Розробка і оптимізація прийомів клонального мікророзмноження для виробництва садивного матеріалу винограду - Автореферат

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР „ІНСТИТУТ ВИНОГРАДАРСТВА І ВИНОРОБСТВА ІМ. В.Є.Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут виноградарства і виноробства ім. Національний науковий центр “Інститут виноградарства і виноробства ім. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Хреновськов Едуард Іванович, Одеський державний аграрний університет Мінагрополітики України, завідувач кафедри виноградарства і виноробства кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник лабораторії клонової селекції Чісніков Віталій Степанович, Національний науковий центр “Інститут виноградарства і виноробства ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ННЦ “Інститут виноградарства і виноробства ім.Методики клонального мікророзмноження винограду розробляються впродовж останніх десятиліть (R.Galzy, 1976; Р.Г. Тема дисертації є складовою частиною науково - дослідної роботи відділу розмноження інституту і виконана відповідно до завдання 02а „Розробити технологію виробництва вихідного клонового садивного матеріалу винограду в контрольованих умовах “. Метою роботи було розробити та оптимізувати прийоми клонального мікророзмноження для створення цілісної технологічної схеми виробництва вихідного клонового садивного матеріалу винограду. В роботі використовували загальноприйняті методи: агробіологічні - для визначення динаміки росту і розвитку рослин, біотехнологічні - для визначення умов культивування і особливостей розвитку мікроклонів винограду in vitro; статистичні - для оцінки вірогідності одержаних результатів досліджень; порівняльно - розрахунковий - для визначення економічної ефективності розроблених прийомів процесу вирощування садивного матеріалу винограду з застосуванням культури in vitro. Вперше на широкому спектрі експериментального матеріалу розроблена і науково обґрунтована цілісна технологічна схема клонального мікророзмноження і виробництва вихідного клонового садивного матеріалу винограду, яка базується на застосуванні змінних іонітних субстратів в поєднанні з оптимальними умовами культивування.В ході досліджень проводили обліки за показниками: регенераційна здатність (%); приживлюваність (%) ; період проліферації бруньки (діб) ; період ризогенезу (діб); довжина пагона (см); кількість вузлів на пагоні (шт); кількість коренів (шт); довжина коренів (см ), площа листової поверхні (см2), діаметр пагону (мм ), визрівання пагону (% ). Період проліферації у них був на 1,5 - 2,5 доби коротшим, ніж у експлантів 2-го і 5-го вузлів та на 2,5 - 3,8 доби - ніж у мікрочубуків 6-го вузла, а ризогенез починався раніше на 4,7-5,1 доби. В подальшому рослини, які регенерували з експлантів, відібраних на рівні 3 - 4-го вузлів вихідного пагону, розвивалися інтенсивніше - період формування мікроклонів був коротшим на 4,5 - 5,0 діб в порівнянні з іншими варіантами. Найкоротший період проліферації пазушної бруньки виявляли мікрочубуки розміром 0,8-1,0 см - 3,9 - 4,0 доби в порівнянні з експлантами розміром 0,3-0,7см - 6,2 - 6,4 доби і експлантами розміром 1,1-1,5см - 8,0 - 8,3 доби. Так, проліферація пазушної бруньки мікрочубуків починалася в середньому на 3,7 - 4,2 доби, ризогенез - на 3,9 - 4,7 доби раніше, а приживлюваність була на 17,3 - 25,1 % вище, порівняно з контролем (середовище Мурасіге і Скуга).Розроблені та оптимізовані прийоми клонального мікророзмноження, забезпечили підвищення регенераційної здатності винограду in vitro і прискорення процесів розвитку рослин. Результати досліджень свідчать про перспективність використання методу in vitro для цілорічного виробництва вихідного садивного матеріалу винограду. Використання даного типу експлантів для введення в стерильну культуру дозволяє підвищити приживлюваність на 18,4-20,3 % і скоротити терміни розвитку рослин на 2,0 - 2,3 доби . Експериментально доведено, що оптимальним способом стерилізації для встановленого типу вихідного матеріалу винограду є ступінчата обробка експлантів 600 етанолом (20 сек.) і 2% розчином гіпохлориту кальцію (5 хв.), яка знижує рівень інфікованості до 5 - 6 % і забезпечує високий рівень приживлюваності експлантів - 85,3 - 89,0 %. Доведено, що співвідношення червоного світла - 87,5 % і синього - 12,5% сприяє скороченню строків формування мікроклонів на 1,8-2,1 доби в кожному пасажі, при адаптації - підвищенню приживлюваності на 8,7 % і збільшенню приросту пагону на 1,5 см порівняно з контролем.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ