Розробка енергозберігаючих технологій утримання м"ясної худоби в Одеській області - Автореферат

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗРОБКА ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ УТРИМАННЯ МЯСНОЇ ХУДОБИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІНауковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН, Зубець Михайло Васильович, Президент УААН Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, професор Котенджи Генадій Павлович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва продукції тваринництва Офіційний опонент - кандидат сільськогосподарських наук, Мельник Юрій Федорович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри розведення сільськогосподарських тварин Захист дисертації відбудеться 25.06.2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006 Херсон, вул.Формування масиву худоби південної мясної породи, використання нею природних і штучних пасовищ за принципами енергоощадження зумовлюють необхідність розробки і вдосконалення відповідних технологій, зокрема, в специфічних умовах Одеської області. Пошук раціонального співвідношення основних технологічних способів годівлі, утримання і відтворення тварин є вельми актуальним завданням, тому що відкриває шляхи до одержання екологічно безпечної продукції від фізіологічне здорового поголівя і сталого розвитку галузі за принципами конкурентоздатності. Іванова “Асканія-Нова” за темами: “Створити асканійську породу мясної худоби на основі схрещування червоної степової породи з бугаями спеціалізованих мясних порід та кубинським зебу” (1996-2000 pp. Метою досліджень є розробка енергозберігаючих технологій утримання мясної худоби шляхом вирішення таких завдань: вивчити у порівнянні технології утримання мясної худоби за традиційної стійлової системи, пасовищно-стійлової та цілорічно-пасовищної; визначити продуктивність тварин південної мясної породи причорноморського і таврійського типів при різних системах утримання; оцінити мясну продуктивність та якість яловичини мясних тварин при різних системах утримання; вивчити товарно-технологічні властивості шкір піддослідних тварин; визначити найбільш енергозберігаючі технології утримання худоби і їх економічну ефективність. Вперше здійснено вивчення цілорічної пасовищної системи утримання тварин південної мясної породи, їх адаптаційні реакції, стресостійкість та резистентність.Аналіз даних таблиці 3 свідчить, що вирощування молодняка великої рогатої худоби мясного напрямку продуктивності при різних технологіях утримання до відлучення, а також на відгодівлі на вигульно-кормовому майданчику дають можливість у 18-місячному віці одержувати бугайців у контрольній групі з середньою живою масою 448,3 кг, II групі - 487,6 кг і III - 538,6 кг. У II групі на 13,8кг (6,7%; Р0,999), контрольної групи, які на підсосі утримувалися взимку в приміщеннях на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику, а влітку на вигульно-кормовому майданчику на 90,3 кг (20%; Р<0,999). Практично у всі вікові періоди бугайці, які у підсосний період утримувалися на пасовищах, мали вищі середньодобові прирости живої маси, ніж їх ровесники, що утримувалися в приміщенні на глибокій підстилці з годівлею взимку і влітку на вигульно-кормовому майданчику. Індекс мясності з віком змінювався і був вищим в 18-місячному віці у бугайців III групи на 0,60% у порівнянні з бугайцями контрольної та II дослідної груп. Так, по масі туші бички другої дослідної групи, які з весни до осені разом з коровами на підсосі знаходилися на природних пасовищах, перевершували своїх ровесників з контрольної групи, які разом з коровами на підсосі знаходилися в приміщенні на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику на 23,3 кг (10,3%), а бички III групи, які цілорічне разом з матерями утримувалися на природних пасовищах, перевершували за масою туші своїх ровесників з II дослідної групи - на 24,4 кг (10,9%) і бичків контрольної групи - на 50,70 кг (22,4%).При вирощуванні телят на підсосі за дослідний період було згодовано на одну корову кормів: при утриманні у приміщенні на незмінній, глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику - 2173 корм, од., при утриманні з вересня по травень у приміщенні на незмінній глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику, а з травня по вересень на природних пасовищах - 2128 корм. од. і при цілорічному утриманні на пасовищах - 2155 корм. од. Тварини дослідних груп на протязі всього періоду вирощування та відгодівлі переважали за живою масою бугайців контрольної групи у 8-місячному віці у II дослідній групі на 13,8 кг (6,7%, Р<0,001), III дослідній групі - на 19,9 кг (9,7%,), у 12-місячному віці II групі - на 13 кг (4,5%,), III-37,6 кг (13%,) і при знятті з відгодівлі у 18 місяців II групі - на 39,3 кг (8,7%, Р<0,001), III - на 90,3 кг (20,1%, Р<0,001) відповідно. Встановлено, що бугайці, які на підсосі влітку знаходились на випасах, розвивалися краще, ніж бугайці, що утримувалися на підсосі на вигульно-кормовому майданчику.