Розлучення як соціально-психологічний феномен - Курсовая работа

Державний вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»У даний час Україна переживає складні соціально-економічні зміни, які істотно відбиваються на становищі всіх елементів соціальних структур, зокрема сімї. Сімя є найменшим осередком суспільства, що постійно відчуває на собі безпосередньо чи опосередковано ті зміни, які відбуваються у країні та відповідно сама накладає відбиток на розвиток суспільства. Процес формування, становлення та розвитку сучасної української сімї проходить у складних і суперечливих умовах, на фоні яких відбувається погіршення фізичного і психічного стану здоровя людей, зростання міжособистісної ізоляції, агресивності, нездатності розвязувати проблеми і конфлікти, що виникають на їх життєвому шляху. Сьогодні сімя стикається з цілою низкою нових проблем, значною мірою втрачає здатність виконувати життєво необхідні функції і стоїть на порозі кризи. Ознаками такої кризи є: високий рівень незадоволеності подружнім життям, дисфункційний розвиток взаємин у шлюбі, конфліктність, стійка орієнтація подружжя на розлучення та малодітну сімю, нездатність досягти злагоди, зростання кількості розлучень тощо.Картер і Мак Голдрінг виділяють шість стадій життєвого циклу сімї: несімейний стан : холості та незаміжні люди, які не створили своєї сімї; На значення саме цього відрізка життєвого циклу сімї вказує вже той факт, що, за різними джерелами, за цей час розлучається от 20% до одної третьої всіх сімей. Зріла сімя, тобто сімя, яка виконує всі свої функції. Нормальні зміни в сімї - це такі трансформації, які сімя може очікувати. При цьому в сімях, де є розлучені, може складатися більш терпиме ставлення до розлучення («готовність до розлучення»);Для емпіричного дослідження ступеня задоволеності шлюбом я обрала тест-опитувальник “Задоволеність шлюбом”, автори - В. Тест-опитувальник «Задоволеність шлюбом” призначений для експрес-діагностики ступеня задоволеності шлюбом, а також ступеня узгодженості-неузгодженості задоволеності шлюбом конкретної подружньої пари. Опитувальник є одновимірною шкалою, що складається з 24 тверджень, які належать до різних сфер: сприйняття себе і партнера, думки, оцінки, установки тощо. У дослідженні взяли участь 10 подружніх пар з міста Косова (відповідно 20 досліджуваних) у віці 25-30 років, які прожили у шлюбі 5-7 років («молоді шлюби»). Підрахунок результатів проводився наступним чином: якщо обраний опитуваним варіант відповіді (а, б, чи в) збігається з наведеними у ключі, йому нараховується 2 бали; проміжний варіант (б) - 1 бал, якщо відповідь не збігається з наведеними у ключі - 0 балів.Як бачимо з таблиці 2, половина опитаних (50 %) виявляють повну незадоволеність шлюбом; значну незадоволеність відчувають 20 %; скоріше незадоволеність, ніж задоволеність відчувають 15% респондентів; 10 % в однаковій мірі задоволені і незадоволені шлюбом; тільки 5 % опитаних відчувають скоріше задоволеність, ніж незадоволеність шлюбом. 70 % відсотків опитаних жінок виявляють повну незадоволеність шлюбом і тільки 30 % чоловіків повністю незадоволені шлюбом. В одній з цих чотирьох пар (6 пара) ситуація складається навпаки - чоловік незадоволений шлюбом, а жінка в однаковій мірі задоволена і незадоволена шлюбом. Основними завданнями психологічної допомоги подружжю, яке розлучається є наступні: змінити образ «непоправної втрати»; стабілізувати емоційний стан подружжя, допомогти їм подолати почуття тривоги, страху, безвиході; знайти почуття фінансової та економічної самостійності; допомогти прийняти відповідальність за благополуччя себе і дітей; забезпечити ефективний розподіл сімейних ролей із залученням ресурсів генетичної сімї, узгодити взаємні рольові очікування подружжя, включаючи ролі бабусі та дідуся [19]. Психологічні рекомендації щодо формування нового образу сімї у дитини можуть бути сформульовані наступним чином: не можна приховувати від дитини ситуацію розлучення, «таємниця» і відсутність інформації багаторазово посилюють тривогу; необхідно повідомити дитині в чіткій і зрозумілій формі, що обоє батьків залишаються для неї люблячими мамою і татом, вони завжди будуть поруч із нею і піклуватимуться про неї; повідомляти про розлучення повинні обоє батьків - дитина повинна бути впевненою у своїй цінності для обох і відсутності між ними розбіжностей в тому, як будуть будуватися їхні стосунки з нею після розлучення; не можна ставити перед дитиною питання, з ким вона буде жити, аж до старшого підліткового віку.Люди, які створюють сімю, прагнуть задовольнити комплекс потреб - в любові, в дітях, в переживанні загальних радощів, у розумінні, спілкуванні. Воно включає в себе безперервні переговори, укладання угод, компроміси і, звичайно, подолання труднощів, розвязання конфліктів, які є в кожній родині і всі вони чимось відрізняються на кожному з етапів життєвого циклу сімї, кожній життєвій кризі.

ЗМІСТ розлучення сімя психологічний допомога

Вступ

Розділ І. Теоретичні засади вивчення проблеми розлучення як соціально-психологічного феномену

1.1 Детермінація розлучення на різних етапах життєвого циклу сімї

1.2 Розлучення у різних культурах

Висновки до І розділу

Розділ ІІ. Емпіричне дослідження рівня задоволеності шлюбом як однієї з причин розлучення

2.1 Організація та методики дослідження

2.2 Результати дослідження

2.3 Психологічний супровід подружжя, яке розлучається

Висновки до ІІ розділу

Висновок

Список використаних джерел

Додатки