Аналіз явища омонімії в історичному аспекті, визначення його сутності. Причини розвитку полісемії. Теорія сучасного мовознавства з проблеми розмежування багатозначності й однаковості лексем, утворених внаслідок повторного використання дериваційної моделі.
При низкой оригинальности работы "Розмежування явищ повної лексичної омонімії та полісемії (словниковий і функціонально-стилістичний аспекти)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі стилістики української мови Національного педагогічного університету імені М.П. Науковий керівник: МАЦЬКО Любов Іванівна, академік АПН України, доктор філологічних наук, професор, Національний педагогічний університет імені М.П. Офіційні опоненти: СТРУГАНЕЦЬ Любов Василівна, доктор філологічних наук, професор, Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Захист відбудеться 21.06.2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 у Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Незважаючи на те, що багато мовознавців зверталися до цієї проблеми [Абаєв В.І., Апресян М.П., Арбєкова Т.І., Арнольд І.В., Баллі Ш., Болтянська Р.І., Будагов Р.О., Булаховський Л.А., Виноградов В.В., Галкіна - Федорук Є.М., Грищенко А.П., Демська О.М., Доленко М.П., Жовтобрюх М.А., Задорожний М.І., Івченко М.П., Карпіловський Є.А., Кочерган М.П., Кононенко В.І., Критенко А.П., Кульчицький І.М., Курилович Є.Р., Лисиченко Л.А., Малаховський Л.В., Мановицька А.Я., Маслов Ю.С., Муравицька М.П., Мукан Г.М., Новиков Л.О., Олійник І.С., Плющ М.Я., Полюга Л.М., Потебня О.О., Потапов С.М., Прохорова В.М., Савченко І.С., Смирницький О.І., Сорокин Ю.П., Фоміна М.І., Шмельов Д.Н., Яворська Т.А., Gillinron J., Цhmann S., Porzig W., Trnka B., Weisgerber L. та інші], досі залишається чимало незясованих питань. При складанні тлумачних та інших видів словників, коли необхідно на величезному лексичному матеріалі практично визначити межі омонімії та полісемії, укладачі лексикографічних праць, реєструючи у словнику лексичні одиниці мови, наштовхуються на складну проблему - як подавати слова, що однаково звучать, зокрема ті, що історично вийшли з одного кореня і є продуктом семантичного розвитку слова: як одну чи як кілька вокабул. Вивчення цього аспекту може надати інформацію для можливого прогнозування оптимальних шляхів розвитку мови в часі, що є дуже актуальним для розвитку лексичного складу сучасної української літературної мови. Для досягнення поставленої мети були виконані такі основні завдання: дослідити історію виникнення проблеми омонімії та полісемії, визначити їх сутності; дослідити шляхи виникнення омонімів та полісемів; проаналізувати наявні класифікації омонімів; синтезувати максимально повне та однозначне визначення омонімів та полісемів; дослідити відомі критерії розмежування ПЛО та полісемів; синтезувати оптимальний критерій розмежування неоднозначностей та визначити технологію його використання; провести розмежування предмета практичного дослідження ПЛО та полісемії відповідно до оптимального критерію та алгоритму розмежування; вибірково провести аналіз потенцій розмежованих неоднозначностей, що активно використовувалися в поетичній творчості українськими поетами Празької школи. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційному дослідженні: подано максимально обєктивні, повні та достатні визначення ПЛО та полісемів; визначено оптимальний критерій розмежування проявів ПЛО та полісемії і описана методика та технологія його застосування; розроблено та впроваджено метод ідентифікації слова як інформаційного масиву; проведено аналіз чинників, що формують лексичну омонімію в сучасній українській літературній мові; виконано розмежування масиву одинадцяти ПЛО та полісемів (іменників) української мови; проведено аналіз потенцій деяких розмежованих неоднозначностей, найбільш частотних у творчості українських поетів Празької школи на предмет особливостей їх використання для створення образності поетичного тексту.Усі наведені визначення останнього можна класифікувати як два комплекси: до першого належать визначення, які розглядають "слово" акцентовано як елемент системи мови, а до другого належать дефініції, які розглядають "слово" акцентовано як знак (код, позначуване) елементів дійсності. Наявні у літературі визначення "слова" в основному представляють характеристики (архітектури) форми подання інформації про значення (інформи) і представляють співвідношення цієї форми у складі таких форм як ідіоми, речення. Це дає підстави для розгляду та визначення у дисертаційному дослідженні визначення омонімів як обємів інформації, вміщених у форму морфем, слів, ідіом, синтаксичних конструкцій і т. ін., в яких співвідношення форми і змісту такі, що при більшому ступені тотожності форми існують такі відмінності у змісті, які являють собою різні інформаційні наповненості за суттю буття, явищ, обєктів. Значення слова визначає можливості його фразеологічної сполучуваності з іншими словами або, навпаки, сполучуваність визначає різні значення слова, необхідно прийняти їх взаємну діалектичну єдність: значення визначає сполучуваність, а сполучуваність визначає значення.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы