Розробка методики розрахунку активного фільтра нижніх та верхніх частот. Порядок визначення підсилювального каскаду та генераторів імпульсних сигналів. Розрахунок мультивібратора в автоколивальному режимі. Схема моделювання симетричного тригера.
Фільтри є одним з найпоширеніших вузлів радіоелектронної апаратури. Вони забезпечують формування спектрів сигналів, виділення ї з каналу на фоні завад, розмежування різних сигналів в частотній області, тощо. Активні фільтри можуть змінювати свою смугу пропупускання під дією сигналів від пристрою управління, а також можуть забезпечувати підсилення сигналу.Активним фільтром в даний час зазвичай називають схему, що складається з резисторів, конденсаторів і активних елементів, розраховану на пропускання сигналів в певній смузі частот і придушення сигналів за межами цієї смуги. Для смугових фільтрів вводять поняття добротності Q і підсилення К0 на частоті f0. 1.2 наведена структурна схема фільтра з неодиничним зворотним звязком [10], що дозволяє реалізувати фільтри нижніх і верхніх частот другого порядку (n = 40 ДБ/дек). Розробимо процедуру розрахунку активних фільтрів нижніх і верхніх частот побудованих на основі схеми зображеної на рисунку 1.2. Проводимо розрахунок коефіцієнта передачі в смузі пропускання К0, яке отримується після всіх проведених при обчисленнях округлень: (1.9)Дано: · коефіцієнт підсилення по напрузі KU=24, · напруга на навантаженні Uн=14 (В), · опір навантаження Rн=1400 (Ом), · нижня гранична частота fн=60 (Гц), · верхня гранична частота fв=20002 (Гц). Виходячи з умов отримання максимального коефіцієнта корисної дії підсилювального каскаду приймаємо величину опору в ланцюзі колектора RK рівною опору навантаження: (2.1) Розраховуємо струм спокою колектора за формулою (2.3): (2.3) Обчислюємо значення максимального струму колектора за формулою (2.6): (2.6) Розраховуємо коефіцієнт підсилення каскаду за формулою (2.17): (2.17) де, Rкн - опір каскаду за змінним струмом, визначається за формулою (2.18): (2.18)Опір в колі бази визначаємо напругою джерела, тепловим струмом і заданою нестабільністю імпульсу за формулою (3.5): (3.5) З ряду Е24 приймається найближче стандартне значення RБ = 130 (КОМ). З ряду Е24 приймається найближче стандартне значення RK2 = 1,6 (КОМ). Розрахуємо опори подільника напруги R1 і R2, що встановлюють величину напруги зсуву на базі VT1 та визначають положення робочої точки транзистора і початковий стан одно вібратора, за формулами (3.10) і (3.11). Коефіцієнт ? визначає співвідношення опорів в ланцюзі колектора транзистора VT1, і визначається за формулою (3.13).Визначимо опір в колекторному колі за формулою (4.3). З ряду Е24 приймається найближче стандартне значення Rk=1,3 (КОМ) З ряду Е24 приймається найближче стандартне значення С=360 (ПФ) З ряду Е24 приймається найближче стандартне значення Rб=22 (КОМ) З ряду Е24 приймається найближче стандартне значення Rc=10 (КОМ)В результаті виконання курсової роботи було розглянуто основну інформацію по активним фільтрам та розроблено методику їх розрахунку. Також проведено розрахунок підсилювального каскаду, тригеру та імпульсних пристроїв: одновібратора, мультивібратора та генератора лінійно-змінної напруги. Для всіх розрахованих схем було проведено моделювання у програмах «Orcad» та «Electronics Workbench». В результаті моделювання було виявлено деякі розбіжності між очікуваними і отриманими результатами, але ці розбіжності лежать в допустимих межах. Це свідчить про досить точний розрахунок параметрів, які забезпечили нормальне функціонування схем при моделюванні.
Вывод
В результаті виконання курсової роботи було розглянуто основну інформацію по активним фільтрам та розроблено методику їх розрахунку.
Також проведено розрахунок підсилювального каскаду, тригеру та імпульсних пристроїв: одновібратора, мультивібратора та генератора лінійно-змінної напруги. Для всіх розрахованих схем було проведено моделювання у програмах «Orcad» та «Electronics Workbench».
В результаті моделювання було виявлено деякі розбіжності між очікуваними і отриманими результатами, але ці розбіжності лежать в допустимих межах. Це свідчить про досить точний розрахунок параметрів, які забезпечили нормальне функціонування схем при моделюванні.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. В.Г. Гусев, Ю.М.Гусев. Электроника. Москва, “Высшая школа”, 1991
2. Сенько В.І. Електроніка і мікросхемотехніка
3. Олександренко А.Г.Шатурик І.Н Мікросхемотехніка - М.: Радио, 1982
4. Голденберг Л.М .Импульсние устройство - М.: Радио и связь, 1981
5. СТЕПАНЕНКОИ. П .Основи мікроелектріки - М.: Сов радио ,1980
6. Павлов С М . Схемотехніка (імпульсна техніка) Вінниця ВНТУ, 1998
7. Аксенов А.И. Элементы схем бытовой радиоаппаратуры. Диоды. Транзисторы: Справочник / А.И. Аксенов, А.В. Нефедов, А.М. Юшин. - М.: Радио и связь, 1992 г.
8. О.П. Григорьев, Транзисторы: Справочник / О.П. Григорьев, В.Я. Замятин - М.: Радио и связь, 1989.
9. Ицхоки Я.С. Импульсные и цифровые устройства / Ицхоки Я.С., Овчинников Н.И. - М.: «Советское радио», 1972 - 592 с.
10. Изьюрова Г.И. Расчет электронных схем. Примеры и задачи: Учеб. пособие для вузов по спец. электрон. техники / Изъюрова Г.И., Королеа Г.В., Терехов В.А. - М.: Высш. Шк., 1987 - 335 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
