Розробка гнучкої системи моделювання позаштатних ситуацій у виробничому процесі - Дипломная работа

1.5 Загальні вимоги до розробки2.1 Побудова алгоритмів та моделей Поняття «Нештатна ситуація» 2.3 Поняття «Технологічний процес»3.2 Обєктно-орієнтована мова LIANA4.1 Логіко-функціональна схема роботи програми5.1 Витрати, повязані з розробкою програмного продукту6.1 Аналіз небезпечних і шкідливих факторівВ результаті виконання дипломної роботи була розроблена гнучка система моделювання позаштатних ситуацій у виробничому процесі.Підставою для розробки є наказ № 73С-01 від 29 жовтня 2009 р. по Криворізькому інституту КУЕІТУ.Гнучка спеціалізована система була реалізована за допомогою графічної мови програмування LABVIEW. Склад розробленої системи: виконавчий файл розробленої системи · Makovka_dip.vi бібліотека користувача diplom.llb: · stroka.vi Розробка в графічній мові програмування LABVIEW віртуального приладу, який дозволяє відслідковувати температурний режим в установці "Редмет", фіксувати та сигналізувати про нештатні ситуації На етапі розробки гнучкої системи за допомогою LABVIEW потрібні наступні апаратні й програмні засоби: · процесор Intel Pentium 200 МГЦ (та кращє 400);Методи ППР дають можливість: формалізувати процес знаходження рішення на основі наявних даних (процес породження варіантів рішення); ранжирувати критерії і давати критерійні оцінки фізичним параметрам, що впливають на вирішувану проблему (дає можливість оцінити варіанти рішень); використовувати формалізовані процедури узгодження при ухваленні колективних рішень; використовувати формалізовані процедури узгодження при ухваленні колективних рішень; використовувати формальні процедури прогнозування наслідків рішень, що приймаються; вибирати варіант, що приводить до вирішення проблеми. У системах, заснованих на численні предикатів, знання представляються за допомогою переведення тверджень про обєкти наочної області у формули логіки предикатів і додавання їх як аксіом в систему. Системи підтримки прийняття рішень, які будуються на результатах, отриманих в області штучного інтелекту, часто називають системами, заснованими на знаннях, підкреслюючи цим їх принципову відмінність від систем, що раніше створювалися. Відомості про те, якими знаннями володіє система, можуть потрібно користувачеві (і він повинен мати можливість їх отримати), проте в першу чергу організовані знання необхідні обчислювальній системі для того, щоб підтримувати процес взаємодії з користувачем і вирішувати необхідні завдання. Оскільки система знань коштовна не сама по собі, а саме можливостями її використання, оскільки використовувати цю систему можна лише виконуючи над нею ті або інші операції і оскільки алгоритмізація алгоритмізація цих операцій визначається мовою представлення знань, будь-яким сучасним методом представлення знань є сукупність взаємозвязаних засобів формального опису знань і операції (маніпулювання цими знаннями).Система LIANA призначена для швидкої і зручної побудови СППР, що відповідають сучасним вимогам, тобто СППР повинна мати розвинений інтерфейс користувача, використовувати ГІС, забезпечувати зручне зберігання необхідних даних і попередніх результатів роботи з системою, бути гнучкою і переносною. Система LIANA містить як основні компоненти інтерпретатор мови програмування, сервісні засоби написання і відладки liana-програм, засоби автоматичної побудови LIANA-програмі під час роботи СППР, системонезалежне ядро - центральну частину СППР, що розробляється, розширення ядра для налаштування на специфічне програмне і інформаційне середовище, СУБД СППР, набір класів і функцій для створення інтерфейсів користувача. •у сучасних СППР порядок виконання моделей може бути дуже складним і неочевидним для користувача, що-небудь приводить до необхідності роботи експерта, або (при спробі автоматизації) зводить систему до «однієї кнопки», спроба зєднання цих двох підходів веде до створення двох інтерфейсів користувача; Зробивши основною «одиницею виконання» набір даних, і, вважаючи, що запуск моделюючого завдання, звязок з ГІС, базою даних, запит до користувача - лише засоби створення наборів даних, ми зможемо: дати можливість користувачеві працювати лише із звичними для нього обєктами (таблиця, карта, графік); відображувати всі етапи процесу прийняття рішення - як прийняття проміжного рішення, так і прийняття остаточного рішення, відповідні звичайному (не компютерному) процесу прийняття рішення; забезпечуючи роботу користувачів різного рівня, дати можливість користувачеві переглядати і створювати набори даних, що лише цікавлять його, аж до набору даних «Рішення», що приведе до автоматичного запуску всього ланцюжка створення наборів даних; зробити програмне забезпечення СППР гнучким. Підсумовуючи викладене вище, можна перерахувати основні ідеї, на яких базується програмно-інструментальна система LIANA: Кожне прикладне завдання: використовується в СППР для підготовки деяких даних, необхідних для інших завдань і користувача; потребує вхідних даних, що є результатами роботи інших прикладних завдань або що вводяться користувачем; може бути запущена на виконанн

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

1.1 Найменування та область використання

1.2 Підстава для створення

ВСТУП

У останні три десятиліття у звязку з інтенсивним розвитком технологій вирощування монокристалів з розплаву різко підвищився інтерес до моделювання фізичних явищ, лежачих в основі ростових процесів. Найважливішим технологічним завданням є здобуття однорідних монокристалів все більшого діаметру і довжини з досконалою структурою і заданими електрофізичними властивостями. У останні три десятиліття у звязку з інтенсивним розвитком технологій вирощування монокристалів з розплаву різко підвищився інтерес до моделювання фізичних явищ, лежачих в основі ростових процесів.

Найважливішим технологічним завданням є здобуття однорідних монокристалів все більшого діаметру і довжини з досконалою структурою і заданими електрофізичними властивостями. Тому виникає необхідність розгляду комплексу моделей, які взаємно доповнюють один одного в обліку перерахованих чинників і в результаті з достатньою мірою повноти відповідають технологічним потребам.

Метод Чохральського є найпоширенішим промисловим способом вирощування монокристалів найбільш важливих напівпровідників. На прикладі процесу вирощування монокристалічного кремнію методом Чохральського розглянута проблема здобуття управляючих алгоритмів, для технологічних процесів, що характеризуються відсутністю масштабної інваріантності. Метою даної дипломної роботи є розробка в графічній мові програмування LABVIEW віртуального приладу, який дозволяє відслідковувати температурний режим в установці "Редмет" для вирощування монокристалів кремнію, фіксувати та сигналізувати про нештатні ситуації. Під нештатною ситуацією мається на увазі ситуація, коли відбувається зрив нормального протікання процесу, наприклад перевищення допустимих температурних норм розплаву кремнію, зрив кристала з тигля і тому подібне, яка виявляється системами стеження і оператором.

Прийняття рішень в надзвичайних ситуаціях вимагає оперативної і ефективної обробки інформації. При розробці такого класу систем необхідно використовувати основні принципи моделювання процесу обробки інформації для створення повного технологічного циклу підтримки прийняття рішень.

Компютерна підтримка прийняття рішень є необхідною умовою прийняття якісних рішень складних проблем з великими обємами інформації. Перевага технології віртуальних приладів полягає в можливості програмним шляхом, спираючись на потужність сучасної компютерної техніки, створювати всілякі прилади, вимірювальні системи і програмно-апаратні комплекси, легко їх адаптувати до вимог, що змінюються, зменшити витрати і час на розробку.