Розгляд фізико-хімічних процесів, що відбуваються при структуроутворенні, у композитах з дисперсним і волокнистим наповнювачем. Аналіз впливу ультразвукового поля на структуроутворення при формуванні композиційних матеріалів на основі епоксидних смол.
При низкой оригинальности работы "Розробка епоксидних композитних матеріалів для покриттів, модифікованих ультразвуковим полем", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Луцький державний технічний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукСтворення таких композитів повязано із застосуванням сучасних наукових методів їх дослідження. Важливо з наукової та практичної точки зору також дослідити вплив зовнішніх факторів, зокрема ультразвукового поля на механізм структуроутворення у композитах і, відповідно, на їхні експлуатаційні характеристики. Робота виконувалася згідно з держбюджетною темою Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя ДІ 108-03 “Створення полімеркомпозитних матеріалів для захисту технологічного устаткування від корозії та спрацювання”, ДІ 129-06 “Розробка полімеркомпозитних покриттів і матеріалів з підвищеними експлуатаційними характеристиками для машинобудування”. Дослідити вплив природи волокнистого наповнювача і комплексної ультразвукової обробки епоксидних композицій і волокон, кожного окремо, на швидкість і ступінь зшивання звязувача у поверхневих шарах навколо наповнювача. Предмет дослідження - фізико-хімічні закономірності процесу формування композитів на основі епоксидних смол, які містять дисперсні та волокнисті наповнювачі різної природи, під дією ультразвукової обробки.У першому розділі представлено літературний огляд з питань створення КМ (композитних матеріалів), які містять волокнисті та дисперсні наповнювачі різної хімічної та фізичної природи. Виявлено і підтвердження доцільності оброблення зовнішніми полями, зокрема, ультразвуком, як полімерних композицій, так і наповнювачів ще на стадії формування КМ з метою поліпшення їхніх фізико-механічних властивостей. Окрім відомих методів значну увагу приділено спеціально розробленим методам дослідження структурних характеристик і властивостей наповнювача: питомої площі поверхні, магнітної сприйнятності, визначення кута змочування скляних, вуглецевих і базальтових тканин епоксидними композиціями, а також методам дослідження міжфазової взаємодії при структуроутворенні КМ, адгезійної, когезійної міцності, модуля пружності при розтягу, повзучості, вмісту ґель-золь-фракції у матеріалі, корозійної тривкості і стійкості до спрацювання КМ. Для поліпшення фізико-механічних властивостей КМ і підвищення експлуатаційних характеристик покриттів як армуючі наповнювачі використано скляні, вуглецеві та базальтові тканини з волокон діаметром 9…12 мкм. Встановлено, що УЗО волокон у водному середовищі і УЗО композицій з ГС на повітрі забезпечує зменшення танґенса кута механічних втрат у процесі релаксації сеґментів з 6,3…7,4 до 5,9…6,4 , залежно від природи волокон.Розроблено гібридні композитні матеріали на основі епоксидних смол, наповнені волокнистими і дисперсними наповнювачами, та покриття з високими експлуатаційними характеристиками за допомогою ультразвукового оброблення звязувача і наповнювачів, досліджено процеси структуроутворення при їх формуванні, а також технологічні умови їх виготовлення. Експериментально встановлено оптимальний склад оброблених ультразвуком композицій, які містять дисперсні наповнювачі та волокнисті наповнювачі, окремо оброблені ультразвуком у водному середовищі. Методом дослідження динамічних механічних характеристик вивчено кінетику тверднення композиції з оптимальним вмістом газової сажі, оксидів хрому та алюмінію (50 мас.ч. на 100 мас.ч. епоксидної смоли ЕД-20) і встановлено зменшення тангенса кута механічних втрат на 10…15 % і збільшення ширини його піка у 1,8…2,0 рази, що свідчить про зростання ступеня зшивання матриці та, відповідно, підвищення адгезійної міцності на 20…25%. Встановлено, що коефіцієнт і швидкість повзучості зменшуються у 2,0…3,0 рази, абсолютне значення прогину зразка після початкового навантаження у 1,8…2,0 рази, а відносна деформація матеріалу протягом усього часу досліджень у 1,6…2,0 рази порівняно з необробленими матеріалами. Найвищу когезійну міцність і найнижчу повзучість мають епоксикомпозити, наповнені газовою сажею, армовані скляною і базальтовою тканинами, та оброблені ультразвуком, порівняно з матеріалами, які містять вуглецеву тканину.Особистий внесок автора полягає у дослідженні впливу вмісту інградієнтів композиту та температурно-часових параметрів формування наповнених систем на внутрішні напруження у покриттях. Вплив ультрафіолетової і магнітної обробки на повзучість епоксикомпозитів, на основі ЕД-20, що містять дисперсні феро-, парата діамагнетичні дисперсії // Матеріали девятої наукової конференції ТДТУ.- Дисертантом визначено вплив ультразвукової обробки на швидкість зшивання епоксидної матриці, що містить волокнисті і дисперсні наповнювачі. Автором визначено вплив ультразвукової обробки композицій з дисперсними наповнювачами на когезійні характеристики епоксикомпозитів. Внесок автора полягає у дослідженні впливу ультразвукової обробки епоксидних композицій і волокнистого наповнювача на стійкісить до спрацювання КМ.
План
Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації викладено у таких працях
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы