Виникнення теорії розподілу влади та її значення. Поняття системи розподілу влади в державі та її правове закріплення. Головне призначення законодавчої, виконавчої та судової влади. Конституція України, Верховна Рада та Конституційний Суд держави.
Аннотация к работе
Її головна ідея полягає в тому, що для утвердження свободи, забезпечення законності й усунення зловживання владою з боку будь-якої групи інтересів, закладу чи окремої особи необхідно розділити державну владу на законодавчу, виконавчу і судову. Звичайно, що теорія розподілу влад виникла не на порожньому місці, вона була логічним продовженням розвитку політико-правових ідей, що виникли в XVII столітті в Англії, теорія розподілу влад стала частиною теорії правової держави. Якщо ж в руках одного органа сконцентрується влада, різна за своїм змістом, то зявиться можливість для зловживання цією владою, а відповідно, права і свободи громадян будуть порушуватись. Згідно статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, але деякі науковці виділяють ще дві окремі гілки влади, а саме: інститут президента України та інститут Прокуратури. Верховною Радою України були прийняті: Постанова від 16 березня 2006 року «Про Регламент Верховної Ради України», яка повністю врегульовує всі виключні повноваження, що належать до відання Верховної Ради України порядок її організації та діяльності; Закон України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 року, що визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні та Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року, який врегульовує діяльність прокуратури щодо здійснення прокурорського нагляду за дотриманнями Законів України.Форма закріплення ідеї розподілу влади в конституціях стала досить поширеною в країнах, що утворились у результаті розпаду колишньої соціалістичної системи та Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Розглянувши питання про принцип розподілу влади можна дійти висновку: 1) Принцип розподілу влади є важливим чинником в прояві демократичного устрою країни. 3) Досконалість правової бази, яка покликана обмежувати тиск з боку конкуруючої гілки влади, визначає рівень демократичного розвитку, щабель цивілізованості і людяності України.
Вывод
Отже, вчення Шарля Монтескє взято в основу конституційного права в більшості країн світу (починаючи з кінця XVIII століття і до сьогодні). Форма закріплення ідеї розподілу влади в конституціях стала досить поширеною в країнах, що утворились у результаті розпаду колишньої соціалістичної системи та Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Безпосереднє закріплення ідеї розподілу влади в конституціях цих країн є насамперед декларуванням намірів розбудови демократичного суспільства.
Розглянувши питання про принцип розподілу влади можна дійти висновку: 1) Принцип розподілу влади є важливим чинником в прояві демократичного устрою країни.
2) Основним виконавцем принципу розподілу влади є державний орган, який наділений повноваженнями видавати і втілювати в життя правові норми.
3) Досконалість правової бази, яка покликана обмежувати тиск з боку конкуруючої гілки влади, визначає рівень демократичного розвитку, щабель цивілізованості і людяності України.
4) Необхідність розвитку і вдосконалення правової бази є запорукою гармонійного життя держави і всього народу України.
З 1 січня 2005 року в Україні запропонований і реалізований новий розподіл державно-владних повноважень, він покликаний стати більш демократичним та обмежити узурпацію влади. Ми стоїмо на самому початку реалізації даної моделі і робити висновки з цього питання ще зарано, але, втілюючи зазначену модель розподілу державної влади, ми знову стикаємося з недоліками законодавця в певних питаннях діяльності державних органів. У правовій державі всі державні органи й громадяни однаковою мірою відповідальні перед законом; реалізуються всі права людини; здійснюється розподіл влади (на законодавчу, виконавчу, судову).
Список литературы
Нормативні джерела: 1) Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № ЗО. Конституційний Договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України від 8 червня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 18. -Ст. 133.
2) Закон України «Про внесення змін до Конституції України» // Відомості Верховної Ради України, 2004, № 2222-IV ( 2222-15 ).
3) Закон України «Про судоустрій та статус суддів» // Відомості Верховної Ради України, 2010, N 41-42, N 43, N 44-45, ст.529.
4) Закон України «Про Кабінет Міністрів України» // Відомості Верховної Ради України, 2011, N 9, ст.58.
Наукова література: 1) «Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультктов» под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова - М.: Издательская группа ИНФРА М-НОРМА, 1997. - 570 с.
2) Скакун О.Ф. «Теория государства и права: Учебник» - Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. - 704 с.
3) В.М. Шаповал «Розподіл влад і конституціоналізм: досвід України» - К. : НІСД, 1994. - Вип. 28. - 32 с.
4) «Великие мыслители запада» / Пер. с англ. В. Федорина - М.: Крон-пресс, 2009. - 188 с.
5) «Разделение властей: история и современность» / Под ред. Марченко М.Н. М.: Юрайт, 2004.
6) Вениславский Ф. «Взаимодействие ветвей государственной власти как принцип основ Конституционного порядка Украины//Право Украины» - 2006. - №1.
[1] - Н.М.Азаркин. Монтескє. -М., 1988г.
[2] - Н.М.Азаркин. Монтескє. -М., 1988г.
[3] - Н.М.Азаркин. Монтескє. -М., 1988г.
[4] - Конституційне право України. / За ред. В.Ф.Погорілка. - К. - 1999.
[5] - Коментар до Конституції України/За ред. В.Ф. Опришка. - К. - 1996.