Розробка автоматизованих програмних засобів для об"єктивного оцінювання знань студентів та фахівців - Курсовая работа

Вивести перелік вмінь (зміст вміння, шифр) та навичок (назва, зміст), якими повинен володіти фахівець заданої галузі знань, який завершив підготовку за заданою освітньо-професійною програмою підготовки. Визначити вміння (зміст вміння, шифр) та навички (назва, зміст) якими має володіти фахівець певної галузі знань, який проходить фахову підготовку за заданим напрямом/спеціальністю, відповідно до вибраної компетенції щодо вирішення професійних завдань. Вивести список дисциплін (назва) та їх змістовних модулів (назва шифр), які входять до освітньо-професійні програми підготовки заданої галузі знань і забезпечують набуття певного вміння. В універсальне відношення [4] потрібно включити атрибути, що описують наступні сутності: Галузь знань; Освітньо-професійна програма підготовки; Кваліфікація; Компетенція; Вміння, Навички; Дисципліна; Змістовний модуль; Тема; Завдання; Типове завдання діяльності; Виробнича функція. Отже, універсальне відношення для бази вимог щодо організації перевірки якості буде мати наступний вигляд: R: (назва галузі знань, код галузі знань, назва освітньо-професійної програми підготовки, код освітньо-професійної програми підготовки, тип освітньо-професійної програми підготовки, назва кваліфікації, код кваліфікації, назва компетенції, шифр компетенції, тип компетенції, зміст вміння, шифр вміння, назва навички, зміст навички, назва дисципліни, кількість академічних годин, кількість національних кредитів, кількість кредитів ECTS, вид контролю, назва циклу, назва змістовного модуля, шифр змістовного модуля, назва теми, шифр теми, номер завдання, текст завдання, тип завдання, шифр типового завдання діяльності, зміст типового завдання діяльності, назва виробничої функції).Деревоподібна (ієрархічна) структура [6], або дерево - це звязний неорієнтований граф, що не містить циклів, тобто петель з замкнутих шляхів. Перевагами деревовидної моделі є наявність функціональних систем керування базами даних, які підтримують дану модель; простота сприйняття користувачами принципу ієрархії; забезпечення деякого рівня незалежності даних; простота оцінки операційних характеристик системи завдяки апріорно заданим взаємозвязкам. Недоліками ієрархічних структур є надлишковість зберігання інформації, так як деревовидні структури не підтримують взаємозвязки Б:Б; строга ієрархічна впорядкованість, яка ускладнює процедури включення та вилучення відповідних їм породжених, що вимагають особливої обережності; ускладнюється доступ до даних, які лежать на більш низьких рівнях ієрархії, оскільки кореневий вузол завжди є головним, а доступ до будь-якого породженого вузла може здійснюватись через вихідний.Мережева модель даних дозволяє відображати відношення між типами записів виду "багато до багатьох". У мережевій моделі кожних тип запису може бути членом більш ніж одного типу набору. Використання мережевої моделі даних є кращим для відображення бази даних «База вимог щодо організації перевірки якості знань» ніж ієрархічна модель, тому що вона надає великі можливості у створенні довільних звязків.Реляційною є база даних, у якій усі дані, що доступні користувачу, подані у вигляді таблиць, а всі операції над даними зводяться до операцій над цими таблицями. Для представлення реляційних баз даних розроблена формальна теорія баз даних, теоретичну основу якої складає алгебра та математична логіка. У реляційній базі даних інформація організована у вигляді таблиць, розділених на рядки і стовпці, на перетині яких містяться значення даних. Використання реляційної моделі надає такі переваги: простота і доступність розуміння кінцевим користувачем (єдиною інформаційною конструкцією є таблиця); максимальна гнучкість при обробці непередбачених запитів; при проектуванні реляційної БД застосовуються строгі правила, що базуються на математичному апараті; повна незалежність даних; можливість розширення бази приєднанням нових елементів й записів без зміни при цьому існуючих підсистем та прикладних програм; для побудови запитів і написання прикладних програм немає необхідності знання конкретної організації БД. Представлення фрагменту таблиці реляційної моделі даних предметної області "База вимог щодо організації перевірки якості знань" показано на рисунку 4.3.Універсальне відношення даної предметної області знаходиться в 1НФ, оскільки таблиця має основний ключ: мінімальний набір колонок, які ідентифікують запис, таблиця задовольняє умову, у відповідності з якою у позиції на перетині кожного рядка і стовпця таблиці знаходиться єдине атомарне значення, а не множина таких значень, в таблиці немає кортежів, що повторюються: R: (назва галузі знань, код галузі знань, назва освітньо-професійної програми підготовки, код освітньо-професійної програми підготовки, тип освітньо-професійної програми підготовки, назва кваліфікації, код кваліфікації, назва компетенції, шифр компетенції, тип компетенції, зміст вміння, шифр вміння, назва навички, зміст навички, назва дисципліни, кількість академічних годин, кількість національних кредитів, кі

Зміст

Вступ

1. Аналіз предметної області та постановка задачі предметної області "База вимог щодо організації перевірки якості знань"

2. Розробка універсального відношення предметної області "База вимог щодо організації перевірки якості знань"

3. Розробка концептуальної схеми предметної області "База вимог щодо організації перевірки якості знань" за ER-принципом

4. Обґрунтування вибору моделі даних предметної області "База вимог щодо організації перевірки якості знань"

4.1 Ієрархічна модель даних

4.2 Мережева модель даних

4.3 Реляційна модель даних

4.4 Обєктно-орієнтована модель даних

5. Проектування нормалізованих відношень предметної області "База вимог щодо організації перевірки якості знань"

6. Оцінка спроектованих відношень бази даних

7. Розробка вихідних форм бази даних

8. Розробка програмного забезпечення для організації та управління даними бази "База вимог щодо організації перевірки якості знань"

8.1 Розробка схеми-алгоритму реалізації запитів

8.2 Обґрунтування використання мови програмування для управління організованою базою даних

8.3 Основні команди та оператори мови програмування

8.4 Розробка схеми-алгоритму реалізації програмного забезпечення для бази даних

Висновки

Список використаних джерел

Додаток А Додаток Б

Додаток В

Додаток Г