Виробнича собівартість як один з найважливіших економічних показників господарської діяльності підприємства. Розрахунок прямих та непрямих витрат. Розрахунок фонду заробітної плати робітників. Калькулювання собівартості деталі та проценту її зниження.
· Розрахувати прямі затрати; · Розрахувати фонд заробітної плати виробничих робітників; · Здійснити калькулювання собівартості деталі і розрахунок проценту зниження собівартості по деталі в цілому, в тому числі з окремих статей затрат;Затрати на основні матеріали (планові і фактичні) розраховуються за формулою: Мо = ан*Цм*Ктрз*(1 Кпдв/100)-go*Цо, де (1) ан - норма витрат матеріалу на одну деталь, кг; Планові затрати на матеріал для деталі залежить від маси матеріалу, яка встановлена в планово-операційній карті (вихідні дані), а фактична витрата від матеріалу - від фактичної маси матеріалу, що витрачається, і фактичних відходів. IMG_ee35c390-a527-420a-94b5-11c7a09058f7 Розраховую планову величину зворотних відходів (формула 2): go.рн. 2) Розраховую планові затрати на основні матеріали (формула 1): Мо.рн. 5) Розраховую фактичні затрати на основні матеріали (формула 1): Мо.ф.Запланований фонд заробітної плати (ФЗП) виробничих робітників за рік визначається за формулами: · основний ФЗП - Фс.о. середнього динна тарифна ставка виробничого робітника при відрядній формі оплати праці (вихідні дані); Приймається в межах 1820.......1840 годин коефіцієнт, що враховує премії відрядникам за виконання плану і якості робіт, Кпр.Планова величина витрат на утримання і експлуатацію устаткування, що приходиться на одну деталь, визначається за формулою: ?iie. , де (11) ty - питомі витрати на утримання і експлуатацію устаткування, що приходиться на 1 годину роботи; Питомі витрати на утримання і експлуатацію устаткування, що приходиться на 1 годину роботи обчислюються за формулою: t<y => витрати на утримання і експлуатацію устаткування, що визначаються за кошторисом (табл. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування розраховую в таблиці 3.Планова і фактична собівартість заданої деталі визначається на основі попередніх розрахунків. Розрахунки попередніх розділів заношу в таблицю 5. Визначаю відхилення фактичних затрат від планових і за найменшими відхиленнями обчислюю їх відсоток до планової суми даної статті, а також до загальної суми планових цехових затрат. Для визначення економії або перевитрат від фактичної величини витрат віднімаю планову величину витрат. до плану по даній статті до підсумку планової цехової собівартостіВ даному випадку фактичні витрати перевищують витрати, які були заплановані. Це повязано з тим, що планові витрати на матеріал для деталі залежать лише від початкової маси матеріалу і не враховують можливі відходи після його обробки. Збільшення запланованої суми відбулося через нарахування відсотку доплат до прямої заробітної плати, що повязані з виконання операцій які не входять в технологію виробництва (1% доплати до прямої заробітної плати) та невідповідності інструментів для обробки деталі (0,5% доплати). Планова величина витрат становить 0,014 грн. але фактичні витрати перевищують її майже на 129% (фактичні витрати становлять 0,032 грн.). Пята стаття: витрати на утримання та експлуатацію устаткування включає в себе чимало окремих статей (амортизацію устаткування та транспортних засобів, витрати на ремонт устаткування, вартість енергії, води та ін.).
План
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці):
Вывод
Перша стаття: сировина і матеріали (за відрахування зворотних відходів) - це найбільша стаття витрат при розрахунку собівартості важеля включення. В даному випадку фактичні витрати перевищують витрати, які були заплановані. Оскільки планові витрати становлять 1,67 грн. на одну деталь, а фактичні 1,75 грн. Це повязано з тим, що планові витрати на матеріал для деталі залежать лише від початкової маси матеріалу і не враховують можливі відходи після його обробки. На виготовлення важеля включення було використано 0,38 кг чавуну, тоді , як планувалося лише 0,36кг.
Друга стаття: основна заробітна плата виробників. Планова основна заробітна плата робітника за одну деталь становить 0,08 грн. Але це на 0,1 грн. менше ніж було оплачено (фактична заробітна плата становила 0,18 грн.). Збільшення запланованої суми відбулося через нарахування відсотку доплат до прямої заробітної плати, що повязані з виконання операцій які не входять в технологію виробництва (1% доплати до прямої заробітної плати) та невідповідності інструментів для обробки деталі (0,5% доплати).
Третя стаття: допоміжна заробітна плата виробників - найменша стаття витрат. Планова величина витрат становить 0,014 грн. але фактичні витрати перевищують її майже на 129% ( фактичні витрати становлять 0,032 грн.). Це повязано із значним впливом двох коефіцієнтів: коефіцієнта, що враховує доплату за фактично відпрацьований час і дорівнює 0,08 та коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату за невідпрацьований час - 0,1.
Четверта стаття: відрахування на соціальне страхування із заробітної плати виробників. Планова величина становить 0,035 грн., фактична величина перевищує її майже на 123% і становить 0,078 грн., отже маємо 0,043 грн. перевитрат. Така значна різниця пояснюється тим, що маємо значне відхилення планової та фактичної величини основної і додаткової заробітної плати.
Пята стаття: витрати на утримання та експлуатацію устаткування включає в себе чимало окремих статей (амортизацію устаткування та транспортних засобів, витрати на ремонт устаткування, вартість енергії, води та ін.). Фактична величина цієї статті становить 0,0004 грн., що на 99,8% менше ніж планувалося витратити( планові витрати становлять 0,21 грн.), отже було зекономлено 0,2096 грн.
Шоста стаття: цехові витрати також складається з чималої кількості окремих статей (утримання апарату управління цеху, амортизації та ремонту будівель і споруд, витрати на опалення). Планувалося на цехові потреби витратити 0,042 грн., але витратили на 117% більше (фактичні витрати становлять 0,091 грн.). Це повязано з збільшення кількості робітників на 2% та із зменшенням їх середньої заробітної плати.
Отже, планова цехова собівартість одного важеля включення становить 2,05 грн., фактична цехова собівартість - 2,13 грн., це на 3,94% більше ніж планувалося. Звідси слідує, що при даному виробництві виникають перевитрати у розмірі 0,08 грн. на виготовлення однієї деталі. При широкомасштабному випуску такої продукції ці перевитрати можуть сягнути сотень і навіть тисяч гривен. Якщо підприємство не зменшить використання ресурсів, кількість робітників чи не проведе технічне переобладнання устаткування( на більш новіше і економніше при використання ресурсів та робочої сили), то буде змушене піднімати ціну на свою продукцію.
В умовах ринкової економіки, це може призвести до зменшення прибутку підприємства і навіть до його банкрутства. З одного боку воно не зможе конкурувати з іншими постачальниками на ринок такої продукції (продукція буде мати однакову якість, але вони зможуть продавати її за нижчою ціною ніж дане підприємство). З іншого боку перевитрати можуть привести до заборгованості перед різними постачальниками, кредиторами та інвесторами і підприємство можуть закрити, розформувати чи забрати за несплату боргу.
Список литературы
Вступ
Підприємство - це самостійний господарюючий субєкт, який має право юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).[2]
На підприємстві здійснюється виробництво продукції, відбувається безпосередній звязок робітника з засобами виробництва. Підприємство самостійно розпоряджається своєю продукцією, одержаними прибутком, що залишається в його розпорядженні після оплати податків та інших обовязкових платежів.
Будь-яка продукція, яку випускає підприємство повязана з витратами. Витрати на виробництво продукції у вартісному вираженні формують її виробничу собівартість. Цей показник є одним з найважливіших економічних показників господарської діяльності підприємства, у якому відображається зростання продуктивності праці, економія ресурсів, технічний процес.
До виробничої собівартості продукції входять: њ прямі матеріальні витрати;
њ витрати на оплату праці;
њ інші прямі витрати;
њ змінні та постійні загальновиробничі витрати.
До складу прямих матеріальних витрат входить вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовлюваної продукції, що виробляється, і які можуть бути безпосередньо віднесенні до конкретного обєкта витрат.
До складу витрат на оплату праці входять заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим виробництвом продукції (виконанням робіт), які можуть бути безпосередньо віднесенні до конкретного обєкта витрат.
До складу інших прямих витрат входять всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесенні до конкретного обєкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, соціальне страхування, плата за оренду, амортизація.
Оскільки зниження собівартості продукції можливе при ефективному функціюванні виробництва, то для цього потрібно: d впровадження у виробництво нових технологій для підвищення рівня його ефективності;
d вдосконалення організації виробництва і праці;
d зміна структури та обсягу продукції.1. Шаповалова І.Л. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи «Розрахунок собівартості виготовлення деталей». - Кіровоград: Кіровоградський інститут комерції, 2002. - 24 с.
2.Закон України “Про підприємство в Україні”. Нове законодавство України. Випуск З.К., 1992.- Ст.1
3. Економіка підприємства: Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп./ За ред. С.Ф. Покропівного. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.
4. Покропівний С.Ф. Економіка підприємства: структурно-логічний навчальний посібник. - К.: Професіонал, 2001. - 457 с.
5. Бойчик І.М. Економіка підприємства. - К.: Вища школа, 2002. - 480 с.
6. Економіка підприємства / За ред. А.В. Шетча. - К.: Либідь, 2002. - 335с.
7. Економіка виробничого підприємства / За ред. Й.Н. Петровича. - К.: Вища школа, 2002. - 405 с.
8. Витрати підприємства / За ред. Ю.С. Цал-Цалко. - К.: А.С.К., 2002. - 652 с.
9. Економіка підприємства / За ред. Т.О. Примак, - К.: Знання, 2002. - 176 с.
10. Економіка підприємства / За ред. В.О. Протопопова, А.Н. Полонського, - К.: Діалектика, 2002. - 220 с.
11. Свіщов Н.В. Внутрішньовиробниче планування на промислових підприємствах, - К.: Вища школа, 2005. - 528 с.
12. Економіка підприємства / За ред. Л.І. Шваб, - К.: Либідь, 2004. - 568с.
13. Цигилик В.П. Економіка підприємства в питаннях і відповідях, - К.: А.С.К., 2004. - 168 с.
14. Економіка підприємства / За ред. О.О. Гетьмана, В.Н. Шаповал, - К.: Вища школа, 2006. - 488 с.
15. Постанова Кабінету Міністрів України «Положення про порядок визначення амортизації та віднесення амортизаційних відрахувань на витрати виробництва (обігу) від 6 вересня 1996 року №1975».
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
