Загальна характеристика архітектури "клієнт-сервер". Технологічний цикл обробки JAVA-програм. Робота з запитами в MS Access. Імплементація програми з архітектурою "клієнт-сервер" засобами мови JAVA2 EE. Визначення економічної ефективності роботи системи.
Аннотация к работе
Розробка бази даних з архітектурою “клієнт-сервер”.Вона передбачає такі основні компоненти: набір серверів, які надають інформацію або інші послуги програмам, які звертаються до них; набір клієнтів, які використовують сервіси, що надаються серверами; мережа, яка забезпечує взаємодію між клієнтами та серверами. Більш ніж типовою є ситуація, коли один сервер одночасно обробляє запити від різних клієнтів; з іншого боку, клієнт може звертатися то до одного сервера, то до іншого. Найчастіше вони знаходяться на різних компютерах, але бувають ситуації, коли обидві програми - і клієнтська, і серверна, фізично розміщуються на одній машині; в такій ситуації сервер часто називається локальним. У найпростішому випадку ця інформація являє собою набір веб-сторінок, які можуть зберігатися на сервері у вигляді файлів, розмічених за допомогою мови розмітки HTML. Але, крім броузерів, до серверів можуть звертатися і інші клієнти, а саме - автономні програми.Подібно до систем баз даних архітектура “клієнт-сервер” цікава й актуальна головним чином тому, що забезпечує просте й відносно дешеве рішення проблеми колективного доступу до баз даних у локальній мережі. Використання архітектури “клієнт-сервер” може зацікавити у випадку, коли Ви відповідаєте за розробку програми, яка постійно звертається до даних у локальній мережі або до файлового сервера. Реальне поширення архітектури “клієнт-сервер” стало можливим завдяки розвитку й широкому впровадженню в практику концепції відкритих систем. У звязку з бурхливим розвитком технологій глобальних комунікацій відкриті системи здобувають ще більше значення й масштабність. Він може продовжити нарощування потужності своєї системи шляхом придбання продуктів будь-якої іншої компанії, що дотримує стандарти.Висока пропускна здатність локальних мереж забезпечує ефективний доступ з одного вузла локальної мережі до ресурсів, що перебуває в інших вузлах. Особливістю логічного сервера у відкритій системі є те, що якщо з міркуваннях ефективності сервер доцільно перемістити на окремий компютер, те це можна проробити без потреби в якій-небудь переробці як його самого, так і його прикладних програм. Сервер локальної мережі надає ресурси (послуги) робочим станціям й/або іншим серверам. Прийнято називати клієнтом локальної мережі, що запитує послуги в деякого сервера й сервером - компонентів локальної мережі, що роблять послуги деяким клієнтам. Зрозуміло, що в загальному, щоб прикладна програма, що виконується на робочій станції, могла запросити послугу в деякого сервера, як мінімум потрібно деякий інтерфейсний програмний рівень, що підтримує такого роду взаємодію (було б щонайменше неприродно вимагати, щоб прикладна програма прямо користувалася примітивами транспортного рівня локальної мережі).Термін “сервер баз даних” звичайно використовують для позначення всієї СУБД, заснованої на архітектурі “клієнт-сервер”, включаючи й серверну, і клієнтську частини.Доступ до бази даних від прикладної програми або користувача створюється шляхом звертання до клієнтської частини системи. Як основний інтерфейс між клієнтською й серверною частинами виступає мова баз даних SQL. Це мова по суті справи являє собою поточний стандарт інтерфейсу СУБД у відкритих системах. Сервери баз даних, інтерфейс яких заснований винятково мовою SQL, мають свої переваги й свої недоліки.По-перше, використання механізму віддаленних процедур дозволяє перерозподіляти функції між клієнтською й серверною частинами системи, оскільки в тексті програми віддаленний виклик процедури нічим не відрізняється від самого виклику, і отже, теоретично будь-який компонент системи може розташовуватися як на стороні сервера, так і на стороні клієнта.У типовому на сьогоднішній день випадку, на стороні клієнта СУБД працює тільки таке програмне забезпечення, що не має безпосереднього доступу до баз даних, а звертається для цього до сервера з використанням мови SQL. У деяких випадках хотілося б включити до складу клієнтської частини системи деякі функції для роботи з “локальним кэшем” бази даних, тобто з тією її частиною, що інтенсивно використається клієнтською прикладною програмою.Основна частина будь-якої системи “клієнт-сервер” - це сервер БД. Із часу виникнення архітектури “клієнт-сервер” зявилося багато варіантів архітектури процесора БД, оскільки він багато в чому визначає успіх всієї системи. Існують дві основні архітектури для побудови процесора БД: архітектура з декількома процесами й багатоптокова архітектура. Ця архітектура має на увазі наявність ефективного механізму взаємодії процесів і покладається на операційну систему при поділі процесорного часу між окремими екземплярами додатка.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ОГЛЯД І АНАЛІЗ РОЗГЛЯДУВАНОЇ ПРОБЛЕМИ І ІСНУЮЧИХ МЕТОДІВ І ЗАСОБІВ ЇЇ ВИРІШЕННЯ
1.1 Огляд архітектури “КЛІЄНТ-СЕРВЕР”
1.1.1 Клієнти та сервери локальних мереж.
1.1.2 Системна архітектура “клієнт-сервер”
1.1.3 Сервери баз даних
1.1.4 Принципи взаємодії між клієнтськими й серверними частинами