Розрахунок можливості використання сховищ для укриття робітників та службовців на об’єктах господарської діяльності ВАТ "Роксолана" в надзвичайних ситуаціях - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 294
Оцінка захисних споруджень по місткості, по захисним властивостям, по своєчасному укриттю робітників та службовців. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруджень. Порівняння захисних властивостей різних сховищ. Інженерний захист робітників.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Основними напрямками економічного соціального розвитку України до 2010 року передбачено, підйом промислового виробництва в Україні за рахунок переозброєння підприємств, їхньої модернізації і реконструкції унаслідок вкладення капіталу й інвестиції, приходу до керування підприємствами приватних осіб, створено акціонерних товариств. Інженер повинний знати основні принципи увязування розробленого технологічного процесу з основними вимогами цивільної оборони, уміти визначати вартість будівництва будинків і споруджень з урахуванням максимального захисту робітників та службовців при виникненні надзвичайних ситуацій мирного і військового часу.Місткість захисних споруджень обєкта визначається відповідно до норм обємно-планувальних рішень. 2.Розраховують кількість місць для людей, що вкриваються (М) на наявній площі помешкань (S , ) з урахуванням таких норм на одну людину: SY=0, 5МІ/особу з умови двохярусних нар: SY=0, 4МІ/особу при установці триярусних нар (для помешкань висотою 2, 9 м і більше) 3.Перевіряють відповідність обсягу помешкань у зоні герметизації на одну людину, що вкривається по встановленій нормі (не менше 1, 5мі/особу). Для цього розраховують обєм усіх помешкань у зоні герметизації (Vn), крім помешкань ДЕС, тамбурів і розширювальних камер, де h-висота помешкань, So, - загальна площа помешкань у зоні герметизації. 1.Визначають кількість місць для розміщення людей, що вкриваються, з урахуванням того, що висота помешкань сховища дозволяє встановити двохярусні нари, приймаємо в якості розрахункової норми площі на одну особу, що вкривається Si=0, 5МІ/особу, тоді розрахункова кількість місць у захисної споруди1.Обємно-планувальні рішення сховища відповідають вимогам норм (БНІП), так як відсутній тамбур.На цьому стані визначають властивості захисних споруджень і оцінюють можливість захисту осіб, що укривається від впливу надлишкового тиску, радіоактивних випромінювань очікуваних на обєкті. При оцінці систем життєзабезпечення визначають кількість осіб, що вкриваються, життєдіяльність яких може забезпечити система протягом встановленого терміна. 2.Визначають кількість осіб, що вкриваються, яких може забезпечити система очищеним повітрям з урахуванням таких норм: у режимі 1 у залежності від кліматичної зони-8мі/г на людину - для 1 зони (температура зовнішнього повітря до 20°С);10мі/г на людину для 2 зони (20-25°C), 11мі/г на людину, - для 3 зони (25 - 30°C) і 13мі для 4 зони (більш 30°C); а у режимі 2 - 2мі/г на одну особу, що вкривається і 5мі/г на одного працюючого на пункті керування незалежно від зони: Wn= Wo/Wi де, Wo - загальна продуктивність системи мі/г Визначають запас води в наявних ємкостях і розраховують кількість осіб, що вкриваються, забезпечених водою протягом заданого терміна з нормою 3 літра на одну особу, що вкривається за добу: No.вод.= Wo.вод./(Wi.вод.*Сдіб.) Визначають кількість осіб, що вкриваються, забезпечуваних системою, з урахуванням кількості елементів і існуючих норм; одна напільна чаша (унітаз) і один пісуар для 150 чоловіків, одна напільна чаша (унітаз) на 75 жінок, умивальник із розрахунку один на 200 осіб, що вкриваються але не менше одного на санвузол.

План
Зміст

Реферат

Вступ

1.Оцінка захисних споруджень по місткості

2.Оцінка захисних споруджень по захисним властивостям

3.Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруджень

4.Оцінка захисних споруджень по своєчасному укриттю робітників та службовців

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

Вывод
1.Обємно-планувальні рішення сховища відповідають вимогам норм (БНІП), так як відсутній тамбур.

2.Сховище дозволяє прийняти тільки 74% робітників та службовців найбільшої працюючої зміни.

3.Для розміщення людей, що вкриваються в сховищі необхідно встановити 43 двохярусних нар, що забезпечують 20% місць для лежання і 80% місць для сидіння.

Список литературы
1.Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тільки освітлення сховища.

2.Робота система повітропостачання в аварійному режимі повинна забезпечуватися ручним приводом.

На підставі приватних оцінок систем життєзабезпечення виводять загальну оцінку по мінімальному показнику однієї із систем.

Приклад

При проходженні виробничої практики виявлено: 1.Кількість вкриваємих у сховищі - 217 осіб.

2.Забезпечення повітря Кпов.= 0, 97.

3.Забезпечення питною водою Квод.= 1.

4.Забезпечення ємністю для стічних вод Кст.вод.= 1.

5.Забезпечення сантехнічними устроями Ксан.= 0, 6.

Рішення

У нашому прикладі найменша кількість осіб, що вкриваються, можуть забезпечити сантехнічні устрої - 60%. Тому показником (коефіцієнтом), що характеризує можливості інженерної зашиті обєкта по життєзабезпеченню є: Кж.м.= Мж.м./ М = 3/5 = 0, 6

Висновки: 1.Стстема життєзабезпечення дозволяє забезпечити життєдіяльність 60% укриваємих найбільшої працюючої зміни повному обсязі норм , протягом установленої тривалості (2 доби).

2.Можливості по життєзабезпеченню знижують сантехнічні вузли.

4.Оцінка захисних споруджень по своєчасному укриттю робітників та службовців

Дана оцінка провадиться в залежності від розташування ЗС щодо місць роботи. Оцінювати зручніше усього за схемою розміщення ЗС, де повинні бути позначені робітники ділянки (цеху) і кількість виробничого персоналу в них. При цьому розраховують тільки зі ЗС, що мають захисні властивості і система життєзабезпечення не нижче необхідних.

У ході оцінки виявляють число осіб, що вкриваються які можуть зайняти ЗС у встановлений термін, визначають відстань від місця роботи до сховища (ПРУ).Для сховищ радіус своєчасного збору можна прийняти 500м. Для ПРУ радіус збору залежить від часу початку радіоактивного зараження TH= Rx/ VB TB

Визначають показник, що характеризує інженерний захист по своєчасному укриттю робітників і службовців обєкта Ксу: Ксу= Мсу/M

Де, Мсу - число осіб, що вкриваються у встановлені терміни у сховищі.

M- чисельність укриваємих з найбільшої працюючої зміни.

Розглянемо приклад

При проходженні виробничої практики виявлено: 1.Розташування робочих ділянок щодо сховища;

ділянка№1(200чол)- на відстані 100м;

ділянка№2(90чол)- 300м.

2.Час на укриття людей не більш 7хв.

Рішення

1.Визнаємо час, потрібний робітника на те, щоб дійти до сховища і зайняти місце в ньому. Відстань у 100м проходять прискореним кроком у середньому за 2хв.На те, щоб зайти в сховище і зайняти місце, потрібно 2хв, тоді: - для робітників ділянки №1 потрібно тн=2хв 2хв=4хв.

- для робітників ділянка №2 потрібно тн=2хв·3 2хв=8хв.

2.Порівнюємо потрібний час для укриття людей із заданим і переконуємося, що умови розташування сховища не забезпечують своєчасне укриття. Для цього визначимо скільки осіб можуть своєчасно зайняти місце у сховищі: 1хв - 60с, якщо виходять по 2 чол/с., то 2·60=120чол, по 3 чол/с - 180чол.Тоді 253 чоловік встигають укритись у вказаний термін.

Тоді не встигають своєчасно зайняти місце у сховищі: 290 - 253 = 37 осіб

3.Визначаємо показник, що характеризує інженерний захист обєкта по своєчасному укриттю вкриваємих з найбільшої працюючої зміни: K = N/M = 253/290 =0, 87

Висновок: Розташування сховища дозволяє своєчасно укрити 87% робітників які укриваються з найбільшої працюючої зміни. Потрібно для 37 робітників використати 7 автобуси.

За результатами оцінки інженерного захисту робітників, службовців обєкта роблять висновки: 1.На підставі приватних показників роблять висновок про надійність інженерного захисту робітників та сліжбовців (Кз1, Кжо, Ксвр).

2.Визначають слабкі місця в інженерному захисті виробничого персоналу і передбачають шляхи і заходи щодо удосконалювання інженерного захисту: посилення захисних властивостей, підвищення можливості систем життєзабезпечення до необхідної, будівництво відсутніх або БВУ (або захистків) у місцях зосередженого розташування виробничого персоналу і т.п.

Таким чином, у ході розрахунків отримані такі показники, що характеризують інженерний захист робітників та службовців працюючої зміни обєкта: - по місткості Квм

- по захисним властивостям Кзі

- по життєзабезпеченню, що вкривають повітрям Кжо пов

- по своєчасному укриттю людей Ксв

Можливість інженерного захисту в цілому характеризуються мінімальним показником, тобто К.

Висновок

На обєкті інженерним захистом забезпечуються 60% робітників та службовців найбільшої працюючої зміни. Можливості наявного сховища використовуються не повною мірою через обмежену продуктивність систем: - забезпечення повітропостачання Кпов.= 0, 97

- забезпечення сантехнічними устроями Ксон.= 0, 6.

Підвищення їх продуктивності до 100% дозволить збільшити чисельність осіб, що укриваються на 87 чоловік.

Для забезпечення інженерного захисту всього складу працюючої зміни необхідно: 1. 217 осіб забезпечуються захистом у сховищі при умові: - добудови тамбура у сховищі;

- встановлення додаткового комплекту ФВК-1;

- встановлення додатково 1 унітаза і 1 пісуара.

2. Для 73 осіб збудувати сховище на 100 осіб з пунктом керування медпунктом і т.п.

3. На час будівництва сховища для 100 осіб передбачено направити 73 особи у сусіднє сховище.

Використана література

1. Демиденко Г.П. и др.Защита обьектов народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник, «Высшая школа», 1989.

2. Стеблюк М.И. Гражданская оборона - К.1994.

3. Егоров П.Т., Шляхов И.А., Алабин Н.И.Гражданская оборона. Учебник.М., «Высшая школа», 1977, 304с.

4. Под редакцией Демиденко Г.П.Повышение устойчивости работы народного хозяйства в военное время. Учебное пособие. К., «Высшая школа».1984, 232с.

5. Методичка оценки радиационной и химической обстановки.Изд.КПП, 1985.

6. Атаманюк В.Г. и др.Гражданская оборона. М. «Высшая школа».1986.

7. Алтунин А.Т.Формирования гражданской обороны в борьбе за стихийными бедствиями.М.Стройиздат.1976, 224с.

8. Дуриков А.П.Оценка радиационной обстановки на обьекте народного хозяйства.М.Воениздат, 1982, 97с.

9. Гайдамак В.А.Ликвидация последствий радиоактивного заражения.М.Энергоиздат, 1981, 220с.

10. Белозеров Н.В., Несытов Ю.К.Внимание радиоактивное заражение.М.Военоиздат.1982, 96с.

11. Максимов М.Т.Радиационное загрязнение и его измерение.М.1989.

12. Стеблик М.І.Цивільна оборона. Підручник. К.:Знання.2004.-490с.

13. Шоботов В.М.Цивільна оборона - Київ: “Центр навчальної літератури.2004.-239с.”

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?