ред. Ю.Н. Корнышева. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Радио и связь, 1990.

6. Костін Ю. С. Основи побудови аналогових систем комутації: Навч. посіб., - Полтава: Видавництво ПВІЗ, 2006.

7. Костін Ю. С., Одарущенко О. М. Методичний посібник з дисципліни "Системи комутації в електрозвязку" (частина 1) Методичний посібник. - Полтава: ПВІЗ, 2004.

8. Квазиэлектронная АТС «КВАНТ»/ В.О. Жогло, А.А. Иванов, А.П. Иванов и др.; Под ред. Я.Я. Лочмелиса. - М.: Радио и связь, 1987.

9. Костин Ю. С., Одарущенко О. Н. Квазиэлектронные АТС. Учебное пособие (лекции). -Полтава:ПВИС,2003.

10. Васильев Е.К.,.Симкин Л. М. Квазиэлектронные и электроннные телефонные станции. Учебное пособие для рабочих. -М.: Радио и связь, 1991.

11. Костін Ю. С. Підстанція і сільські координатні АТС. Навчальний посібник. -Полтава: ПВІЗ, 2006.

12. Костін Ю. С., Одарущенко О. М., Стрюк О. Ю. Основи побудови телефонних мереж загального користування: Навчальний посібник. - Полтава: ПВІЗ, 2005. -152 с.

13. Коммутационное оборудование городских координатных АТСК-У / Л. С. Васильева, Б. С. Лившец, И. Б. Мовшович и др. - М. : Радио и связь, 1991.

14. Костин Ю. С., Одарущенко О. Н. Цифровая АТС Квант Е -Полтава: ПВИС, 2003.

Размещено на .ru