Розмежування повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування - Курсовая работа

ТЕМА: “Розмежування повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування”Як відомо, ефективність будь-якої суспільної влади залежить від того, наскільки ця влада є дієвою і здатною до реалізації, а ця здатність - від наявності у її системі відповідного ефективно діючого механізму як реальної організаційної сили, опанувавши яку, влада починає управляти суспільними процесами держави. Виходячи з превалюючого твердження, якого дотримується досить широке коло вчених про обєктивну та безпосередню єдність управлінської діяльності та виконавчої влади держави та висновків, що змістовні ознаки державного управління як процесу здійснення виконавчої влади уособлюються в самому характері цієї влади, обумовленому головним її призначенням, а саме виконанням законів та інших правових актів державних органів, можна зробити висновок про відповідну єдність механізму управління та механізму виконавчої влади як явищ політико-правової дійсності, до певної міри однопорядкових. Атаманчук розглядає механізм державного управління як складну систему державних органів, організованих відповідно до визначених принципів для здійснення завдань державного управління. Виходячи з цього, він робить висновок, що «державне управління - це, звичайно, вплив, але якщо бути більш точним, то - взаємовплив», а державне управління визначає як «організаційну співпрацю держави з колективними та індивідуальними членами суспільства, яке забезпечує доцільне закономірне функціонування та розвиток суспільних відносин». Одні автори поділяють структурно-організаційне трактування механізму державного управління і виділяють такі його елементи: первинну ланку системи органів управління, відповідні підсистеми, структури органів управління тощо.Одним з пріоритетних напрямків соціально-політичних перетворень в Україні слід вважати запровадження якісно нового типу взаємовідносин між громадянами і органами виконавчої влади, а саме - такого, за яким кожній людині було б забезпечено реальне додержання і захист належних їй прав і свобод у сфері діяльності цих органів. А саме: як взагалі має бути змінений механізм реалізації виконавчої влади - з тим, щоб діяльність її органів (і посадових осіб) була б принципово підпорядкована завданням неухильного забезпечення прав і свобод громадян. Цей погляд полягає в розумінні того, що виконавча влада має бути спрямована не стільки - як було традиційно - на організацію управління суспільними справами з боку держави, скільки на виконання державою функцій щодо: 1) створення належних умов для повноцінної реалізації громадянами своїх прав і свобод; 2) надання населенню (фізичним і юридичним особам) багатоманітних управлінських послуг; 3) здійснення цілеспрямованого «внутрішнього» контролю за виконанням управлінськими органами, їх посадовими особами покладених на них обовязків стосовно забезпечення прав і свобод громадян; 4) вжиття відповідних заходів адміністративного реагування у випадках оскарження громадянами рішень та дій, що порушують їх права і свободи. Враховуючи наведене, необхідно значно підвищити якість адміністративно-правової регламентації структури та діяльності органів виконавчої влади у напрямі більш чіткого і обґрунтованого закріплення функцій і повноважень цих органів, а також уточнення і конкретизації їх взаємовідносин з громадянами. Водночас треба законодавче конкретизувати зміст конституційне визначеного права людини на оскарження в суді рішень органів державної влади, згідно з яким кожний повинен мати право оскаржити в суді не лише індивідуальні, але й нормативні акти органів виконавчої влади всіх рівнів - від місцевої державної адміністрації до Кабінету Міністрів, якщо ці акти порушують права і свободи людини.Поняття компетенції системи органів виконавчої влади здебільшого не вживається, тоді як поняття системи органів виконавчої влади є загальновживаним. Все ж, і як суто теоретичне поняття, і як сума компетенцій всіх органів (елементів), що складають систему органів виконавчої влади, поняття компетенції системи органів виконавчої влади має право на існування в дослідженнях науковців і врахування його при виробленні рекомендацій для практики. Перший - це центральні органи виконавчої влади, які утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються Президентом України, тобто це більш мобільна частина елементів системи органів виконавчої влади. Другий - це органи, що здійснюють виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі відповідно до статті 118 Конституції України - місцеві державні адміністрації, тобто більш стабільна частина елементів системи органів виконавчої влади, яка тісно повязана з адміністративно-територіальним устроєм України.

Зміст

Розділ 1. Державне управління і виконавча влада

1.1 Механізм виконавчої влади: поняття і складові елементи

1.2 Необхідність формування нового типу взаємовідносин органів виконавчої влади з громадянами

1.3 Компетенція органів виконавчої влади: питання теорії

Розділ 2. Органи виконавчої влади

2.1 Кабінет Міністрів України

2.2 Центральні органи виконавчої влади

2.3 Місцеві державні адміністрації

Розділ 3. Місцеве самоврядування в Україні

3.1 Поняття місцевого самоврядування

3.2 Система та функції місцевого самоврядування в Україні

3.3 Організаційно-правові форми місцевого самоврядування в Україні

3.4 Гарантії місцевого самоврядування в Україні

Розділ 1. Державне управління і виконавча влада

1.1 Механізм виконавчої влади: поняття і складові елементи