Розробка бази даних з архітектурою "клієнт-сервер". Розробка серверної та клієнтської частини - Дипломная работа

Розробка бази даних з архітектурою “клієнт-сервер”.Вона передбачає такі основні компоненти: набір серверів, які надають інформацію або інші послуги програмам, які звертаються до них; набір клієнтів, які використовують сервіси, що надаються серверами; мережа, яка забезпечує взаємодію між клієнтами та серверами. Більш ніж типовою є ситуація, коли один сервер одночасно обробляє запити від різних клієнтів; з іншого боку, клієнт може звертатися то до одного сервера, то до іншого. Найчастіше вони знаходяться на різних компютерах, але бувають ситуації, коли обидві програми - і клієнтська, і серверна, фізично розміщуються на одній машині; в такій ситуації сервер часто називається локальним. У найпростішому випадку ця інформація являє собою набір веб-сторінок, які можуть зберігатися на сервері у вигляді файлів, розмічених за допомогою мови розмітки HTML. Але, крім броузерів, до серверів можуть звертатися і інші клієнти, а саме - автономні програми.Подібно до систем баз даних архітектура “клієнт-сервер” цікава й актуальна головним чином тому, що забезпечує просте й відносно дешеве рішення проблеми колективного доступу до баз даних у локальній мережі. Використання архітектури “клієнт-сервер” може зацікавити у випадку, коли Ви відповідаєте за розробку програми, яка постійно звертається до даних у локальній мережі або до файлового сервера. Реальне поширення архітектури “клієнт-сервер” стало можливим завдяки розвитку й широкому впровадженню в практику концепції відкритих систем. У звязку з бурхливим розвитком технологій глобальних комунікацій відкриті системи здобувають ще більше значення й масштабність. Він може продовжити нарощування потужності своєї системи шляхом придбання продуктів будь-якої іншої компанії, що дотримує стандарти.Висока пропускна здатність локальних мереж забезпечує ефективний доступ з одного вузла локальної мережі до ресурсів, що перебуває в інших вузлах. Особливістю логічного сервера у відкритій системі є те, що якщо з міркуваннях ефективності сервер доцільно перемістити на окремий компютер, те це можна проробити без потреби в якій-небудь переробці як його самого, так і його прикладних програм. Сервер локальної мережі надає ресурси (послуги) робочим станціям й/або іншим серверам. Прийнято називати клієнтом локальної мережі, що запитує послуги в деякого сервера й сервером - компонентів локальної мережі, що роблять послуги деяким клієнтам. Зрозуміло, що в загальному, щоб прикладна програма, що виконується на робочій станції, могла запросити послугу в деякого сервера, як мінімум потрібно деякий інтерфейсний програмний рівень, що підтримує такого роду взаємодію (було б щонайменше неприродно вимагати, щоб прикладна програма прямо користувалася примітивами транспортного рівня локальної мережі).Термін “сервер баз даних” звичайно використовують для позначення всієї СУБД, заснованої на архітектурі “клієнт-сервер”, включаючи й серверну, і клієнтську частини.Доступ до бази даних від прикладної програми або користувача створюється шляхом звертання до клієнтської частини системи. Як основний інтерфейс між клієнтською й серверною частинами виступає мова баз даних SQL. Це мова по суті справи являє собою поточний стандарт інтерфейсу СУБД у відкритих системах. Сервери баз даних, інтерфейс яких заснований винятково мовою SQL, мають свої переваги й свої недоліки.По-перше, використання механізму віддаленних процедур дозволяє перерозподіляти функції між клієнтською й серверною частинами системи, оскільки в тексті програми віддаленний виклик процедури нічим не відрізняється від самого виклику, і отже, теоретично будь-який компонент системи може розташовуватися як на стороні сервера, так і на стороні клієнта.У типовому на сьогоднішній день випадку, на стороні клієнта СУБД працює тільки таке програмне забезпечення, що не має безпосереднього доступу до баз даних, а звертається для цього до сервера з використанням мови SQL. У деяких випадках хотілося б включити до складу клієнтської частини системи деякі функції для роботи з “локальним кэшем” бази даних, тобто з тією її частиною, що інтенсивно використається клієнтською прикладною програмою.Основна частина будь-якої системи “клієнт-сервер” - це сервер БД. Із часу виникнення архітектури “клієнт-сервер” зявилося багато варіантів архітектури процесора БД, оскільки він багато в чому визначає успіх всієї системи. Існують дві основні архітектури для побудови процесора БД: архітектура з декількома процесами й багатоптокова архітектура. Ця архітектура має на увазі наявність ефективного механізму взаємодії процесів і покладається на операційну систему при поділі процесорного часу між окремими екземплярами додатка.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ОГЛЯД І АНАЛІЗ РОЗГЛЯДУВАНОЇ ПРОБЛЕМИ І ІСНУЮЧИХ МЕТОДІВ І ЗАСОБІВ ЇЇ ВИРІШЕННЯ

1.1 Огляд архітектури “КЛІЄНТ-СЕРВЕР”

1.1.1 Клієнти та сервери локальних мереж.

1.1.2 Системна архітектура “клієнт-сервер”

1.1.3 Сервери баз даних

1.1.4 Принципи взаємодії між клієнтськими й серверними частинами

1.1.5 Переваги протоколів віддаленого виклику процедур

1.1.6 Типовий поділ функцій між клієнтами й серверами

1.1.7 Архітектури процесора бази даних

1.2 Трирівнева архітектура “КЛІЄНТ-СЕРВЕР”

1.2.1 Персональні СУБД.

1.3 INTRANET і архітектура “КЛІЄНТ-СЕРВЕР”

1.3.1 Дворівнева архітектура “клієнт-сервер”

1.3.2 Трирівнева архітектура “клієнт-сервер”

1.3.3. Програми розширення серверної частини

1.4 Технологія JAVA

1.4.1 Технологічний цикл обробки JAVA-програм

1.4.2 JAVA-машина

1.4.3 Типи даних які підтримує JAVA-машина

1.4.4 Регістри

1.4.5 Вказівники

1.4.6 “Збір сміття”

1.4.7 Система команд JAVA-машини

1.5 Взаємодія з серверами баз даних - JDBC

1.5.1 Використання JDBC

1.5.2 Принципи використання JDBC

1.6 Нетривіальні можливості JDBC

1.7 Використання JDBC 363

1.8 Робота з запитами в MS Access

2. МАТЕМАТИЧНО-ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА НА ОСНОВІ АРХІТЕКТУРИ “КЛІЄНТ-СЕРВЕР”

2.1 Основні поняття формальної моделі

2.2 Модель системи

3. ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ПРОГРАМИ З АРХІТЕКТУРОЮ “КЛІЄНТ-СЕРВЕР” ЗАСОБАМИ МОВИ JAVA2 EE

3.1 Постановка задачі

3.2 Реалізація клієнтської частини

3.3 Реалізація серверної частини

4. ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ СИСТЕМИ

4.1 Економічна доцільність розробки програмного забезпечення та його впровадження

4.2 Побудова мережевого графа

4.3 Економічне обґрунтування розробки та впровадження програми

4.4 Розрахунок витрат на розробку програмного забезпечення

4.5 Розрахунок капітальних вкладень

4.6 Розрахунок експлуатаційних витрат

4.7 Розрахунок зведених економічних показників

5. ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів

5.2 Заходи для забезпечення нормальних умов праці та розрахунок природної освітленості

5.3 Забезпечення безпеки експлуатації ЕОМ

ВИСНОВКИ