Розробка і обґрунтування способів формування та захисту анастомозів в абдомінальній хірургії (експериментально-клінічне дослідження) - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИШироке застосування в клінічній практиці цієї нитки відкриває додаткові можливості у боротьбі з післяопераційними ускладненнями, зумовленими використанням шовних матеріалів, сприяє підвищенню ефективності та надійності оперативних втручань під час формування анастомозів (Ю.А. Нажаль, жоден спосіб формування анастомозу, метод його захисту, а також шовний матеріал не відповідають вимогам сучасної хірургії. Критична оцінка зазначеного свідчить, що способи формування анастомозу та існуючі шовні матеріали в значній мірі вичерпали себе, їх використання практично не може змінити ситуацію на краще. Розробити пристрій, який дозволяє в експерименті здійснювати багаторазове розкриття черевної порожнини в однієї тварини з метою взяття матеріалу для бактеріологічного дослідження, та обґрунтувати доцільність його застосування в клінічних умовах для проведення програмованого лаважу та контролю стану органів черевної порожнини з мінімальною травматизацією хворого. Аналіз даних літератури, присвяченої висвітленню проблеми формування кишкого шва, свідчить, що з великої кількості причин і факторів, які впливають на його якість і надійність, основними є такі: 1) спосіб і техніка формування анастомозу; 2) застосований для цього шовний матеріал; 3) спосіб захисту анастомозу.Під час аналізу експериментальних досліджень доведено, що формування однорядного шва за розробленою методикою з використанням матеріалу що розсмоктується забезпечує достатню надійність анастомозу, завдяки співставленню однорідних тканин, мінімальній їх травматизації, зниженню ризику інфікування стінки анастомозу (нитки не виходять в просвіт органа). Кінці нитки травмують навколишні тканини, що в усіх експериментальних тварин спричинило виражений спайковий процес, а у двох спостереженнях - неспроможність швів анастомозу і загибель тварин, що повязане не з методикою формування анастомозу, а з застосованим шовним матеріалом. Під час вивчення можливості конкрементоутворення на лігатурах встановлено, що при формуванні жовчно-кишкових анастомозів з використанням нитки металатравм це виявлено в одному спостереженні (після 46 операцій), нитки пролєн - в 5 (після 42 операцій), нитки вірджин сілк - в 14 (після 45 операцій), тобто співвідношення частоти виникнення цього ускладнення при застосуванні зазначених шовних матеріалів становило відповідно 1:5:14 (2,17%, 11,9%, 31,1%). Неспроможність швів анастомозу виникла в 1 (1,2%) спостереженні після застосування МАШМ, що не розсмоктується, після застосування МАШМ, що розсмоктуються, цього ускладнення не було. Аналіз результатів дослідження міцності і фізичної герметичності порівнюваних анастомозів свідчить, що в анастомозах, сформованих за розробленою методикою з застосуванням прецизійної техніки, в 1-шу добу після операції ці показники нижчі, ніж в анастомозах, сформованих з використанням дворядного шва, та вищі, ніж в анастомозах, сформованих за методикою Пирогова-Матешука - відповідно (8,7 0,14), (13,10 0,18) та (8,5 0,13) КПА.Анастомози, сформовані за допомогою дворядного шва Ламберта-Шмідена і однорядного Пирогова-Матешука, мають суттєві недоліки: їх накладання травматичне, при цьому не забезпечується співставлення однойменних оболонок, виникають деформація та звуження (особливо при використанні дворядного шва Ламберта-Шмідена). Накладання обвивного шва призводить до ішемії та некрозу тканин з наступним їх відторгненням в просвіт органа та інфікуванням усіх оболонок з утворенням грубого сполучнотканинного рубця. Розроблений спосіб формування однорядного шва з застосуванням матеріалу, що розсмоктується, дозволяє надійно та без технічних труднощів спів ставляти однойменні оболонки оперованого органа, забезпечує сприятливі умови для повноцінної регенерації зшитих тканин. Для анастомозів, сформованих за розробленою методикою з застосуванням прецизійної техніки оперування, характерне мінімальне травмування зшитих тканин, співставлення однойменних оболонок, створення ніжного, тонкого, надійного рубця, який не деформує орган. При застосуванні синтетичних атравматичних шовних матеріалів, що розсмоктуються, неспроможності швів анастомозів не було.