Розлади кровообігу - Методичка

Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський державний аграрно-економічний університетТиск крові в артеріальних судинах падає по мірі віддалення від серця, але в здоровому організмі завжди зберігається постійний рівень артеріального, венозного і капілярного тиску і у цьому виявляється сталість гомеостазу. При патологічних станах може ушкоджуватися як стінка самого серця, так і стінки кровоносних і лімфатичних судин. Порушення в нервовій і ендокринній системах приводять до порушення гомеостазу. Серце може втрачати здатність пристосовуватися до умов зовнішнього середовища, що змінюються, і в звязку з цим виникають порушення кровообігу. Методичні рекомендації призначено для студентів та магістрантів факультету ветеринарної медицини.Кровоносна система координує і звязує воєдино функціонально різні органи і системи в інтересах життєзабезпечення організму як цілого. Цю координуючу у відношенні гомеостазу функцію кровоносна система виконує в тісній єдності з лімфатичною системою. Усі тканини організму омиваються тканинною рідиною, що доставляє до них поживні речовини і кисень, що надходять з артеріальної крові, а продукти тканинного обміну і вуглекислий газ відносяться венами і лімфатичними судинами. Тому порушення кровообігу не можна розглядати у відриві від порушень лимфообігу і стану системи крові, що, у свою чергу, звязано з морфофункціональним станом органів кровотворення. Обидві системи (крово-і лімфообігу) виконують транспортно-обмінну функцію і служать єдиній меті - забезпечити на рівні мікроциркуляторного русла транскапілярний обмін у всіх органах і тканинах.Артеріальна гіперемія (hyper - багато, haima - кров) - це підвищене наповнення органу чи тканини кровю внаслідок посиленого її притоку по артеріям при нормальному відтоку по венам. Загальна артеріальна гіперемія може бути представленою збільшенням загального обєму циркулюючої крові (плетора, гіперволемія) або збільшенням кількості еритроцитів в одиниці обєму крові при незміненому загальному її обємі (еритремія, еритроцитоз, поліцитемія). Фізіологічна артеріальна гіперемія може виникати: - при дії адекватних доз механічних (масаж), фізичних (тепло, холод...) і хімічних (слабкі розчини кислот, лугів і т. д.) факторів; Виходячи з особливостей етіології і механізму розвитку, розрізняють наступні види патологічної артеріальної гіперемії: вазомоторну (ангіоневротичну), коллатеральну, гіперемію після анемії (постанемічну), вакатну, вікарну, запальну. Така гіперемія сприяє нормалізації кровопостачання тканини, тому що при її відсутності (при слабкому розвитку коллатералів) може відбуватися некроз.Місцеві венозні гіперемії розділяють на: - обтураційні - виникають при утрудненні відтоку крові від органу чи тканини в звязку із закриттям просвіту вени тромбом або емболом; При гострій венозній гіперемії в тканинах виникає гіпоксія, в судинах збільшується гідростатичний тиск і підвищується проникливість капілярів. У легенях переважно розвиваються набряк і крововиливи, у нирках внаслідок особливостей структури нефрона і кровообігу виникають, головним чином, дистрофічні і некротичні зміни, особливо епітелію канальців, в печінці - центролобулярні крововиливи і некрози. Сполучна тканина витісняє паренхіматозні елементи, які атрофуються, розвивається застійне ущільнення (індурація) органів і тканин. Анемія (від грец. а - заперечення, haima - кров) - це стан недостатньої кількості крові в організмі, органі чи тканині, який виникає внаслідок недостатнього притоку крові по артеріям при нормальному її відтоку по венам.Вона може бути зовнішньою при виході крові в зовнішнє середовище, або внутрішньою - це вихід крові в природні порожнини тіла або в тканини. Такі кровотечі виникають при травмах стінок судин чи серця (при пораненнях, ударах, перломах кісток) або при розвитку в них патологічних процесів, таких як некрози (інфаркти), атеросклероз, гіаліноз, аневризми та ін. Розїдання стінки судини може спостерігатися у вогнищі гнійного запалення гнійним ексудатом, шлунковим соком на дні виразок, в злоякісній пухлині та ін. При цьому відбувається вихід елементів крові через видимо неушкоджені стінки судин мікроциркуляторного русла (артеріоли, капіляри, венули) при септичних, деяких вірусних та інвазійних захворюваннях, авітамінозах, отруєннях та ін. Гематома - виникає, як правило, при артеріальних кровотечах, коли кров під тиском відтісняє і розсуває тканини, формуючи заповнені кровю порожнини в підшкірній, підслизовій або міжмязовій сполучній тканині.Стаз (від лат. stasis - зупинка) - повна зупинка току крові в судинах мікроциркуляторного русла, головним чином в капілярах в обмежених ділянках органів і тканин. Стазу передує різке уповільнення току крові, її коливальні (маятникоподібні) рухи - престатичний стан. Застійний стаз виникає при венозному застої крові, коли повністю припиняється відтік крові з капілярів у вени. Істинний капілярний стаз розвивається в результаті дії фізичних (висока чи низька температура та ін.), хімічних (кислоти, луги...

Зміст

Анотація

Вступ

Глава 1. Порушення кровонаповнення

1.1 Артеріальна (активна) гіперемія

1.2 Венозна (пасивна, застійна) гіперемія

1.3 Анемія (малокрівя)

Глава 2. Порушення проникності стінки судин

2.1 Кровотечі (крововиливи)

Глава 3. Порушення течії і стану (реології) крові

3.1 Стаз

3.2 Тромбоз

3.3 Емболія

3.4 Інфаркт

Глава 4. Порушення вмісту тканинної рідини

4.1 Набряки і водянки

4.2 Зневоднення (ексікоз, дегідратація)

Список літератури

Контрольні питання

Анотація