Розробка архітектури і компонентів програмного комплексу на основі методів стеганографії для захисту авторських прав - Курсовая работа

В сучасному інформаційному суспільстві велика кількість послуг забезпечується за допомогою компютерних мереж та інформаційних технологій, невпинний розвиток яких надзвичайно загострює питання інформаційної безпеки. Інформація, що представлена в цифровому вигляді, має бути надійно захищена від багатьох загроз: несанкціонованого доступу, підробки, витоку, порушення ліцензійних угод стосовно копіювання і таке інше. Тому особливого значення сьогодні набуває проблематика ефективних методів захисту інформації, зокрема розробка методів захисту інтелектуальної цифрової власності.Стеганографія - це метод організації звязку, який власне приховує сама наявність звязку. На відміну від криптографії, де ворог точно може визначити чи є передане повідомлення зашифрованим текстом, методи стеганографії дозволяють вбудовувати секретні повідомлення в нешкідливі послання так, щоб неможливо було запідозрити існування вбудованого таємного послання. Слово "стеганографія" в перекладі з грецької буквально означає "тайнопис" (steganos - секрет, таємниця; graphy - запис). До неї належить величезна безліч секретних засобів звязку, таких як невидимі чорнило, мікрофотоснімкі, умовне розташування знаків, таємні канали та засоби звязку на плаваючих частотах і т. д. В даний час у звязку з бурхливим розвитком обчислювальної техніки і нових каналів передачі інформації зявилися нові стеганографічні методи, в основі яких лежать особливості подання інформації в компютерних файлах, обчислювальних мережах і т. п.Предметом вивчення компютерної стеганографії є такі технології, які приховують інформацію у потоках оцифрованих сигналів та реалізуються на базі компютерної техніки і програмного забезпечення в рамках окремих обчислювальних систем, корпоративних чи глобальних мереж. В даному випадку обєктом інформаційного інтересу виступає лише таємне повідомлення, що вкраплюється у типовий для даного відкритого каналу звязку цифровий контейнер (як правило, це мультимедійний обєкт). І так як поряд із стеганографічними, хоча й з певним відставанням, розвиваються методи стеганоаналізу, отримані з використанням НЗБ стеганоконтейнери в частині випадків можуть бути виявлені сучасними стеганоаналітичними методами. Відсутність на даний момент засобів сертифікації і методів перевірки надійності (стандартів) стеганографічних систем приводить до того, що використання стеганографічних методів без застосування в комплексі з ними інших засобів захисту інформації не може гарантувати цілісність і конфіденційність даних, що захищаються. Є три основні властивості ЦВЗ, які обумовили їх незамінність порівняно з криптографічними методами, що розвязують ті ж практичні задачі, а саме: ЦВЗ перцепційно не помітний і не вимагає збільшення розміру сигналу-контейнера, який підлягає захисту; ЦВЗ не віддільний від контейнера і на відміну від застосування спеціального заголовка або електронного цифрового підпису (ЕЦП) не може бути вилучений без втрати надійності сприйняття маркованого ним контейнера; контейнер та ЦВЗ підлягають однаковим перетворенням, що дає можливість досліджувати ці перетворення навіть у випадку спотворення чи видалення ЦВЗ.Програма повинна працювати так, щоб користувач завантажував в програму свій проект, вибирав тип шифрування авторського права, нажимав кнопку добавлення зашифрованого повідомлення, а після обробки цих даних відкривалось вікно збереження його проекту з зашифрованим повідомленням про його авторське прова на цей проект. Користувачами, які будуть використовувати даний програмний комплекс можуть бути самі розробники свого программного продукту який вони хочуть захистит своїм авторським правом. Аналіз вимог до программного продукту(ПП): - ПП має надавати користувачеві допомогу в шифруванні повідомлення про авторське право користувача на продукт; неповинен навязувати користувачеві тільки 1-н тип шифрування, користувач має сам вибрати тип, яким буде шифрувати повідомлення про своє авторське право;Аналізуючи типи архітектури для нашого ПП вибиремо репозиторну архітектуру, яка побудована головним чином навколо даних. Після вибору архітектури переходимо до аналізу та вибору зразків проектування. Для порівняння візьмемо такі зразки проектування, як Observer(Спостерігач) та Iterator(Ітератор)[3]. Визначає залежність типу «один до багатьох» між обєктами таким чином, що при зміні стану одного обєкта всі залежних від нього сповіщаються про цю подію. Шаблон Спостерігач реалізований в численних бібліотеках і системах, включаючи майже всі інструментарії графічних інтерфейсів користувача.Вона складається з окремих компонентів, кожен з яких може бути розміщений як на окремому, так і на одному компютері: - Зєднувач; Зєднувач є основним компонентом ПП, який забезпечує взаємодію між собою інших компонентів, контролює та направляє потоки даних між частинами ПП. Відсилає запити до бази даних, видає команди на запуск шифрувальних функцій, надає їм вхідні дані з різних джерел, наприклад з графічного інтерфейсу клієнта, бази даних, слідкує за станом задач

Зміст

Вступ

1. Дослідження предметної області

1.1 Характеристика функціональної структури предметної області.

1.2 Аналіз останніх публікацій, досліджень та існуючих рішень.

1.3 Постановка задачі та перелік задач для реалізації.

2. Розробка архітектури програмної системи

2.1 Вибір типу архітектури та зразків проектування.

2.2 Опис декомпозиції.

2.3 Опис залежностей.

2.4 Опис інтерфейсу.

3. Детальне проектування.

3.1 Детальне проектування модулів.

3.2 Детальне проектування даних.

Висновки

Перелік посилань