Дослідження проявів дегуманізації у поетичному мистецтві на прикладі феномену дендізму. Визначення особливостей та головних рис дегуманізації. Аналіз еволюції homo universalis на матеріалі роману Дж. Бульвера-Літтона "Пелем, або Пригоди джентельмена".
При низкой оригинальности работы "Розкладання гуманістичної концепції людини у дзеркалі художньої літератури: дендізм", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
РОЗКЛАДАННЯ ГУМАНІСТИЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ЛЮДИНИ У ДЗЕРКАЛІ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ: ДЕНДІЗМ/ Кто смеет больше, тот не человек” [10, 505]), але не перевищують людської міри, яку ні в якому разі не встановлює сама людина. Наскільки універсальним згідно з цим критерієм є денді, настільки цей тип людини, який ми пропонуємо розглянути крізь призму художньої літератури, зберігає звязок з гуманізмом. Однією з причин цього явища є, на нашу думку, конфлікт гуманізму і дегуманізації, зокрема в поетичному мистецтві, де серед спроб реабілітації гуманізму і голосів захисту в бік дегуманізації дендізм займає спірне положення, адже він породив художній образ людини, в якому ренесансне прагнення універсалізму поєдналося з такими рисами дегуманізації, як нарцисизм, гіпертрофована зарозумілість, марнославство. Гадамер включає освіту у список ведучих гуманістичних понять (поряд зі здоровим глуздом, смаком і здатністю до судження) [7, 50-84], отже дендізм у світлі вищесказаного постає явищем регресивним, продуктом дегуманізації, стосовно освітнього ідеалу якого справедливі слова Амвросія Оптинського: “Світське виховання витончує людину лише в лицемірстві, лукавстві, у хитрості і витонченій нещирості, але ні в чому доброму.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
