Розробка комплексного способу лікування гнійних ран місцевими антисептиками в поєднанні з ципрофлоксацином - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук РОЗРОБКА КОМПЛЕКСНОГО СПОСОБУ ЛІКУВАННЯ ГНІЙНИХ РАН МІСЦЕВИМИ АНТИСЕПТИКАМИ В ПОЄДНАННІ З ЦИПРОФЛОКСАЦИНОМРобота виконана в Національному медичному Університеті імені О.О.Богомольця. Науковий керівник - доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор Макар Петрович Черенько, кафедра хірургії стоматологічного факультету Національного медичного університету. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, член-кореспондент АМН України, професор Братусь Василь Дмитрович, кафедра факультетської хірургії №2 Національного медичного університету. доктор медичних наук, професор Скиба Володимир Вікторович, завідувач кафедри хірургічних хвороб медичного інституту Української академії нетрадиційної медицини. Захист відбудеться 01.02.2001 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої ради шифр Д.26.003.03 при Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця МОЗ України.В загальній структурі летальності хворих хірургічних стаціонарів кількість смертельних випадків, безпосередньо повязаних з інфекційними ускладненнями, досягає 42-60 % (Б.М.Даценко та співавт., 1994, Петров Р.В., 1984, Boys J.M.,1989, Davis J.H. et al., 1987, Hooton T.M. et al., 1981, May T. et al., 1993). Антибіотики поряд зі згубним ефектом на бактеріальну клітину також здійснюють негативний вплив на організм хворого, що проявляється як у вигляді прямого вражаючого фактора на органи та системи, так і у вигляді непрямого - сенсибілізації організму, розвитку дисбактеріозу та послаблення загальної імунологічної резистентності (В.К.Огоновський та співавт., 1992, А.А.Тотолян, 1995, Boys J.M.,1989, Hooton T.M. et al., 1981, Verbist Y, 1988). Дані факти спонукають до пошуків нових методів організації хірургічної служби, дослідження та лікування гнійних ран з урахуванням зниженої імунорезистентності організму. Завдання дослідження: Провести бактеріологічне дослідження мікрофлори випадкових ран на сучасному етапі та госпітальної мікрофлори та дослідити звязок між цими показниками. Методи дослідження: клінічні, біохімічні, імунологічні (хворим визначались показники білкових фракцій крові: загальний білок, альбуміни, глобуліни у фракціях, альбумін-глобуліновий коефіцієнт, визначались показники клітинного імунітету: імуноглобуліни G, M, A, циркулюючі імунні комплекси; 5 показників клітинного імунітету: натуральні кілери, В-лімфоцити, Т-хелпери, Т-супресори; 3 функціональні показники: фагоцитарна активність нейтрофілів, тест на пірогенал, тест відновлення нітросинього тетразоліуму), мікробіологічні для проведення оцінки антибіотикочутливості культур мікроорганізмів до сучасних та традиційних препаратів, цитологічні з метою динамічного нагляду за раною.В залежності від характеру виникнення патології пацієнти були поділені на такі групи: I група - хворі з гнійними хірургічними захворюваннями - 58 чоловік (чол. Порівняльна оцінка ефективності лікування хворих першої та другої груп проводилась на підставі оцінки загального стану, скарг, температури тіла, аналізів крові, досліджень мікрофлори ран, результатів цитологічних досліджень, тривалості періоду очищення ран від гнійно-некротичних мас та терміну перебування хворих у стаціонарі. Але при нормальних показниках загального білка крові у хворих обох груп відмічався суттєвий дисбаланс білкових фракцій крові: значення альбумін-глобулінового коефіцієнта, яке в нормі становить 1,2-2,0 у хворих обох груп було значно нижче нормального і становило 1,04 0,5 у І-й групі та 1,05 0,03 у ІІ-й групі. У І-й групі 44 хворих (75,8%) до вступу до стаціонару перебували на амбулаторному лікуванні, де на ранніх етапах захворювання застосовували методи фізіотерапії, місцеве лікування у вигляді компресів та мазевих повязок, 16 хворих (27,6%) І групи гнійно-септичні захворювання повязують з травмою, що мала місце за 7-15 днів до госпіталізації. Лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво спостерігався у 23 (39,6%) хворих І групи та у 22 (52,3%) хворих ІІ-ї групи.В гнійному ексудаті досліджуваних хворих висівались переважно золотистий стафілокок в поєднанні з грамнегативною мікрофлорою (паличкою синьо-зеленого гною, кишковою паличкою, протеєм). Зміни в імунному статусі спостерігаються практично у всіх хворих на гнійно-септичну патологію і виражаються у різкому зниженні альбумін-глобулінового коефіцієнта, значному підвищенні (у 2,45-2,6 разів в порівнянні з нормою) рівня циркулюючих імунних комплексів, зниженні рівня Т-лімфоцитів, популяції Т-супресорів та рівня В-лімфоцитів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ