Розрахунок можливості використання сховищ для укриття робітників та службовців на об"єктах господарської діяльності ВАТ в надзвичайних ситуаціях - Дипломная работа
Оцінка захисних споруджень по місткості, по захисним властивостям. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруджень, повітропостачання, водопостачання, санітарно-технічної системи (санвузлів і каналізації), електропостачання та життєзабезпечення.
При низкой оригинальности работы "Розрахунок можливості використання сховищ для укриття робітників та службовців на об"єктах господарської діяльності ВАТ в надзвичайних ситуаціях", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
На підставі приватних показників роблять висновок про надійність інженерного захисту робітників та службовців КИЗ по мінімальному значенню з приватних показників.Місткість захисних споруджень обєкта визначається відповідно до норм обємно-планувальних рішень. Визначаємо кількість місць для розміщення людей у сховищі (М) на наявній площі помешкань (Sn) з урахуванням таких норм на одну людину: Si=0,5м /особу при використанні двохярусних нар, Si = 0.4 м2/особу при установці триярусних нар (для помешкань висотою h= 2.9 м і більш). Знайдене число визначає місткість сховища за умови, що обсяг помешкань у розрахунку на одну людину, що вкривається не менше 1.5 м3 /особу. Перевіряємо відповідність обсягу помешкань у зоні герметизації на одну людину, що вкривається по встановленій нормі. Для цього розраховують обєм усіх помешкань у зоні герметизації (Vгер.), крім помешкань ДЕС, тамбурів і розширювальних камер, де - Тоді обсяг на одну особу, що вкривається складе: V1 людину = Vгер/ М, деСховище дозволяє прийняти 94 % робітників та службовців найбільшої працюючої зміни.В цьому розділі визначаємо властивості захисних споруджень і оцінюємо можливість захисту осіб, що укриваються від впливу надлишкового тиску, радіоактивних випромінювань, очікуваних на обєкті. Дані про захисні властивості по ударній хвилі беруть із характеристик сховища (ПРУ) по розміру надлишкового тиску (?РФ.зах), або знайдені розрахунковим шляхом. Розраховуємо максимально надлишковий тиск ударної хвилі, очікуваний на обєкті при ядерному вибуху. Наша конструкція витримає ударну хвилю, тому що ?PФ.потреб< ?РФ.зах б) по радіоактивному випромінюванню. · забезпечення системою очищеним повітрям з урахуванням таких норм: у режимі 1 у залежності від кліматичної зони 8 м3/г на людини для 1 зони (температура зовнішнього повітря до 20 °С); 10 м3/г на людину для 2 зони (20?25°С); 11 м3/г на людину для 3 зони (25?30°С) і 13 м3/г для 4 зони (більш 30 °С); а у режимі 2-2 м3/г на одну особу, що вкривається і 5 м3/г на одного працюючого на пункті керування незалежно від зони;Система повітропостачання може забезпечити в режимі 1-660 осіб (97 %), в режимі 2-600 осіб (82 %), що вкриваються, це означає, що треба встановити 1 комплект ЕРВ-72-2 при першому режимі та 1 комплект ФВК-1при 2-му режимі. Визначаємо запас води в міскостях і розраховуємо кількість осіб, що вкриваються, забезпечених водою протягом заданого терміна з нормою 3 літра на одну особу, що вкривається за добу в аварійній ситуації. Висновок: Водою можуть бути забезпечені особи, що вкриваються тільки на 44% місткості сховища. Треба, щоб усіх забезпечити водою додати одну аварійну ємкість обємом на 3500 літрів проточної води. · у помешканні санвузла повинний бути аварійний резервуар для збору стоків із розрахунку 2л стічних вод у добу на одну особу, що вкривається.Система життєзабезпечення дозволяє забезпечити життєдіяльність у загальному випадку на 44% укриваємих найбільшої працюючої зміни в повному обсязі норм протягом установленої тривалості (3 доби).Оцінювати зручніше усього за схемою розміщення захисного сховища (рис.-1), де повинні бути позначені робітники ділянки (цеху) і кількість виробничого персоналу в них. При цьому розраховують тільки ті захисного сховища, що мають захисні властивості і системи життєзабезпечення не нижче необхідних. У ході оцінки виявляємо число осіб, що вкриваються, які можуть зайняти захисне сховище у встановлений термін (розраховано у першому розділі, їх становить 680 особи, але (720-680)=40 осіб повинні йти в інше захисне сховище. Визначаємо відстань від місця роботи до сховища . Визначаємо час, потрібний робітникам на те, щоб дійти до сховища і зайняти; місце в ньому.
Вывод
Сховище дозволяє прийняти 94 % робітників та службовців найбільшої працюючої зміни.
Для розміщення людей в сховищі необхідно встановити 136 двохярусних нар.Система повітропостачання може забезпечити в режимі 1-660 осіб (97 %), в режимі 2-600 осіб (82 %), що вкриваються, це означає, що треба встановити 1 комплект ЕРВ-72-2 при першому режимі та 1 комплект ФВК-1при 2-му режимі.
3.2. Оцінка системи водопостачання.
Визначаємо запас води в міскостях і розраховуємо кількість осіб, що вкриваються, забезпечених водою протягом заданого терміна з нормою 3 літра на одну особу, що вкривається за добу в аварійній ситуації.
No.вод.=Wo.вод./(Wi.вод·Сдіб), де
Wo.вод-запас води в ємкостях, літри; Wo.вод=2700 літрів
Wi.вод-норма води на одну особу, що вкривається за добу;
Wi.вод=3 літри доб./чол
Сдіб-кількість діб для перебування в сховищі. Сдіб=3 доби
No.вод.=2700/(3·3)=300 осіб
Ця розрахована норма води не достатня для забезпечення усіх людей, які знаходяться в сховищі. Незабезпечених водою залишилося 380 людей. Визначаємо обєм додаткової ємності
(680-300)·3·3=3420 літрів тоді потрібно ще поставити одну ємкість на 3500 літрів.
Визначаємо коефіцієнт забезпечення водою
Квод= No.вод/М=300/680=0.44
Висновок: Водою можуть бути забезпечені особи, що вкриваються тільки на 44% місткості сховища. Треба, щоб усіх забезпечити водою додати одну аварійну ємкість обємом на 3500 літрів проточної води.
3.3. Оцінка санітарно-технічної системи (санвузлів і каналізації).
Вхідні дані, які необхідні для розрахунку цього розділу: · одна напільна чаша (унітаз) і один пісуар на 150 чоловіків;
· одна напільна чаша (унітаз) на 75 жінок;
· умивальник із розрахунку один на 200 осіб, що вкриваються, але не менше одного на санвузол;
· у помешканні санвузла повинний бути аварійний резервуар для збору стоків із розрахунку 2л стічних вод у добу на одну особу, що вкривається.
Визначаємо можливості санітарних вузлів.
Знаходимо кількість жінок, які вкриваються
680 х 0.35=238 жінок тоді чоловіків буде
680 - 238 = 442 чоловіків
Для чоловіків потрібно
442 : 150=3 унітаза і 3 пісуара.
Для жінок потрібно
238 : 75 = 3 унітаза.
Ксан.ун.=7/6=1.2
Ксан.піс.=2/3=0.67
Визначаємо кількість умивальників, яких необхідно встановити у сховищі
680:200=3.4?4 шт.
Висновок: Загальна кількість потреби унітазів складає 3 3=6, а в наявності є 7 . Унітазів достатньо. Загальна кількість пісуарів складає 2, а потрібно 3, додатково потрібно поставити 1пісуар. Додатково потрібно поставити 4 умивальників.
Визначаємо можливості по збору стічних вод санвузлів в аварійному режимі.
Визначаємо кількість літрів води, що забезпечує системи санітарно технічних устроїв Wo.ст: Wo.ст=М.·Wi.ст·Сдіб, де
М-кількість осіб, що вкриваються, життєдіяльність яки забезпечується санітарно - технічною системою; М=680 осіб
Wi.ст-норма стічних вод у добу на одну особу, що вкривається; Wi.ст=2л.доб./особу;
Сдіб-кількість діб, Сдіб=3 діб
Потрібно ємність на
Wo.ст=680х2ХЗ=4080 літрів
На сховищі маємо аварійний резервуар для стічних вод на 3400л. Тоді не достає
4080-3400=680 літрів тоді необхідно додотково поставити ємність на 1000 літрів
Визначаємо коефіцієнт забезпечення збору стічних вод санвузлів в аварійному режимі.
Кст.вод=3400/4080=0.83
Висновок: Санвузли і каналізація забезпечують осіб, що вкриваються у сховищі: на 1.2% унітазами; 67% пісуарами; 83% стічними водами.
Необхідно додатково установити: ємність для стічних вод на 1000 літрів, 1пісуар, унітазів достатньо, 4 шт. умивальників.
3.4. Оцінка системи електропостачання.
Згідно вихідним даним ми маємо: 1 Електропостачання сховища забезпечується від міської електричної мережі.
2. Аварійне джерело від дизельної електростанції.
З. Робота системи повітропостачання в режимі регенерації не передбачається.
При устаткуванні системи повітропостачання на базі ФВК-1 із електроручним вентилятором можна обійтися повністю аварійним джерелом від дизельної електростанції, що використовуються для освітлення і для роботи вентиляторів.
Висновки: Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує не тільки освітлення сховища, а роботу вентиляторів.
3.5. Оцінка систем життєзабезпечення
На підставі приватних оцінок систем життєзабезпечення виводимо загальну оцінку по мінімальному показнику однієї із систем.
Згідно вихідним даним ми маємо: 1. Кількість укриваємих у сховищі - 680 осіб.
2. Забезпечення повітрям а) при чистій вентиляції
Ко.пов= 0.97 б) при фільтровентиляції
Ко.пов=0.82
3. Забезпечення питною водою Квод=0.44
4. Забезпечення ємністю для стічних вод Кст.вод=0.83
5. 3абеспечення сантехнічними устроями Ксан.=0,67
В нашому випадку мінімальний показник із усіх систем життєдіяльності є система водопостачання 44%1. Система життєзабезпечення дозволяє забезпечити життєдіяльність у загальному випадку на 44% укриваємих найбільшої працюючої зміни в повному обсязі норм протягом установленої тривалості (3 доби).
2. Можливості по життєзабезпеченню знижують усі системи, а найбільше система водопостачання.
Список литературы
Розташування сховища дозволяє своєчасно укрити 100% робітників які укриваються з найбільшої працюючої зміни.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У ході розрахунків отримані такі показники, що характеризують інженерний захист робітників та службовців працюючої зміни обєкта: - по місткості Кміц=5;
- по захисним властивостям Кзв=83.5;
- по своєчасному укриттю людей Ксу=1.0;
- забезпечення повітрям при чистій вентиляції Ко.пов= 0.97; при фільтровентиляції Ко.пов=0.82;
- забезпечення питною водою Квод=0.44;
- забезпечення ємністю для стічних вод Кст.вод=0.83;
- забезпечення сантехнічними устроями Ксан.=0,67
Можливості інженерного захисту в цілому характеризуються мінімальним показником, тобто К.
На обєкті інженерним захистом забезпечуються 100% робітників та службовців найбільшої працюючої зміни.
Можливості наявного сховища використовуються не повною мірою через обмежену продуктивність системи. Системи, які не забезпечують 100% захист: 1. повітропостачання (82 %)
2. водопостачання (44 %)
3. санітарно-технічної системи (83 %)
Для забезпечення інженерного захисту всього складу працюючої зміни необхідно: 680 осіб забезпечуються захистом у сховищі при умові, що потрібно доукомплектувати у сховищі для 100% забезпечення осіб на яких розраховано сховище: a) необхідно встановити 136 двухярусних нар;
b) слід додатково розмістити 1 комплекти ФВК-1 та 1
ЕРВ-72-2;
c) поставити одну ємкість на 3500 літрів для питної води;
d) поставити ємність на 1000 літрів для стічних вод;
e) встановити 1 пісуар
Література
1. Демиденко Г.П. и др.. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник.-« Высшая школа», 1989.
2. Стеблик М.И. Гражданская оборона.-К. 1994.
3. Егоров ПХ, Шляхов И.А., Алабин Н.И. Гражданская оборона. Учебник.- М.: «Высшая школа», 1977.-304 с.
4. Под редакцией Демиденко Г.П. Повышение устойчивости работы народного хозяйства в военное время. Учебное пособие.-К.: «Высшая школа». 1984.-232 с.
5. Методика оценки радиационной и химической обстановки. Изд.КПП,1985
6. Атаманюк В.Г. и др. Гражданская оборона.-М.: «Высшая школа»,1986
7. Алтунин А.Т. Формирования гражданской обороны в борьбе за стихийными бедствиями.-М.: Стройиздат. 1976.-224 с.
8. ДУРИКОВА. П Оценка радиационной обстановки на объекте народного хозяйства.-М .: Воениздат, 1982.-97 с.
9. Гайдамак В.А. Ликвидация последствий радиоактивного зараження.-М.: Знергоиздат, 1981.-220 с.
10. Белозеров Н.В., Несмтов Ю.К. Внимание радиоактивное заражение.-М Воениздат, 1982.-96 с.
