Рослинний світ Карпат - Реферат

Реферат на тему: РОСЛИННИЙ СВІТ КАРПАТКарпати - величні і неповторні в красі своїй гори, покриті віковічними лісами, бурхливі ріки, кришталево прозорі високогірні озера - «морські очі», барвистий килим полонин ц отарами овець, мелодії гуцульської трембіти... Таким на мить постає в уяві цей чудовий край чарівної природи, невичерпних земних багатств визначних памяток минулого, працьовитих і талановитих людей! Карпати - це гудки заводів і паровозів, каравани плотів па звивистих порожистих ріках і цілющі мінеральні джерела, газові свердловини і шахти, краєвид нафтових вишок і моря золотої пшениці Прикарпаття, квітучі сади і важкі грона винограду Закарпаття. Широко розливається довкола верховинська пісня, і дзвенить у ній радість визвольної праці, щастя оновленої землі.Тут можна зустріти світлі сонячні діброви, тінисті бучини, похмурі величні ялинові та смерекові ліси. Не випадково Східні Карпати називають Лісистими, а південно-східну частину гір - Буковиною. Флора складається в основному з видів середньоєвропейських широколистих лісів, які становлять близько 35% усієї флори. Значну роль у флорі (близько 30%) відіграють тайгові євро-сибірські форми, наприклад, ялина європейська, ялина гірська, смерека біла, яловець сибірський та ін. Зустрічаються представники понтичної (степової) флори: ковила периста, або волосиста, костриця борозниста, півники угорські; посланці північно-балканського (гвоздики скупчені, шафран Гейфеля та банатський, омег банатський) і кримсько-кавказького рослинного світу.Вона замінюється менш вибагливими формаціями високогірних чагарників, луків, мохів і лишайників. Залежно від кліматичних і ґрунтових умов, а також ступеня вторгнення людини, високогірну рослинність поділяють на субальпійську і альпійську. Займає вона більшу, основну частину карпатського високогіря, схили і вершини до висоти 1800-2000 м. Вище по схилах піднімаються пухнаті зарості ялівцю сибірського і карликові форми верб. Високо піднімаються китиці куничників, тонконогів альпійських, костриці карпатської, мітлиці білої, трищетинників лучного і карпатського.Пухнатим зеленим килимом вони вкривають передгіря, нижні і середні частини гір. Нижня межа лежить на висоті 150 м, верхня піднімається до 1500-1600 м. В результаті хижацької експлуатації лісів до воззєднання карпатських територій в Українській РСР і в перший період тимчасової окупації німецькими фашистами великі площі втратили своє величне зелене вбрання. Посилено експлуатувались ліси і в післявоєнний період, що було звязано з великою потребою спаленої України в деревині. На висоті 1180-1120 м вона починає відігравати значну роль, а з висоти 1225 м переважає над усіма деревними породами.Зелений соковитий килим її займає заплави, низькі тераси, вирубки, галявини й узлісся. Серед заливних луків переважають справжні, або мезофільні, луки. В ажурний червонуватий фон мітлиці звичайної вплітаються костриця червона, рейграс французький високий, лисохвіст луговий і пирій повзучий. Строкатості і соковитості лукам надають різнотравя та бобові. Притерасні зниження з постійним підтоком ґрунтових вод зайняті торфянистими луками - густими щітками щучника дернистого, мо-лінії блакитної, медової трави, біловусу стиснутого, що ростуть на суцільній моховій подушці.Охарактеризовані типи рослинності мають у Карпатах надзвичайно складне і мозаїчне просторове поширення. Головною закономірністю розподілу рослинності є висотна диференціація, зумовлена змінами гідротермічних умов з висотою. Кожний тип рослинності вибирає для свого проростання певний висотний ступінь - "поверх" з найсприятливішим співвідношенням тепла і вологи. Формуються такі висотні геоботанічні зони і підзони: І. У напрямі на північний захід-до Бескидів, а також на північний схід і південний захід від Полонинського хребта в міру зниження висот і все більшого господарського освоєння території кількість висотних ступенів рослинного покриву зменшується.

ПЛАН

ВСТУП

1. ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД РОСЛИННОСТІ КАРПАТ

2. РОСЛИННІСТЬ СУБАЛЬПІЙСЬКОЇ, АЛЬПІЙСЬКОЇ ТА ВИСОКОГІРНОЇ ТЕРИТОРІЇ КАРПАТ

3. ЛІСОВА РОСЛИННІСТЬ

4. ЛУЧНА РОСЛИННІСТЬ

5. ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗМІЩЕННЯ

ТИПІВ РОСЛИННОСТІ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ