Рослини Бернської конвенції в Україні (поширення, екологія, ценологія та охорона) - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАРобота виконана на кафедрі ботаніки біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка, директор Офіційні опоненти:доктор біологічних наук, професор, академік Української Технологічної Академії Гревцова Ганна Терентіївна, Ботанічний сад ім. акад. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник відділу природної флори доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Федорончук Микола Михайлович Інститут ботаніки ім. Захист відбудеться “22” травня 2007 року о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.14 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03127, м.Види флори України, занесені до Додатку І Бернської конвенції, визнані такими, що знаходяться під загрозою зникнення в Європі й мають неухильну тенденцію скорочення ареалів. Актуальність дослідження хорології та еколого-ценотичної приуроченості видів рослин Бернської конвенції підсилюється у звязку з формуванням Смарагдової мережі Європи - одного із базових компонентів Всеєвропейської екомережі, яка включає й зникаючі екотопи, що також охороняються в рамках Бернської конвенції і представлені на території України, та середовища існування видів рослин Додатку І цієї ж Конвенції. Основні результати дисертаційної роботи увійшли до пятирічного звіту України про виконання положень Бернської конвенції в рамках “Національної доповіді України про виконання положень Бернської конвенції” (2006 р.). Для досягнення поставленої мети необхідним вбачалося вирішення наступних завдань: за гербарними, літературними джерелами та результатами власних досліджень видів рослин Бернської конвенції, що зростають в Україні, створити базу даних щодо їх місцезнаходжень та скласти відповідні картосхеми поширення видів; Браун-Бланке складено синтаксономічну схему та описані еколого-ценотичні особливості синтаксонів з участю видів рослин Бернської конвенції, а також понад 70 видів, занесених до Червоної книги України; виділено нові синтаксономічні одиниці угруповань з участю видів рослин Бернської конвенції (2 нові для науки асоціації - Sedo ruprechtii-Allietum pseudopulchellum і Moehringietum hypanicae, та виділені провізорно нові для науки - 1 порядок, 2 союзи та 5 асоціацій); встановлено екологічні амплітуди видів рослин Бернської конвенції флори України за провідними екологічними факторами та деякі властивості екотопів даних видів із застосуванням фітоіндикаційних шкал; здійснено созологічну оцінку даних видів; встановлено охопленість охороною місцезростань видів рослин Бернської конвенції в обєктах природно-заповідного фонду; складено перший варіант переліку видів рослин з території України, що рекомендовані для включення до Додатку І Бернської конвенції.Види рослин флори України, що занесені до Додатку І Бернської конвенції, (розглядається тільки 62 види з тієї причини, що Dianthus serotinus та Rheum rhaponticum не зростають у природній флорі України) належать до двох відділів - Polypodiophyta (4 види) та Magnoliophyta (58 видів), чотирьох класів Ophioglossopsida, Polypodiopsida, Liliopsida, Magnoliopsida. Раункієром) види рослин, що занесені до Бернської конвенції розподіляються наступним чином: фанерофітів - 1 вид; хамефітів - 7; гемікриптофітів - 25; геофітів - 17; гелофітів - 5; гідрофітів-5, терофітів - 3 види. Кількісний розподіл видів рослин Бернської конвенції в межах географічних зон України представлено наступним чином: найбільша кількість видів зосереджена в степовій зоні - 23 види, в лісостеповій зоні та в межах степового та гірського Криму - по 22 види відповідно, менш представленими є лісова зона - 16, Українські Карпати та Закарпаття - 17 видів. Ендемічні види рослин Бернської конвенції розподіляються майже порівну на субендеми - 14 видів та еуендеми - 15 видів, з них евриендемів 3, а стеноендемів - 12. бернський конвенція флора рослинність За участю у фітоценозі види рослин Бернської конвенції розподіляються за Сукачовим (1928) з доповненнями за “Екофлора України” (2000) на асектатори - до них належать майже всі види з переліку, а саме 61 вид; серед останніх 61 виду можна виділити домінантів (7 видів), але слід зауважити, що це в переважній більшості тимчасові домінанти, та один тимчасовий співдомінант - Marsilea quadrifolia; та едифікатори, до яких належить один вид Zostera marina.Перелік видів рослин, що занесені до Додатку І Бернської конвенції природної флори України, налічує 62 види рослин (два види цього переліку - Dianthus serotinus Waldst. et Kit. та Rheum rhaponticum L. не зростають у природній флорі України), що становить 1,22% від загальної кількості видів рослин України та 14,12% від раритетного фітогенофонду держави. Дані види належать до 55 родів, 30 родини, 4 класів та 2 відділів.

Основний зміст роботи