Розмежування відносин неспроможності та банкрутства, їх суб’єкт та об’єкт - Реферат

Реферат на тему: Розмежування відносин неспроможності та банкрутства, їх субєкт та обєктСпецифічними ознаками правовідносин неспроможності та банкрутства є такі: 1) вони належать до найбільш важливих для суспільства економічних відносин (підприємництво, господарювання), забезпечують судове розвязання проблем неплатежів, безпеку власності та інших суспільних інститутів; 2) вони мають однорідний, типовий вираз, мають управлінський та майновий характер (проблема неплатежів, як правило, повязана з кризою управлінської діяльності боржника та нестачею вільних коштів або ліквідного майна для здійснення своєчасних розрахунків з кредиторами); 3) вони виникають у суспільному виробництві у звязку з проявом цілеспрямованої свідомо вольової діяльності людей і набувають стійкого, сталого характеру, тобто є такими, що постійно повторюються у повсякденній практиці (в ринковій економіці випадки неплатежів між учасниками економічних відносин повторюються систематично, що призвело до виявлення типових відносин тимчасової неспроможності та відносин неоплатності боргів (банкрутства), а це викликало усвідомлену потребу суспільства в їх упорядкуванні публічними правилами (законом) про відновлення платоспроможності або ліквідацію банкрута; 4) вони придатні для регулювання нормами права (на відміну від тих відносин, що регулюються іншими засобами регулювання - нормами моралі, звичаями та іншими); 5) вони мають певний зовнішній прояв і придатні для контролю з боку інститутів суспільства і держави (зборами кредиторів, комітетом кредиторів, арбітражним керуючим.Як ми зазначали вище, предметом правового регулювання господарського права є суспільні відносини, які виникають з приводу управлінського впливу на обєкт цієї галузі права, тобто виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності (управління). Родовий предмет права є критерієм для класифікації загальної системи права на галузі та інститути відповідно до специфіки тих або інших груп суспільних відносин, урегульованих у правовому порядку. Носіка щодо застосування методологічного підходу до розмежування правовідносин, у тому числі, що регулюються Законом про банкрутство, "не на рівні галузей, а на рівні окремих правових інститутів чи навіть норм" права. Неспроможність та окремо банкрутство слід розглядати як різні, відмінні інститути права. У правовому інституті відновлення платоспроможності норми Закону про банкрутство встановлюють свою мету і регулюють свої специфічні види правовідносин та правовий статус їх учасників, які мають значення окремих субінститутів, наприклад: у розпорядженні майном - розпорядник майна, керівник, власник; у санації - керуючий санацією тощо).У структуру предмета правового регулювання входять такі елементи: субєкти (індивідуальні і колективні); поведінка субєктів (їх свідома діяльність); обєкти суспільних відносин (предмети та явища навколишнього світу, з приводу яких люди свідомо вступають у взаємозвязок); юридичний зміст правовідносин (соціальні факти, що сприяють виникненню відповідних відносин; практична діяльність людей).20 Визначення правової природи конкурсних відносин дозволяє визначити взаємозвязані елементи конкурсу, що становлять його власний предмет: а) субєкти; б) обєкти - організація і управління господарською діяльністю та/ або розпорядження майном; в) юридичний зміст правовідносин; г) юридичні факти, від яких залежать умови, порядок та методи правового регулювання. Основними субєктами правовідносин неспроможності і банкрутства у структурі предмета правового регулювання Закону про банкрутство є кредитор (кредитори) та боржник, які законом визначені як сторони правовідносин, що ним регулюються. По-друге, Закон про банкрутство регулює правові відносини з ліквідації боржника, не здатного відновити свою платоспроможність через недостатність (відсутність) майна, тобто банкрута. У тексті Закону про банкрутство законодавець, визначаючи боржника та встановлюючи різні щодо нього права, обовязки та повноваження, не випадково застосовує різні загальні назви боржника, такі як: субєкт підприємницької діяльності; юридична особа; підприємство.Обєктом права (обєктом правового регулювання) є матеріальні й нематеріальні блага, з приводу яких виникають правовідносини. До обєкта права, зокрема, належать: майно (речі, гроші, майнові права); роботи і послуги; інформація; нематеріальні особисті блага (ділова репутація); поведінка і дії юридичних та фізичних осіб тощо. У разі неспроможності або банкрутства господарюючого субєкта у межах загального обєкта правового регулювання господарського права можна виділити три специфічних родових "підобєкта", до яких відсилають норми ГК і при наявності яких відносини регулюються нормами Закону про банкрутство: 1) прострочене грошове зобовязання боржника; 2) недостатня господарська (майнова) діяльність боржника, визнаного неспроможним; 3) недостатність майна боржника, визнаного банкрутом.

Зміст

Вступ

1. Розмежування відносин неспроможності та банкрутства

2. Субєкти відносин неспроможності та банкрутства

3. Обєкт відносин неспроможності та банкрутства

Висновок

Список використаної літератури