При низкой оригинальности работы "Розробка автоматизованої інформаційної системи засобами табличного процесора EXCEL", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Так як діапазон, що виділений у сірий колір являє собою відношення оцінки відповідного експерту до суми всіх 3-х оцінок відповідного ж експерту, то доповнимо (розширимо) таблицю 1, як це зображено на рис.1 на деякому прикладі. Проведемо розрахунки для отримання значень відносного коефіцієнту значимості критеріїв оцінки проектів (?i) за допомогою методу Дельфи. Значення критеріїв оцінки ТЕП проектів було визначино у таблиці 1. З таблиці 2 бачимо, що найбільше значимим крітеріїм експерти визнали Проект 2 (коефіцієнт загального крітерію 0,513), найменше значимим крітеріїм експерти визнали Проект 2 (коефіцієнт загального крітерію 0,458). В таблиці 3 середній рівень попиту за проектами відповідає значенням прибутків за проектами з таблиці 2, низький рівень попиту за проектами відповідає значенням прибутків за проектами, зменшеними на 15%, високий рівень попиту за проектами відповідає значенням прибутків за проектами збільшеними на 15%.З розрахунків таблиці 2 можна визначити, що найбільше значимим крітеріїм експерти визнали Проект 2 (коефіцієнт загального крітерію 0,513), найменше значимим крітеріїм експерти визнали Проект 2 (коефіцієнт загального крітерію 0,458).
Вывод
Таким чином, з розрахунків таблиці 1 можна визначити, що найбільше вагомий крітерій - ціна виробу ?i = 0,41, найменше вагомий крітерій - прибуток від виробу ?i = 0,27.
З розрахунків таблиці 2 можна визначити, що найбільше значимим крітеріїм експерти визнали Проект 2 (коефіцієнт загального крітерію 0,513), найменше значимим крітеріїм експерти визнали Проект 2 (коефіцієнт загального крітерію 0,458).
Та, з розрахунків таблиці 3 можна визначити, що найбільше вірогідний середній рівень попиту за проектами, на другому місті низький рівень попиту, на третьому - високий рівень попиту за прибутковістю. Але кращим все одне є проект 2 - більше вагома сума загальних крітеріїв.
Список литературы
1. Евланов Л. Г. Теория и практика принятия решений. - М.: Экономика, 1984. - 176 с.
2. Кини Р. Л., Райфа X. Принятие решений при многих критериях: предпочтения и замещения. - М.: Радио и связь, 1981.
3. Компьютеризация информационных процессов на промышленных предприятиях / В. Ф. Сьітник, X. Срока, Н. В. Еремина н др. - К.: Техніка; Катовице: Экономическая академия им. Карола Адамецкого, 1991. -216с.
4. Ларичев О. Й. Наука и искусство принятия решений. - М.: Наука, 1979.-200 с.
5. Лескин А. А., Ма.льцев В. Н. Системы поддержки управленческих и проектных решений. - Л.: Машиностроение. Ленингр. отд., 1990. - 167 с.
6. Нечеткие множества в моделях управления и искусственного интеллекта /Под ред. Д. А. Поспелова. -М.: Наука, 1986, 7. Ситник В. Ф. та ін. Системи підтримки прийняття рішень. - К.: Техніка,2005.-162с.
9. Макаров Й. М. н др. Теория выбора и принятия решений.,- М.: Наука, 1982.-328 с.
10. Эддоус М. Стэнсфилд Г. Методы принятия решений: Пер. с англ. - М.: Аудит, ЮНИИТИ, 1997. - -590 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
