Розробка джерела високостабільної напруги з мікропроцесорним керуванням - Курсовая работа

Останнім часом на ринку техніки відбувається масовий приплив різноманітної автоматизованої апаратури різного призначення і різної складності від телефонної картки до надскладної серверної системи. Те що здавалося нам пять років тому нездійсненним зараз цілком можливо завдяки стрімкому розвитку технології виробництва електронних компонентів. Раніше все було розміщене (мікроконтролери) в декількох корпусах і один блок мікроконтролерів займав багато місця на платі. Ну а що ж тепер а зараз “все в одному корпусі” і компютери зменшились до розмірів маленької записної книжечки. Раніше працівникові всі ці компоненти було важко розмістити на платі так як їх була сила силенна а також і розміри плати а зараз декілька мікросхем і машинна лазерна пайка деталей і крихітний контролер готовий.Структурна схема при синтезі поєднує в собі найбільш важливу інформацію про склад, функції і структуру МПС. На структурній схемі звичайно зображують все в вигляді прямокутників. Другорядні - функціональні частини на структурних схемах звичайно не показують (наприклад, блок живлення), а якщо потрібно показати то лінії взаємозвязку з основними функціональними частинами - зображають пунктиром. Ми можемо проаналізувати структурну схему яка значно менше і по ній можна швидко одержати уяву про склад, структуру і виконувані ним функції, не звертаючи уваги на схемну реалізацію його функціональних частин.Слідуючи з вищесказаного функціональна схема являє собою дещо ускладнену схему електричного пристрою. Графічне зображення функціональної схеми дає найбільш наглядне уявлення про послідовність взаємодії функціональних частин МПС. На даному стабілізаторі мережевої напруги з мікропроцесорним керуванням входять такі основні елементи: Вхідний пристрій - призначений для утворення великого вхідного опору для більш надійної роботи пристрою.Як видно з функціональної схеми основний елемент стабілізатора напруги - мікроконтролер PIC16F84А, який здійснює вимір мережевої напруги , яка потрапляє на вхід приладу, іде опрацювання отриманих значень і вивід результатів вимірювання на "табло" яке складається з світло діодів. При чому, якщо, наприклад напруга в мережі 270В то вона знаходиться в діапазоні від 265 до 275 В який передбачений схемою то горить світло діод HL4 ("-15%") і блимає HL1 ("Високе") попереджаючи що напруга небезпечна для звичайних приладів. В такому стані стабілізатор знаходиться до тих пір, доки напруга в мережі не ввійде в задані рамки. Наприклад якщо при збільшенні мережевої напруги від 189 до 190 В буде виконано переключення навантаження з виводу " 20%" на " 10%", і зворотно на " 20%" МК переключить навантаження тільки тоді, коли мережева напруга знизиться приблизно до 187 В. · При "провале" мережевої напруги нижче 145 В на час більше 100 мс ("можно изменять, см. комментарии в исходном тексте программы") МК відключає автотрансформатор з підключеною до нього навантаження від мережі, при цьому гасне зелений світлодіод HL2 "Нормальное" і загоряется червоний світлодіод HL3 "Низкое".По отриманому завданню була проведена робота в повному обсязі, було розроблено джерело високостабільної напруги з мікропроцесорним керуванням. Була написана для даного приладу програма на мові програмування ASSEMBLER, розглянуті питання по програмуванні МК. При виконанні даної роботи був здобутий великий і доволі цінний досвід розробки подібних приладів на мікропроцесорах, а також написання програм системного характеру.

Зміст

Вступ

1 Аналітичний огляд літератури

2 Аналіз вихідних даних та розробка структурної схеми

3 Розробка функціональної схеми

4 Вибір елементної бази

5 Розробка, розрахунок та опис принципової схеми

6 Розробка програмного забезпечення

7 Розрахунок надійності

8 Розрахунок потужності споживання

Інструкція з експлуатації

Інструкція з експлуатації

Висновки

Література

мікропроцесор мікроконтролер джерело високостабільної напруги

По отриманому завданню була проведена робота в повному обсязі, було розроблено джерело високостабільної напруги з мікропроцесорним керуванням. Була написана для даного приладу програма на мові програмування ASSEMBLER, розглянуті питання по програмуванні МК. При виконанні даної роботи був здобутий великий і доволі цінний досвід розробки подібних приладів на мікропроцесорах, а також написання програм системного характеру. Також були закріпленні знання отримані на лекціях та на мікропроцесорній практиці.

Розроблено джерело високостабільної напруги з мікропроцесорним керуванням і даний прилад відповідає вимогам, які вказані в завданні. Стабілізація напруги від 145 до 275 В і частотою 50 Гц, амплітуда вихідної випрямленої напруги від 145 до 275 В. Також розрахована надійність та середній час безвідмовної роботи - 108111 годин. Загальна потужність приладу яка була розрахована в восьмому розділі записки складає близько 66_Вт. Технічні характеристики джерело високо стабільної напруги з мікропроцесорним керуванням, отримані в розрахунках, відповідають завданню на курсовий проект.

1. http:/www.microchip.ru/.

2. Никифоров И. "Упрощений расчет сетевого трансформатора" - Радио 2000, №10, с.39.

3. Журнал Радио, 2002, №8, с 26.

4. http:/www.pic 16f84.narod.ru/.

5. http:/www.radio.ru/.

6. Електронний підручник з предмету „Основи електроніки та електрорадіоматеріалів" викладача ХПК Сівка А. Ф.

7. Аналоговые и цифровые интегральные микросхемы. Справочное пособие под ред. С.В.Якубовского.-М.: Радио и связь, 1985

8. М.И. Богданович Цифровые интегральные микросхемы. Справочник Нинок: Беларусь, 1991.

9. К.А. Нешумова Электронные вычислительные машины и системы - М. Высшая школа, 1989.

10. Угрюмов В.П. Проектирование элементов и узлов ЭВМ - М.: Высшая школа, 1989.

11. Л.Н. Преснухин Расчет элементов цифровых устройств - М.: Высшая школа, 1991.

Размещено на