Ротавірусна інфекція у новонароджених: клініка, лікування та профілактика - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Шунько Єлизавета Євгеніївна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Бережний Вячеслав Володимирович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. Шупика, завідуючий кафедри педіатрії №2 доктор медичних наук, професор Траверсе Галина Михайлівна, Українська медична стоматологічна академія, завідуюча кафедри факультетської педіатрії, неонатології та дитячих інфекційних хворобВисокий рівень захворюваності, перевага важких клінічних форм з розвитком бактеріальних та вірусно-бактеріальних ускладнень, внутрішньолікарняних спалахів, високий ризик інвалідізації дітей першого року життя після перенесеної генералізованої форми захворювання зумовлюють актуальність проблеми РВІ у новонароджених (Анисимова Ю.Н. і співавт., 1993; Gajardo R. і співавт., 1997). Згідно сучасним уявленням РВ сприяють порушенню формування фізіологічного мікробіоценозу організму новонародженого в акушерському стаціонарі, порушенню природних імунобіологічних барєрів захисту організму від штамів бактерій, вірусів та грибів, які колонізують новонародженого з важкою перинатальною патологією при проведенні інтенсивної терапії (Яцык Г.В., Захарова Н.И., 1997; Бочков И.А. і співавт., 1998). Дослідити частоту і динаміку визначення РВ у новонароджених в акушерських стаціонарах, відділеннях патології новонароджених і виходжування недоношених дітей. Визначити провідні фактори ризику інфікування новонароджених РВ в умовах акушерського стаціонару та внутрішньолікарняного поширення РВ у новонароджених з різними формами перинатальної патології в умовах відділень патології новонароджених і виходжування недоношених дітей. Встановлено, що вірогідними факторами перинатального ризику РВІ у новонароджених є: гострі та хронічні урогенітальні інфекції, інша інфекційна та екстрагенітальна патологія матері, хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плода, патологічні пологи, асфіксія при народженні, інвазивні заходи реанімації та інтенсивної терапії, антибактеріальна терапія, пізнє перше прикладання до грудей матері, відсутність фізіологічного грудного вигодовування, тривале перебування в стаціонарі, - тобто фактори, що викликають мікроекологічні порушення.Діагностичним титром РВ АГ вважали 1: 16-1: 32, дослідження проводили при вступі дитини до відділення, в перші 3-5 днів і в динаміці кожні 7-10 днів. На першому етапі проведено клініко-вірусологічне обстеження з аналізом факторів перинатального ризику у 43 новонароджених, які народились в термін гестації 38-40 тижнів у фізіологічному відділенні пологового будинку і знаходились окремо від матерів. На другому етапі проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження у 43 доношених та 115 недоношених немовлят з перинатальною патологією, які поступали з пологових будинків до спеціалізованих неонатологічних відділень з клінічними проявами гіпоксичного або гіпоксично-геморагічного ураження ЦНС, гіпербілірубінемії, синдрому дихальних розладів, гастроінтестинальних порушень, внутрішньоутробної інфекції та ін. У 11 (25,6%) немовлят виявлено РВ АГ в динаміці у перші 3 доби життя в діагностичних титрах від 1: 16 до 1: 128, у 8 (18,6%) - РВ у період з 4-7-ї доби до 2-го тижня перебування в неонатологічному відділенні пологового будинку, що було розцінено як госпітальне поширення РВ. Серед перинатальних факторів ризику інфікування новонароджених у пологовому будинку вірогідне значення мали: акушерські втручання під час пологів (кесарів розтин) (р<0,05), гостра інтранатальна гіпоксія плода (р<0,05) - ці діти були прикладені до грудей після першої доби життя (р<0,01).В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і результати клінічних, вірусологічних досліджень РВІ у новонароджених. Частота визначення РВ у новонароджених фізіологічного відділення пологового будинку за умов окремого перебування матерів і новонароджених становить 44,2%. Частота визначення РВ у новонароджених з перинатальною патологією у відділеннях патології новонароджених і виходжування недоношених дитячої лікарні за умов окремого перебування становить у доношених 65,1%, у недоношених - 73,9%, за умов спільного перебування - 33,5%. Частота визначення РВ має кореляційний звязок з термінами перебування в стаціонарі.

Основний зміст роботи