Розмовна лексика сучасної німецької мови; джерела поповнення та особливості функціонування сленгу - Курсовая работа

Він відрізняється від дорослого своєю експресивністю, часом навіть різкою і грубою манерою висловлювати думки, почуття, таким собі словесним абсурдом, який можуть вживати тільки молоді люди, сміливі та рішучі, тому створили свій неповторний світ. Молодіжний сленг являє собою цікавий лінгвістичний феномен, вживання якого обмежено не тільки певними віковими рамками, як це ясно з самої його номінації, але й соціальними, тимчасовими просторовими рамками. Як всі соціальні діалекти, він представляє собою тільки лексикон, який живиться соками загальнонаціональної мови, живе на його фонетичному і граматичному грунті. Потік цієї лексики ніколи не зникає повністю, він тільки часом міліє, а в інші періоди стає повноводним. Цією проблемою займаються такі науки, як психологія, соціологія, педагогіка, група юридичних наук, і навіть, як засвідчив досвід останніх, цим питанням займаються навіть парламенти різних країн.У сучасному мовознавстві прийнято розрізняти три основних лексико-стилістичних розряди: книжкова лексика (наукова, офіційно-ділова, газетно-публіцистична, поетична), стилістично нейтральна (міжстильова) лексика і розмовна лексика2. В.Д. Неоднорідність лексичного складу розмовних текстів (у яких можна зустріти передусім слова, повязані із повсякденним життям, побутом, так звані побутовізми: Loffel ‘ложка’, Kochtopf ‘каструля’, Besen ‘віник’; слова, які мають яскраво виражений знижений відтінок: bleuen ‘гамселити’, einbringen ‘гарувати/ викладатися’, Flederwisch ‘живчик’; слова стилістично нейтральні, складові основного словникового фонду сучасної літературної мови: arbeiten ‘працювати’, sich erholen ‘відпочивати’, jung ‘молодий’, jetzt ‘зараз’, nie ‘ніколи’; спеціальну термінологічну лексику й окремі жаргонні вкраплення) призводить до ряду труднощів під час спроби дати чітку дефініцію поняттю «розмовна лексика», і поняттю «розмовність» взагалі. Гез, характеризуючи розмовний регістр, відносить до нього як лексику нейтрального чи загальновживаного стилю, так і слова з емоційно-експресивним забарвленням (пестливі, лайливі, іронічні, жартівливі і т.д.). Завдання жорсткої диференціації розмовної лексики значно ускладнюється у звязку з посиленням розмитості кордонів Шотландії й складу самої розмовної лексики з наступних причин: 1) нестійкості, відомої невизначеності найчастіше негативно-оцінюючих конотацій таких одиниць на сутнісно нових їм контекстів вживання, в іншій (теж нової їм) функціональній сфері вживання (в усній неформальній сфері жаргону, міського просторіччя тощо, вони переходять в офіційну сферу масової комунікації чи публічного виступу); Кузнєцова не диференціюють жаргон і сленг як різні явища у мові, тлумачачи їх як мову соціально й професійно зумовленої групи, і навіть елемент промови, не співпадаючий з нормою літературної мови, тому що в ньому наявні всі типи конотацій: емоційна (здебільшого іронічна, презирлива і оцінна), експресивна, оцінна і стилістична.Його природу визначають такі чинники, як граматика, словотворча структура, реєстрова характеристика (піднесеність, нейтральність, зниженість), місце у номінативній системі, наявність або відсутність оцінки й тип її висловлювання, спроможність до стилізації промови, комунікативно-ситуативний чинник (хто це каже, кому, із метою, за жодних обставин), етика (роль слова в міжособистісних стосунках: рівноправність, конформізм), естетика (виразність/невиразність, комізм), ареальна приналежність, взаємодію Космосу з паралельними кодами: звуковим і жестовим. Переліченого досить, щоб уявити повноту і складність інформації, закладених у слові. І якщо краще під причиною вживання розмовної лексики ми розуміємо сукупність загальних соціально-психологічних процесів, знаходить себе у мові соціуму, то функціональне навантаження слова, з нашої точки зору, невіддільне від конкретної мовної ситуації, тобто від контексту. Слово «кластер» англійського походження й у буквальному перекладі означає: пучок, сукупність. Хроленко так визначає поняття «кластер»: «Кластер - мовні елементи, які мають кілька загальних ознак».20Регістр розмовної лексики німецької мови відрізняється своєю «всеїдністю» щодо використовуваного лексичного фонду, яскравістю створюваних неологізмів, оригінальним переосмисленням існуючих лексем, але, на думку більшості дослідників, в сучасному молодіжному слензі намічається тенденція прагнення до «примітивізації мовного матеріалу». Р. Через пятнадцять років про його таких кумирів, як Штефан Реммлер, Нена, “Extrabreit” і Фалько, молодь отримала нових героїв “Big Brother-Generation”: Штефана Рааба, “Freundeskreis”, “Die Fantastischen Vier”, “Massive Tone”, “Fettes Brot” і ін. За такого активного впливу чужомовної культури одним з основних джерел поповнення регістру розмовної лексики залишаються запозичення. Лідируючі позиції тут займають запозичення з англійської мови: Joint ‘сигарета (з марихуаною)’, auf Double-Timer ‘правильно розподіливши свій часу’, faxen ‘здійснювати безглуздість’, Lessness ‘мистецтво з малого отримувати багато’, Looser ‘ненадійна люд

План

Вступ

1. Стилістичне розшарування словникового складу мови; розмовна лексика

1.1 Поняття «сленг», «жаргон»

1.2 Причини вживання розмовної лексики серед молоді

2. Стилістичні кластери розмовної лексики

2.1 Лексикографічний відбиток розмовної лексики

2.2 Джерела поповнення регістру розмовної лексики

Висновок

Список використаних джерел

Виноски