Розробка і обґрунтування технології вирощування ячменю пивоварного при урожайності 47 ц/га в умовах чорноземних ґрунтів, господарства СТОВ «Маяк» с. Володимирівка, Іллінецького району, Вінницької області - Курсовая работа

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НА ТЕМУ: «Розробка і обґрунтування технології вирощування ячменю пивоварного при урожайності 47 ц/га в умовах чорноземних ґрунтів, господарства СТОВ «Маяк» с.1.2.3 Рівні врожайності, які забезпечуються природними умовами та відповідність їх планованій врожайності Обґрунтування технології вирощування запланованої врожайності 2.1 Розміщення культури в сівозмініNutans Schiibl), який мало відрізняється від різновиду палідум за зовнішнім виглядом зерна та іншими характеристиками (зерно плівчасте, колоскові луски вузькі, колос соломяно-жовтий зниженої щільності, ості довгі, зазу6лені). Bci вони різняться щільністю I довжиною колоса, його формою, опушенням колосового стрижня, співвідношенням довжини колоса і остей, формою, розміром зерна, характером квіткових лусок, зазу6леності 6ічних остюків квіткових лусок, характером опушення основної щетинки зерна (повстяна, волосиста, довга повстяна, довговолосиста). Плодоносні колоски в обох підвидів мають дві вузенькі колоскові луски та дві широкі квіткові, які у плівчастих сортів зростаються із зернівкою, у голозерних - охоплюють зернівку без зростання. Остюки бувають довгі (перевищують довжину колоса у 1,5 раза ), середні (незначно перевищують довжину колоса ) і короткі (приблизно однакові за довжиною з колосом або трохи коротші) ; грубі (широкі, ламаються) , ніжні (тонкі еластичні) або середньогрубі . У ячменю шестигранного колос щільний і всі колоски відхилені від стрижня в боки приблизно під одним гострим кутом, утворюючи в поперечному розрізі правильний шестикутник; у чотиригранного з трьох колосків на виступі кожного членика бічні колоски відхилені в боки від стрижня, середній потіснений до нього і колос у поперечнику набирає форму чотирикутника .Насіння його починає проростати при температурі 1-2 ?С, а сходи й молоді рослини легко витримують заморозки до-3-4 ?С, а інколи до-7-9 ?С. При такому зниженні температури листя може загинути, але вузол кущення з6ерігається i після підвищення температури рослини відростають i продовжують вегетацію. Разом з тим ячмінь характеризується значною стійкістю проти високих температур, легко витримуючи підвищення їх до 38-40 ?С. За такої температури продихи в листках та інших органах ячменю паралізуються лише через добу-півтори (25-35 год), тоді як у ярої пшениці - вже через 10-17 год настає їх параліч, а у вівса - навіть через 5 год. Проте слід враховувати, що в ячменю на початку вегетації недостатньо розвивається коренева система i рослини погано витримують весняну посуху, тому не можна затримуватись із сівбою, бо це може зумовити недружнє проростання зерна i зріджені сходи.Сортовий склад посівів ярого ячменю в господарстві слід формувати залежно від цілей вирощування.Зародкові корені зявляються після проростання насіння, спочатку видно 1-й корінець, через 3-4 дні вище кореневого, але нижче основного стебла зявляється 2-й і 3-й, потім 4-й і 5-й. При сприятливих умовах із точки, яка лежить вище 4-го та 5-го корінців утворюється 6-й та 7-й корінці. Після утворення вузла кущіння починають розвиватись вузлові стеблові (вторинні) корені. Ріст рослин ячменю в онтогенезі поділяється на такі фенологічні фази: - проростання насіння; Початком фази вважається період, коли її досягли на посівні площі 5-10% рослин; повною фазою - коли її досягли 50-75%.Проектована структура планованої врожайності ячменю. Показники Величина показника Порядок розрахунку показника Спосіб сівби Рядковий Ширина міжрядь 15 1.Кількість на 1м2,шт: Рослин Пагонів: усіх - Продуктивних 235 900 470 470:2=235 235*4=940Одним з найважливіших факторів, які забезпечують одержання запланованої врожайності, є фітометричні показники - величина фотосинтетичного потенціалу і листкової поверхні. В звязку з цим слід розрахувати величину фотометричного потенціалу для одержання запланованої врожайності, середню та максимальну площу листкової поверхні посіву. Де: Фп - фотосинтетичний потенціал, м2-днів/га; Tv - тривалість вегетаційного періоду, днів;Зимовий період помірно холодний, мінімальна температура повітря знижується до 20-250 морозу, рідко вона сягає 28-300 морозу і нижче. Стале промерзання ґрунту починається вже через 15-18 днів після стійкого переходу середньодобової температури повітря через 00С в бік зниження. Сталий сніговий покрив утворюється лише всередині чи наприкінці грудня сума негативних середньодобових температур за зимовий період становить 4370. Звичайним явищем у цій зоні є весняні заморозки, в третій декаді квітня заморозки відмічаються майже щорічно, а в третій декаді травня вони бувають на поверхні ґрунту в середньому 1 раз на 2-3 роки. Літо характеризується частими дощами, які посилюються в травні а в червні і в липні часто мають зливовий характер, тому запаси продуктивної вологи в ґрунті протягом літа в більшості декад достатні для нормального росту і розвитку с/г культур.

Зміст

Вступ

1. Оцінка біологічних і грунтово-кліматичних умов вирощування планованої урожайності

1.1 Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів

1.1.1 Особливості росту та розвитку культури

1.1.2 Вимоги до умов вирощування

1.1.3 Господарсько біологічні особливості та продуктивність реєстрованих і перспективних сортів

1.1.4 Фенологія обраного для вирощування сорту в заданих умовах

1.1.5 Проектована структура проектованої урожайності

1.1.6 Розрахунок фітометричних показників фотосинтетичного апарату планованої врожайності

1.2 Природні грунтово-кліматичні умови та їх продуктивні можливості

1.2.1 Кліматичні умови

1.2.2 Ґрунтові умови