Розробка агрегатного відділення автотранспортного підприємства - Курсовая работа

Тепер автомобільний парк країни поповнюється автотранспортними засобами нової конструкції, що використовують альтернативні види палива, вдосконалюється структура рухомого складу, збільшується кількість дизельного парку, зростає кількість транспортних засобів великої вантажопідйомності і пасажиромісткості. В процесі експлуатації автомобіля його функціональні здібності поступово зменшуються внаслідок зносу, корозії, втомленості матеріалу, які використовували при їх виробництві та інше. В автомобілях зявляються різні несправності (дефекти), котрі знижують ефективність його використання. Для попередження появи дефектів та своєчасного їх усунення, автомобіль підвергають технічному обслуговуванню та ремонту. Зменшити витрати на технічне обслуговування автомобільного транспорту можна тільки створенням високо надійної техніки і раціональною модернізацією недосконалих вузлів та відновленням складних деталей при ремонті.До розрахунку приймаємо автомобілі: УАЗ-452. Автомобіль робиться як в кузовному так і у бортовому варіанті. Кузов машини може бути оснащений бічними одностулковими дверима і двостулковими дверима ззаду (конфігурація дверей залежить від конкретної модифікації). Внутрішньо простір може бути виконаний як у варіанті з ізольованим відсіком (пасажирський салон відокремлений перегородкою з вікном), так і у вагонному варіанті. Встановлюваний в салоні столик, опалювач, численні варіанти трансформації салону (включаючи можливість прорізки люка), роблять УАЗ буханець не лише надійним помічником в роботі, але і незамінним товаришем при виїздах на полювання, риболовлю і просто на природу: словом для тих місць і умов, де без повного приводу, хорошої геометричної прохідності і місткого салону робити нічого.При виконанні технологічного розрахунку використовуються наступні показники: - число рухомого складу і-ої марки; коефіцієнт, який враховує модифікацію рухомого складу; коефіцієнт, який враховує природно-кліматичну зону; коефіцієнт, який враховує кількість технологічно сумісного рухомого складу; коефіцієнт, який враховує умови зберігання рухомого складу;Вихідні нормативи технічного обслуговування та ремонту коригуються за методикою нормативного документа ОНТП-01-91. Коригування здійснюється коефіцієнтами, які враховують: - категорію умов експлуатації ДТЗ; Нормативи коригують коефіцієнт-результат, які визначають як добуток окремих коефіцієнтів: - періодичність ТО - Результати коригування нормативів ТО і ремонту рухомого складу сформуємо в таблиці 2.2. № п/п Показник Одиниця виміру Основний норматив Значення коефіцієнта Коефіцієнт - результат Скориговане значення нормативівКількість технічних обслуговувань ТО-1, ТО-2 та ЩО (N1Г, N2Г, NЩОГ) визначається в цілому по парку або по кожній групі автомобілів за умови що автомобілі мають однакову періодичність обслуговування. Кількість ТО-2:-N2(2.10) де - сумарний річний пробіг автомобілів однієї групи; періодичність ТО-2 автомобілів однієї групи з урахуванням коригувань. Кількість ТО-1: (2.12) де - сумарний річний пробіг автомобілів однієї групи;Основним способом контролю є діагностика, за допомогою якої оцінюють технічний стан автомобіля, його агрегатів та вузлів без їх розбирання. При ТО за допомогою діагностики виявляють необхідність певних робіт та прогнозують можливий строк поступлення відмови або несправності. При ремонті діагностичним методом визначають причину несправності або відмови, на підставі чого рекомендують найбільш ефективний спосіб їх усунення. Діагностика поділяється на загальну Д-1, поглиблену по елементну Д-2 та додатковий діагностичний комплекс Др для уточнення причин виявлених несправностей в процесі їх усунення при ТО та ТР автомобіля.Добові програми (завдання) різних видів визначаються аналогічним чином. Добові програми (завдання) ТО автомобілів Добова програма по діагностуванню автомобілів розраховується за формулою: (2.17) де - річна програма по кожному виду діагностикиРічні обєми робіт в зонах ЩО, ТО-1, ТО-2 розраховуються за формулою: (2.18) де - кількість обслуговувань певного виду (ЩО, ТО-1, ТО-2) по парку за рік; При цьому слід зазначити, що роботи виконуються, коли основний рухомий склад знаходиться на лінії. Загальний річний обєм робіт в зоні ЩО: При виконанні прибирально-мийних на механізованій лінії річний обєм робіт ЩО коригується по коефіцієнту механізації . Аналогічним чином визначаємо річні обєми робіт зон ТО-1,ТО-2 для кожного типу автомобілів: Для зони ТО-1: Для зони ТО-2: При визначенні обємів робіт зон ТО-1 і ТО-2 необхідно враховувати додаткові обєми робіт супутнього ТР (виконуються спільно з ТО-1 і ТО-2), який неповинен перевищувати 20% трудомісткості відповідного виду ТО.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ДОСЛІДНИЦЬКА ЧАСТИНА

1.1 Вибір списочного складу автомобілів, вхідні дані

2. РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

2.1 Розрахунок річної виробничої програми

2.2 Коригування нормативів профілактичного обслуговування та ремонту рухомого складу

2.3 Річний пробіг автомобілів по АТП (всього парку автомобілів)

2.4 Визначення кількості технічних обслуговувань автомобілів за рік

2.5 Визначення кількості цільових діагностичних впливів по АТП в рік

2.6 Визначення добової програмами ТО парку

2.7 Розрахунок річного обєму робіт в зоні ЩО, ТО (ТО-1, ТО-2), ПР

3. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

3.1 Схема технологічного процесу

3.1.1 Вибір методу організації виробництва ТО і ПР в АТП

3.1.2 Вибір методу організації технологічного процесу ТО і ПР в АТП

3.1.3 Технологічний процес обєкта проектування

3.1.4 Вибір режиму роботи виробничих підрозділів АТП

3.1.5 Розподіл виконавців робіт по спеціальностям та кваліфікації

3.1.6 Підбір технологічного обладнання

3.1.7 Розрахунок виробничої площі

3.2 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

3.3 Призначення і сфера застосування пристосування

3.4 Пристрій і принцип дії пристосування

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ