Розміщення продуктивних сил Київської області - Курсовая работа

3.4 Транспорт та сфера послугНа сході межує з Чернігівською, Полтавською областями, на південному сході та півдні - з Черкаською, на південному заході - з Вінницькою, на заході - з Житомирською областями, на півночі з Гомельською областю Республіки Білорусь. За територією Київська область посідає восьме місце серед областей України (28,1 тис. км), що становить 4,6% всієї території держави. Кількість наявного населення області в 2010 році становила 1810,5 тисяч або 3,7% всього населення України. Область складається з 25 адміністративних районів, 25 міст, у тому числі 11 обласного підпорядкування, 29 селищ міського типу і 1194 сільських населених пунктів. Область входить до Центрального економічного району.Люблінська унія поклала початок активному переселенню на київські землі польської шляхти. В результаті ревізії так званих «пустих» земель, тобто таких, що не перебували в феодальному володінні, поляки одержали грамоти на володіння ними. Подвійне пригноблення, феодальне і національне, стало причиною зростання визвольного руху, очоленого козаками. На той час саме тут, на Київщині, були гетьманські столиці Суботів і Чигирин. Після підписання миру з турками (1699 р.) і повернення під владу Польщі Правобережної України польським сеймом були скасовані усі рішення стосовно козацьких прав і привілеїв.Загальну демографічну ситуацію в області характеризують такі основні показники, як кількість населення, його динаміка, віково-статева структура, природний приріст (додаток 1). Так, за станом на 01. 01. 2010, загальна кількість населення склала 1810,5 тисяч, у тому числі міського - 1065,7, сільського - 744,8 тис. осіб. Природний приріст населення у 2010 році становив мінус 9,1 на 1000 населення, в той же час в Україні - мінус 7,5. Як видно, в області як і в Україні в цілому, набули інтенсивного розвитку процеси депопуляції населення, що проявляються в кількісному і якісному його складі. Особи, в молодшому за працездатний вік, складають 19,5% від усього населення, частка працездатного населення у працездатному віці - 56,4%, особи пенсійного віку-24,1%.В геоструктурному відношенні територія області лежить в межах Українського кристалічного щита та південно-західного борту Дніпровсько-Донецької западини. З корисних копалин найбільше значення мають запаси будівельних матеріалів. За характером рельєфу територія області поділяється на три частини. Північна лежить у межах Поліської низовини, що являє собою заболочені моренно-зандрові та зандрові акумулятивні рівнини, розчленовані річковими долинами; південно-західна і центральна частини - в межах Придніпровської височини; східна, лівобережна - розташована на заплаві й терасах Дніпра в межах Придніпровської низовини. Клімат Київської області помірно-континентальний, мякий з достатньою вологістю, теплим вологим літом і порівняно мякою зимою.Аналіз економічної ситуації останнього періоду, в якій знаходилася держава та її регіони, зокрема Київська область, дає підстави стверджувати про значне падіння темпів економічного розвитку, зміни пропорцій та структури господарського комплексу області з 1990 по 2010 роки. За цей період відбулося зменшення обсягів виробництва майже в усіх галузях народного господарства - хімічній, машинобудуванні і металообробці, деревообробній і целюлозно-паперовій, легкій промисловості, промисловості будівельних матеріалів та агропромисловому комплексі. Частка Київської області у валовій доданій вартості України склала в 2010 році 4,1%. У галузевій структурі валової доданої вартості на промисловість припадає 31,9%, на сільське господарство - 21,4, транспорт і звязок - 11,9, галузі сфери обігу - 9,8, галузі соціально-культурної сфери - 7,7, будівництво - 6,2, житлово-комунальне господарство - 4,6%.У структурі основних виробничих фондів найвагоміше місце належить промисловості - 29,1%, сільському господарству - 17,1, транспорту і звязку - 13,4, будівництву - 2,3, торгівлі і громадському харчуванню - 2,6%. У загальнодержавній структурі основних виробничих фондів промисловості належить 3,1%, сільському господарству - 5,3, транспорту та звязку - 3,6, будівництву - 4,6, торгівлі та громадському харчуванню - 4,1%. Обсяги виробництва у цій галузі збільшено на 20,7%, у т.ч. у металургії та обробленні металу - у 2 р.б., хімічній та нафтохімічній - на 34,2%, машинобудуванні - на 31,7%, виробництві деревини та виготовленні виробів з деревини - на 14,6%, виробництві неметалевих мінеральних виробів (будматеріалів та скловиробів) - на 25,0%, харчовій промисловості та переробленні сільськогосподарських продуктів - на 10,5%, легкій промисловості - на 9,1 відсотка. Найбільша частка реалізованої продукції припадала на підприємства харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів (33,4% від загального обсягу реалізованої продукції), хімічної та нафтохімічної промисловості (13,1%), целюлозно-паперової, поліграфічної промисловості (9,7%), виробництва інших неметалевих мінеральних виробів (8,1 відсотка). Виробництво валової продукції сільського господарства

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна інформація про Київську область

Розділ 2. Передумови розвитку і розміщення продуктивних сил Київської області

2.1 Історичні передумови

2.2 Демографічні передумови

2.3 Природні передумови

2.4 Рівень розвитку продуктивних сил

Розділ 3. Структура і рівень розвитку господарського комплексу

Вступ

Кожна людина, становлячи частину людського суспільства, живе на деякій території, де відбуваються певні економічні явища. Для неї, як для інтелектуальної одиниці всесвіту, дуже важливо знати ці явища, адже саме вони, в основній мірі задовольняють її безмежні потреби. Вже століттями для цього існують різноманітні науки і одна з сучасних - розміщення продуктивних сил (людські ресурси засоби виробництва), що вивчає просторові аспекти вияву дії економічних законів.

Для того, щоб цілком пізнати її на глобальному рівні, треба вивчити її складові аспекти, регіональну особливість. Прикладом для вивчення може стати Київська область, як адміністративно-територіальна одиниця держави (як і будь-яка інша область чи регіон).

Обєктами дослідження є продуктивні сили, засоби виробництва, підприємства, землі, інші установи, організації, а також держава, субєкт - людські ресурси.

Актуальність вивчення розміщення продуктивних сил Київської область, без перебільшення, велика, оскільки воно дає можливість пізнати економічні процеси і явища в реальній дійсності, проаналізувати їх, спрогнозувати те, що відбудеться на певній території. Саме це в значній мірі і є метою дослідницької роботи.

В ході написання були використанні такі методи дослідження, як статистичний, математичний, систематизація, районування, картографічний, системний, порівняльний, історичний. Завдяки цим методам було проаналізовано дані з різних джерел про господарство і населення території, форми економічної діяльності і життя людей, що дало можливість визначити просторові звязки і взаємодії продуктивних сил, як на території регіону, так і за його межами. Київська область була розглянута як складова динамічної системи економіки України та світу.