Принципи створення нових лікарських речовин: етапи їх пошуку, зв"язок між структурою молекул речовин і їх дію на організм, залежність фармакологічної дії від фізичних і хімічних властивостей. Порядок проведення доклінічних і клінічних випробувань.
Пошук нових лікарських засобів і речовин реалізується спільними зусиллями різних галузей науки, де провідну роль відіграють фахівці в таких галузях як: хімія, фармакологія, фармація. Джерела отримання лікарських речовин і засобів: · Лікарські засоби неорганічної природи отримують з мінералів, руд, води мінеральних джерел, озер, морів і т.д. · Лікарські засоби органічної природи отримують з вихідної сировини: нафти, газу, камяного вугілля, горючого сланцю, деревини і продуктів її переробки. На початку 20 ст. зявляється імунологічний спосіб отримання лікарських засобів у вигляді антимікробних та антитоксичних сироваток і вакцин, а також отримані перші антибіотики (назва була введено в 1942 році Зельманом Ваксманом) Тут в основі лежить так званий, метод «проб і помилок», тобто фармаколог бере існуючі речовини, після чого за допомогою фармакологічних методик встановлює їх приналежність до певної фармакологічної групи, після чого вибираються самі активні речовини і визначаться ступінь фармакологічної токсичності та активності для них у порівнянні з нині існуючими лікарськими засобами, що використовуються в якості стандарту.
Вывод
Пошук нових лікарських засобів і речовин реалізується спільними зусиллями різних галузей науки, де провідну роль відіграють фахівці в таких галузях як: хімія, фармакологія, фармація.
Нові лікарські засоби повинні впливати на організм доцільно і точно з мінімальними побічними ефектами. В кінці 19 століття Пауль Ерліх (1854-1915 рр.) Був першим хто почав цілеспрямований пошук.
Джерела отримання лікарських речовин і засобів: · Лікарські засоби неорганічної природи отримують з мінералів, руд, води мінеральних джерел, озер, морів і т.д.
· Лікарські засоби органічної природи отримують з вихідної сировини: нафти, газу, камяного вугілля, горючого сланцю, деревини і продуктів її переробки.
· Рослинна сировина служить для отримання алкалоїдів, вітамінів, глікозидів.
· Тварина сировина служить для отримання гормонів, ферментів, препаратів на основі тваринної сировини.
В середині 19 ст. зявився хімічний синтез.
На початку 20 ст. зявляється імунологічний спосіб отримання лікарських засобів у вигляді антимікробних та антитоксичних сироваток і вакцин, а також отримані перші антибіотики (назва була введено в 1942 році Зельманом Ваксманом)
Починаючи з 1980-х років отримують комплексні та індивідуальні препарати за допомогою генної інженерії та біотехнології.
В даний час основними напрямками для пошуку та отримання нових лікарських засобів і речовин є: · Емпіричне вивчення (дослідне) видів фармакологічної активності різноманітних речовин, одержуваних хімічним шляхом. Тут в основі лежить так званий, метод «проб і помилок», тобто фармаколог бере існуючі речовини, після чого за допомогою фармакологічних методик встановлює їх приналежність до певної фармакологічної групи, після чого вибираються самі активні речовини і визначаться ступінь фармакологічної токсичності та активності для них у порівнянні з нині існуючими лікарськими засобами, що використовуються в якості стандарту. В іноземних книгах цей шлях відбору фармакологічних речовин називається Скринінг (відсів, відбір).
· Направлене вишукування лікарських речовин. Ключовий момент тут полягає у відборі сполук з одним встановленим видом фармакологічної активності. Величезний плюс цього методу в значно швидкому відборі фармакологічно активних речовин, але при це суттєвий мінус в тому, що пропадає можливість виявити інші вельми важливі види фармакологічної активності. Найчастіше цей метод називають обмеженим скринінгом.
· Модифікація структури існуючих лікарських засобів. В сучасний час цей метод займає лідируючі позиції. Хіміки-синтетики замінюють в існуючих зєднаннях один радикал іншим, наприклад етиловий - пропиловим або метиловим і в зворотній послідовності, впроваджують до складу первинної молекули інші хімічні елементи або здійснюють інші модифікації. Даний метод дозволяє збільшувати активність лікарських препаратів, зробити його дія найбільш виборчим, і що немало важливо значно знизити, або зовсім прибрати побічні дії препарату.
· Цілеспрямований синтез. Суть методу в тому, що спочатку ведеться пошук речовин з наперед заданими фармакологічними параметрами. Синтез нових структур з очікуваною активністю практично завжди все ведеться в тому класі хімічних сполук, де вже існують речовини, що мають вплив на дану тканину або орган. Якщо вдається знайти таку структуру, яка за формою, розміром, конформації, електронно-протонним властивостям і ряду інших фізико-хімічних параметрів буде збігатися з живою структурою, яка підлягає регулюванню.
· Синтез антиметаболітів - антагоністів тих речовин, які беруть участь у життєдіяльності організму (вітаміни, ферменти, трансмітери, гормони).
· Синтез стереоізомерів - фармакологічна активність грунтується не тільки на розмірах і формах молекул, а більшою мірою - їх стереометрії, так як може змінюватися не тільки фармакологічна активність, але і токсичність.
· Біотехнологія - один з найважливіших напрямків отримання лікарських засобів з мікроорганізмів, тканин тварин і рослин. В результаті розробляються комплексні препарати.
· Генетична інженерія (генна інженерія) - встановлює методи і прийоми, а також технології одержання рекомбінантних ДНК і РНК, виділення генів з організму (клітин). Можливості генної інженерії необмежені, так як вона здатна пересаджувати гени.
· Створення комбінованих препаратів. Ефективний спосіб пошуку нових лікарських засобів. В комбіновані засоби включають лікарські речовини, які надають дію на етіологію хвороби і основні ланки патогенезу, при тому вони взаємно підсилюють дію. Комбіновані препарати найчастіше створюються на основі включення речовин, що усувають побічні дії основної речовини.
Після фармацевтичних випробувань препарат проходить клінічні випробування. Виробляється дослідна заводська партія ліків, розробляється технологічний регламент. Якщо препарат більш активний і менш токсичний, ніж всі попередники, то починається заводське виробництво і препарат заноситься до реєстру лікарських засобів, після чого потрібно займатися його просуванням на ринок.
Список литературы
1. Фармацевтична хімія. Підручник для студентів вищ. фармац. начальних закладів і фарм. фак. вищих мед. навчальних закладів III-IV рівня акредитації / За заг. ред. П.О. Безуглого. - Вінниця: Нова книга, 2008. - 560 с.
2. Арзамасцев А.П. Фармакопейний анализ - М.: Медицина, 1971.
3. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия. В 2 частях. Часть 1. Общая фармацевтическая химия: Учеб. для фармац. ин-тов и фак. мед. ин-тов. - М.: Висш. шк., 1993. - 432 с.
4. Глущенко Н.Н. Фармацевтическая химия: Учебник для студ. сред. проф. учеб. заведений / Н.Н. Глущенко, Т.В. Плетенева, В.А. Попков; Под ред. Т.В. Плетеневой. - М.: Издательский центр «Академия», 2004. - 384 с.
5. Драго Р. Физические методи в химии - М.: Мир, 1981
6. Кольтгоф И.М., Стенгер В.А. Объемний анализ В 2 томах - М.: Государственное научно-техническое издательство химической литератури, 1950
7. Коренман И.М. Фотометрический анализ - М.: Химия, 1970
8. Коростелев П. П, Фотометрический и комплексометрический анализ в металлургии - М.: Металлургия, 1984, 272 с.
9. Логинова Н.В., Полозов Г.И. Введение в фармацевтическую химию: Учеб. пособие - Мн.: БГУ, 2003. - 250 с.
10. Мелентьева Г.А., Антонова Л.А. Фармацевтическая химия. - М.: Медицина, 1985. - 480 с.
11. Мискнджьян С.П. Кравченюк Л.П. Полярография лекарственних препаратов. - К.: Вища школа, 1976. 232 с
12. Фармацевтическая химия: Учеб. пособие / Под ред. Л.П. Арзамасцева. - М.: ГЕОТАР-МЕД, 2004. - 640 с.
13. Фармацевтический анализ лекарственних средств / Под общей редакцией В.А. Шаповаловой - Харьков: ИМП «Рубикон», 1995
14. Фармацевтичний аналіз: Навч. посіб. для студ. вищ. фармац. навч. закл. III-IV рівнів акредитації/П.О. Безуглий, В.О. Грудько, С.Г. Леонова та ін.; За ред. П.О. Безуглого, - X.: Вид-во НФАУ; Золоті сторінки, 2001. - 240 с.
15. Халецкий A.M. Фармацевтическая химия - Ленинград: Медицина, 1966
16. Ешворт М.Р. Титриметрические методи анализа органических соединений кн. 1,2 - М.: Химия, 1972
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
