Розрахнок підсилювача імпульсних сигналів на транзисторах. Вибрані транзистори і прийнята схема забезпечують отримання заданих параметрів без застосування високочастотної корекції. Кількість підсилювальних каскадів є оптимальною з технічних міркувань.
Імпульсні підсилювачі мають вельми численні області застосування. Найширше застосування вони знайшли в радіотехнічних пристроях, в системах автоматики і обчислювальній техніці, в приладах експериментальної фізики і в техніці звязку. Проектування багатокаскадних імпульсних підсилювачів характеризується тим, що при цьому можуть ухвалюватися неоднозначні рішення.Його вхідний опір залежить від вибору активного елемента й схеми його включення, а також від наявності або відсутності ланцюга негативного зворотного звязку, що охоплює перший каскад. Відносно вхідного ланцюга прийнятним вважається таке рішення, при якому коефіцієнт передачі вхідного ланцюга був би по можливості ближче до одиниці, а час наростання фронту імпульсу було б менше або не привищувало часу встановлення попереднього каскаду посилення . Необхідності вибрати схему каскаду й режим активного елемента по постійному й змінному струмах так, щоб час установлення у вихідному каскаді при припустимому в сплеску не склало б занадто великої частини загального часу встановлення підсилювача (бажано не більше 60%), так інакше треба була б велика кількість каскадів у блоці попереднього посилення, а так само ускладнилася б схема каскадів. При однакових каскадах можна більш точно визначити основні параметри блоку попереднього посилення (коефіцієнт підсилення, час установлення фронту імпульсу й викиду) навіть тоді, коли сплеск перехідної характеристики значний . Нахил прямого навантаження для змінного струму обираємо струм, щоб при заданій амплітуді імпульсу на виході підсилювача () транзистора використовувався б досить добрі по струму і напряжениюс обліком зсуву робочою точки при зміні температури.Визначаємо еквівалентний опір : Коефіцієнт передачі вхідному ланцюгу: Визначимо постійну часу , орієнтовано припустимо коефіцієнт посилення першого каскаду рівним 12. Знаходимо час встановлення і коефіцієнт посилення попередніх каскадів: Визначуваний коефіцієнт D: D Знаходим постійні часу: Час встановлення: Час встановлення не перевищує розрахункового максимального значення, тому корекцію вводити немає необхідності. Знаходимо постійні часу першого та другого каскаду: Визначаємо еквівалентну постійну часу: Разраховуваємо час встановлення першого каскаду: Виходячи з формули еквівалентного опору визначаємо опір резистора в ланцюзі колектора: Приймаємо стандартне значення Розрахунок основних параметрів вхідного і попереднього каскаду виявив, що опір у першому і в другому каскадах менше загального опору в ланцюзі колектора кожного каскаду.У роботі виконаний розрахунок імпульсного підсилювача. Завданням проэктирования було відшукання найбільш простого економного рішення, що дозволяє одержати необхідні параметри підсилювача при наименшій його вартості й витраті комплектуючих елементів. При виборі підсилювального елемента перевага віддавалася кремінним транзисторам через їх більш високу температурну стабільність, а параметри транзисторів, що мають розкид, бралися в розрахунок у їхньому гіршому варіанті, що дозволяє проводити заміну транзистора без погіршення параметрів підсилювача в цілому. Лавриненко В.Ю. справочник по полупроводниковым приборам. Транзисторы для аппаратуры широкого применения: Справочник/ К. М.
План
ЗМІСТ
Введення
1. Структурна схема імпульсного підсилювача й загальний порядок його проектування
2. Вибір типу транзистора для вихідного і попередніх каскадів підсилювача і визначення його основних розрахункових параметрів.
3. Вибір режиму і розрахунок вихідного каскаду
4. Розрахунок схеми температурної стабілізації робочої крапки транзистора попереднього каскаду.
5. Розрахунок вхідного ланцюга
6. Визначення числа попередніх каскадів
7. Визначення основних першого і другого каскадів
8. Розрахунок допоміжних ланцюгів
Висновок
Вывод
У роботі виконаний розрахунок імпульсного підсилювача. Завданням проэктирования було відшукання найбільш простого економного рішення, що дозволяє одержати необхідні параметри підсилювача при наименшій його вартості й витраті комплектуючих елементів.
При виборі підсилювального елемента перевага віддавалася кремінним транзисторам через їх більш високу температурну стабільність, а параметри транзисторів, що мають розкид, бралися в розрахунок у їхньому гіршому варіанті, що дозволяє проводити заміну транзистора без погіршення параметрів підсилювача в цілому.
Перелік використаної літератури
1. Варшавер Б.А. Расчет и проектирование импульсных усилителей. Высшая школа, М:, 1975-287 с.
2. Лавриненко В.Ю. справочник по полупроводниковым приборам. Техника, К:, 1984-423 с.
3. Справочная книга радиолюбителя-конструктора. Под ред. Чистякова А.С. Радио и связь, М:, 1990-623 с.
4. Транзисторы для аппаратуры широкого применения: Справочник/ К. М. Брежнева, Е. И. Гантман, Т. И. Давыдова и др. Под ред. Б. Л. Перельмана. - М.: Радто и связь, 1981-656 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
