Аналіз сучасного стану рослинного світу Волинського Полісся, розгляд основних особливостей становлення лісових формацій. Характеристика лісів Волині, види: соснові, вільхові, березові. Оліготрофні болота як одне із найцікавіших утворень природи.
Велика частка населення Землі живе поблизу лісів, а то й у самих лісам. Вивчаючи спосіб життя людей протягом історичного періоду і в наш час, можна побачити, що рослинний світ завжди був і є важливим елементом в їх житті. Це і житло, і тепло, і комора харчових і кормових продуктів, і будівельні матеріали, і хімічна сировина, і місце відпочинку, і регулятор клімату, вологи. Ліси були непрохідні, зарослі старезними дубами, грабами, буками, соснами. Через гущавину пливли лісові потоки, порослі очеретами і водяними рослинами, розливалися на всі сторони, творили озерця, болота і трясовини.На території області знаходиться 220 озер загальною площею 14398 га, більшість з них карстового походження, зокрема групи Шацьких, Згоранських озер, менше озер заплавного типу (площа 2750 га, глибина 58,4 м), Пулемецьке (площа 1920 га, глибина 19 м), Турське (площа 1235 га, глибина 2,6 м). Значна частина боліт 310тис.га в області осушена протягом останніх кількох десятиліть, що негативно відобразилась на загальному гідрологічному режимі річок, озер, лук, боліт, частковій їх деградації, а також на зміні умов зростання рослинності і розмноження тварин, в тому числі і занесених до Червоної книги України. В загальному, флора судинних рослин області складає 1525 видів, в тому числі 343 інтродуцентів і культиватів. Порівняно багато представлені у складі флори гідрофіти (52 види або 3,7 %), що повязано з обводненістю значної частини території області.[2] Більша частина місцевих рослин є літньозеленими (1358 видів або 89 %). Рідкісні та зникаючі види у складі флори налічують 92 види (6,1 %), з яких 52 види занесено до Червоної книги України.Типові представники рослинності Волинського Полісся є дуб, бук, граб, вільха, клен, липа, створювали ялина, сосна, береза, модрина, чорниця, брусниця, верес, багно та ін. Серед евтрофних боліт ботаніки виділяють 4 групи формацій: лісові, чагарникові, травянисті та травяно-мохові болота. Серед рідкісних, або мало поширених, поліських видів слід вказати на язичника сибірського, виростання якого в межах України обмежене не лише болотними і вогкими луками Волинського Полісся, на ломикамені - болотний та зернистий. Лише в соснових лісах Волинського Полісся виростає тисдалія голостебла, а на північному заході Полісся та у Волинському Лісостепу на осоково-мохових болотах трапляється осока Девеллова. На Волинському Поліссі середі лісів і чагарників виростає ожина мохнастостебла, по берегах річок - вовчуг колючий, по суходільних луках - армерія видовжена, по сухих вапнякових схилах - горлянка ялинковидна.IMG_acbcf89f-e53f-4f6f-a2f9-3ea12f4fab4fФлористичне районування Волинської областіГеоботанічне районування Волинської областіРис.
Вывод
Типові представники рослинності Волинського Полісся є дуб, бук, граб, вільха, клен, липа, створювали ялина, сосна, береза, модрина, чорниця, брусниця, верес, багно та ін.
Лісовий фонд області складають сосняки (224,9 тис. га), діброви (55 тис. га) та березняки (37 тис. га). Решта припадає на вільшаники, грабняки, осичники тощо.
Евтрофні болота найбільш поширені. Серед евтрофних боліт ботаніки виділяють 4 групи формацій: лісові, чагарникові, травянисті та травяно-мохові болота.
Серед мезотрофних боліт боліт виділяють лісові, чагарникові і травяно-чагарникові групи формацій. Усі вони мають у своєму складі сфагнові мохи.
Оліготрофні болота - це одне із найцікавіших утворень природи і трапляються майже виключно на Західному Поліссі. Оліготрофні болота поділяються на лісові сфагнові та просто сфагнові.
Серед рідкісних, або мало поширених, поліських видів слід вказати на язичника сибірського, виростання якого в межах України обмежене не лише болотними і вогкими луками Волинського Полісся, на ломикамені - болотний та зернистий. Перший вид поширений на торфовищах Волинського Полісся, другий - на його луках. Лише в соснових лісах Волинського Полісся виростає тисдалія голостебла, а на північному заході Полісся та у Волинському Лісостепу на осоково-мохових болотах трапляється осока Девеллова. На Волинському Поліссі середі лісів і чагарників виростає ожина мохнастостебла, по берегах річок - вовчуг колючий, по суходільних луках - армерія видовжена, по сухих вапнякових схилах - горлянка ялинковидна. Для узлісь, лісових лук Волинського Лісостепу характерне жовтозілля Бессера, а для боліт цієї території - меч-трава болотна.
Велику зацікавленість викликає група видів, поширених, з одного боку, по луках, лісах, болотах Волині, а з другого - та, що росте в передгірях і по гірських схилах Українських Карпат. Це, зокрема, жовтець трансільванський, живокіст серцевидний, апозерис смердючий, дріоптерис гірський, куничник вільненський, сашник іржавий та ін.
За попередніми даними, флора Волинської області налічує близько 1300 видів вищих спорових і насінних рослин, які належать приблизно до 100 родин і понад 450 родів.
У звязку з різноманітністю рослинного покриву (тут поширені ліси, луки, болота, торфовища, чагарничкові пустища, рослини відкритих водойм, рештки остепнених лук та лучних степів) складники флори Волинської області за біологією і екологією досить різноманітні. Тут переважають види лісові (близько 40% флористичного складу), лучні (близько 20%), болотні (понад 10%) та водні і прибережні (близько 10%). Серед житєвих форм неподільне панування належить травяним багаторічникам (близько 70%).
Список литературы
1.Атлас Волинської області. - М.: ГУГК, 1991. - 42 с.
2.Біорізноманіття, Цуманської Пущі та питання його збереження/ Т. А. Адрієнко, М. Л. Клєстов та ін. (під. заг. ред Т. А.Андрієнко, М. Л. Клєстов). - К.: Фітосоціологічний центр, 2004.- 136.
3.Генсірук С.А., Іваницький С.М. Лісове господарство і формування оптимальної лісистості в Західному Лісостепу і Поліссі. - Львів: НТШ, 1999. - 242 с.
4.Генсірук С.А., Копій Л.І., Іваницький С.М. Збереження біорізноманіття лісових екосистем шляхом формування оптимальної лісистості в агроландшафтах України // Науковий вісник: До 125-річчя УКРДЛТУ. - Львів: УКРДЛТУ. - 2000. - Вип.10.1. - 209с.
5.Генсірук С.А., Іваницький С.М. Формування екологічної системи природоохоронних територій Розточчя // Матеріали міжнар. науково-практичної конф. «Розточанський збір - 2000». Том I. - Львів: Меркатор. - 2001. - 201с.
6.Збереження біорізноманіття й заповідна справа в Україні. Інформаційний бюлетень №12. січень 2001. (Київський еколого- культурний центр охорони дикої природи СОЕС ).
7.Климович П.В. Еколого - меліоративний аналіз Волинського Полісся.-Львів: Вид. ЛДУ ім. Ів. Франка, 2000.
8.Поварніцин В. О. Ліси Українського Поліся. - К.:1959-200 с.
9.Природно - заповідний фонд Волинської області. - Луцьк: Ініціал, 1999.
10.Ткачик В.І. Ефективність комплексного ведення лісового господарства в регіоні / Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: структурна політика і трансформація. Збірник наукових праць. Випуск V. №2./ Міносвіти України, ЛДТУ. Ред. кол.: відп. ред. М.І.Долішній.- Луцьк: Настиря, 1999.
11.Христук Ю.С., Іваницький С.М. Антропогенні зміни в природі // Українська енциклопедія лісівництва. - Львів: Місіонер, 1999. - Т. 1. - 178с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
