Рослинність долини річки рось: синтаксономія, антропогенна динаміка, охорона - Автореферат

Національна Академія Наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукЗдійснено порівняльно-структурний аналіз флори, яка представлена 1034 видами вищих судинних рослин. Розроблено типологічну схему річково-долинного ландшафту Росі та його структурно-просторову модель, на основі якої визначені закономірності територіальної диференціації рослинного покриву; встановлено синтаксономічний склад рослинності, класифікація якої проведена на еколого-флористичній основі. Визначено основні напрямки та тенденції змін рослинного покриву. Последние отражают промежуточное положение флоры между средиземноморским и бореальным типами, с большим сходством со вторым типом (спектр и порядок размещения ведущих семейств и родов), специфику экотопов долины (преобладание видов с корневищной структурой подземных побегов, приуроченных к семиэвтрофным, достаточно осветленным мезо-и гигрофитным экотопам с нейтральной и слабокислой реакцией субстрата относительно обеспеченного минеральным азотом), положение долины в умеренной зоне Голарктики (преобладание травянистых поликарпиков, гемикриптофитов, незначительная роль видов с розеточным строением наземных побегов), интенсивность антропогенного воздействия (высокое содержание монокарпиков, терофитов, синантропных видов, представителей адвентивной фракции). Основными направлениями смен являются деградация фитоценозов природной растительности (прежде всего Molinio-Arrhenatheretea, Phragmiti-Magnocaricetea, Querco-Fagetea) с последующим замещением сообществами рудеральной растительности (Plantaginetea majoris, Artemisietea vulgaris, Galio-Urticetea), уменьшение площадей, занятых сообществами Poo-Agrostietalia vinealis, Arrhenatheretalia в нижнем течении и сообществами Magnocaricetalia, Nasturtio-Glycerietalia, Molinietalia - в среднем и верхнем течении реки вследствие изменений гидрорежима поймы, гидрогенная дигрессия сообществ Alnetea glutinosae вследствие замещения сообществами Phragmiti-Magnocaricetea.Нераціональне господарювання, виснажливе використання природних ресурсів стали причиною дисбалансів у біосфері і, як наслідок, численних екологічних катастроф (Шеляг-Сосонко, 2000). В регіонах з надмірно трансформованим та фрагментованим рослинним покривом долини річок залишаються єдиними екосистемами з природною та напівприродною рослинністю. визначити основні напрямки і тенденції антропогенних змін рослинності; Вперше отримано цілісне уявлення про рослинний покрив долини річки Рось; створено типологічну схему річково-долинних ландшафтів Росі, що включає 21 ланку, 8 урочищ, 2 групи урочищ, 2 підтипи та 3 типи місцевості, а також структурно-просторову модель долини; вперше розроблено класифікаційну схему і продромус рослинності, що складаються з 22 класів, 37 порядків, 58 союзів, 132 асоціацій, 4 субасоціацій, 70 варіантів, 4 базальних та 5 дериватних угруповань; проведено класифікацію змін рослинності долини, визначено їх основні напрямки та тенденції; складено конспект флори долини, яка нараховує 1034 види вищих судинних рослин; вперше проаналізовано репрезентативність існуючих природно-заповідних територій; подано созологічну оцінку 127 раритетних видів (Adonis vernalis, Daphne cneorum, Gladiolus imbricatus, Epipactis palustris, Isopyrum thalictroides, Orchis coriophora, Stipa borysthenica тощо) і 24 рідкісних угруповань (Spirodelo-Salvinietum natantis, Potametum trichoidis, Iridetum sibiricae, Festuco valesiacae-Stipetum capillatae, Molinio-Pinetum, Asplenio-Polypodietum тощо); вперше для долини розроблено стратегічні напрямки оптимізації рослинного покриву. Матеріали з формування репрезентативної поліфункціональної природоохоронної мережі (обґрунтування створення регіонального ландшафтного парку, 2 ботанічних заказників загальнодержавного та 4 місцевого значення), рекомендації з раціонального використання рослинних ресурсів природних кормових угідь та списки видів вищих судинних рослин флори долини, що пропонуються до регіональної охорони, передані природоохоронним установам регіону (Державні управління екології та природних ресурсів у Київській та Черкаській областях), в Управління землі, екомережі та біорізноманіття (до 2003 р. - Департамент охорони, використання та відтворення природних ресурсів) Міністерства екології та природних ресурсів України.У розділі розглядаються етапи та напрямки досліджень (флористичний, еколого-ценотичний, геоботанічний, господарський і природоохоронний) рослинності річково-долинних екосистем України.У розділі дається характеристика геоморфологічної та геологічної будови, ґрунтового покриву, кліматичних умов та гідрологічних особливостей долини.Динаміку рослинності досліджено опосередкованими (встановленням сукцесійних звязків на основі еколого-ценотичних рядів угруповань, методом екологічних реліктів та ініціальних видів) та прямими (шляхом порівняння з результатами досліджень, проведених у долині раніше) методами (Александрова, 1964).