Характеристика Карпат як великої і своєрідної за своїми природними особливостями гірської країни, частини грандіозного поясу молодих складчастих альпійських гірських споруд. Загальний огляд рослинності Карпат. Рослинність субальпійської території Карпат.
Аннотация к работе
Реферат на тему: РОСЛИННИЙ СВІТ КАРПАТКарпати - величні і неповторні в красі своїй гори, покриті віковічними лісами, бурхливі ріки, кришталево прозорі високогірні озера - «морські очі», барвистий килим полонин ц отарами овець, мелодії гуцульської трембіти... Таким на мить постає в уяві цей чудовий край чарівної природи, невичерпних земних багатств визначних памяток минулого, працьовитих і талановитих людей! Карпати - це гудки заводів і паровозів, каравани плотів па звивистих порожистих ріках і цілющі мінеральні джерела, газові свердловини і шахти, краєвид нафтових вишок і моря золотої пшениці Прикарпаття, квітучі сади і важкі грона винограду Закарпаття. Широко розливається довкола верховинська пісня, і дзвенить у ній радість визвольної праці, щастя оновленої землі.Тут можна зустріти світлі сонячні діброви, тінисті бучини, похмурі величні ялинові та смерекові ліси. Не випадково Східні Карпати називають Лісистими, а південно-східну частину гір - Буковиною. Флора складається в основному з видів середньоєвропейських широколистих лісів, які становлять близько 35% усієї флори. Значну роль у флорі (близько 30%) відіграють тайгові євро-сибірські форми, наприклад, ялина європейська, ялина гірська, смерека біла, яловець сибірський та ін. Зустрічаються представники понтичної (степової) флори: ковила периста, або волосиста, костриця борозниста, півники угорські; посланці північно-балканського (гвоздики скупчені, шафран Гейфеля та банатський, омег банатський) і кримсько-кавказького рослинного світу.Вона замінюється менш вибагливими формаціями високогірних чагарників, луків, мохів і лишайників. Залежно від кліматичних і ґрунтових умов, а також ступеня вторгнення людини, високогірну рослинність поділяють на субальпійську і альпійську. Займає вона більшу, основну частину карпатського високогіря, схили і вершини до висоти 1800-2000 м. Вище по схилах піднімаються пухнаті зарості ялівцю сибірського і карликові форми верб. Високо піднімаються китиці куничників, тонконогів альпійських, костриці карпатської, мітлиці білої, трищетинників лучного і карпатського.Пухнатим зеленим килимом вони вкривають передгіря, нижні і середні частини гір. Нижня межа лежить на висоті 150 м, верхня піднімається до 1500-1600 м. В результаті хижацької експлуатації лісів до воззєднання карпатських територій в Українській РСР і в перший період тимчасової окупації німецькими фашистами великі площі втратили своє величне зелене вбрання. Посилено експлуатувались ліси і в післявоєнний період, що було звязано з великою потребою спаленої України в деревині. На висоті 1180-1120 м вона починає відігравати значну роль, а з висоти 1225 м переважає над усіма деревними породами.Зелений соковитий килим її займає заплави, низькі тераси, вирубки, галявини й узлісся. Серед заливних луків переважають справжні, або мезофільні, луки. В ажурний червонуватий фон мітлиці звичайної вплітаються костриця червона, рейграс французький високий, лисохвіст луговий і пирій повзучий. Строкатості і соковитості лукам надають різнотравя та бобові. Притерасні зниження з постійним підтоком ґрунтових вод зайняті торфянистими луками - густими щітками щучника дернистого, мо-лінії блакитної, медової трави, біловусу стиснутого, що ростуть на суцільній моховій подушці.Охарактеризовані типи рослинності мають у Карпатах надзвичайно складне і мозаїчне просторове поширення. Головною закономірністю розподілу рослинності є висотна диференціація, зумовлена змінами гідротермічних умов з висотою. Кожний тип рослинності вибирає для свого проростання певний висотний ступінь - "поверх" з найсприятливішим співвідношенням тепла і вологи. Формуються такі висотні геоботанічні зони і підзони: І. У напрямі на північний захід-до Бескидів, а також на північний схід і південний захід від Полонинського хребта в міру зниження висот і все більшого господарського освоєння території кількість висотних ступенів рослинного покриву зменшується.
План
ПЛАН
ВСТУП
1. ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД РОСЛИННОСТІ КАРПАТ
2. РОСЛИННІСТЬ СУБАЛЬПІЙСЬКОЇ, АЛЬПІЙСЬКОЇ ТА ВИСОКОГІРНОЇ ТЕРИТОРІЇ КАРПАТ