Розповсюдження і клінічні прояви лямбліозу у жителів Харківської області - Автореферат

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА „ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Бодня Катерина Ігорівна, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри медичної паразитології та тропічних хвороб Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Дубинська Галина Михайлівна, Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією кандидат медичних наук, доцент Печінка Анатолій Михайлович, Національний медичний університет ім. Захист відбудеться «29» травня 2008 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.614.01 при ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім.Кишкові протозоози, насамперед лямбліоз, навіть у формі носійства, можуть привести до формування вторинних імунодефіцитних станів, посилювати епідеміологічно несприятливу ситуацію щодо кишкових бактеріозів, знижувати ефективність вакцинопрофілактики при різних інфекціях [А.Я. За даними ВООЗ, в світі лямбліозом щорічно заражається близько 200 млн. людей, у 500 тис. захворювання виявляється в маніфестній формі. Так, захворюваність на лямбліоз в деяких країнах Європи і в Україні в 2005 році складала (на 100 тис. населення): у Фінляндії 5,70; Німеччині 5,52; Великобританії 3,98; в Україні 74,30. Лямбліоз, як і багато інших паразитарних хвороб, може мати субклінічний перебіг, що ускладнює діагностику і лікування. В Україні наукові дослідження щодо вивчення клініко-епідеміологічних особливостей лямбліозу останнім часом практично не ведуться.Для виконання поставлених задач було обстежено 152 хворих на лямбліоз до лікування і 50 з них після проведеного комплексного лікування. З числа обстежених 74 хворих склали діти (34 хлопчики і 40 дівчинок) віком від 1 до 15 років, що перебували на стаціонарному обстеженні і лікуванні в 8-й і 16-й дитячих лікарнях м. З огляду на те, що у формуванні реакції організму у відповідь на лямбліозну інвазію велику роль відводять імунологічній реактивності, що забезпечує захисно-пристосувальні реакції, було проведено дослідження стану імунітету у 39 дітей і 50 дорослих хворих. Харкові і на території всіх 26 районів області, було проведено на базі відділу паразитології Обласної санітарно-епідеміологічної станції Харківської області і санітарно-епідеміологічної станції Харківського району в період 2004-2006 рр. Всього досліджено 316 656 проб випорожнень від жителів області, 1262 проб питної води, 261 проб води з відкритих водоймищ, 5459 змивів з предметів домашнього ужитку, 163 проб ґрунту. При цьому слід зазначити, що захворюваність на лямбліоз у 2006 році в цих районах (від 231 до 473 хворих на 100 000 населення) перевищувала загальнообласні показники (52,9 хворих на 100 000 населення) в 4-9 разів.На основі вивчення тенденцій розвитку епідемічного процесу і клінічних проявів лямбліозу в Харківській області доповнено уявлення про взаємозалежність між ступенем забруднення зовнішнього середовища і ураженістю населення лямбліозом, вирішена актуальна задача підвищення ефективності ранньої діагностики, лікувальних і профілактичних заходів. За результатами епідеміологічного аналізу динаміки захворюваності на лямбліоз встановлено, що в Харківській області за останні роки спостерігається зростання інвазованості населення на лямбліоз і забруднення цистами лямблій зовнішнього середовища. Порівняльний аналіз рівня ураженості населення лямбліозом показав, що захворюваність у ряді районів м. В 2004 р. на території 8 районів частота позитивних проб перевищувала в 1,5-5 разів середні значення по області; в 2006 році - в 1,4-6,5 разів вже на території 12 районів, тобто в 1,5 рази більше, ніж у 2004 році. При цьому слід зазначити, що захворюваність лямбліозом в 2006 році в 12 районах склала 231-473 хворих на 100 000 населення, що перевищувало загальнообласні показники захворюваності в 4-9 разів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ