Російсько-грузинська війна - Реферат

Міністерство освіти і науки України Національний педагогічний університет ім.Ющенко дав таку оцінку цього конфлікту: «Останні події в Грузії засвідчили, наскільки крихкими можуть бути мир і стабільність не лише в окремо взятій країні, а й у цілому регіоні.Російсько-грузинський конфлікт серпня 2008 р. слід розглядати у контексті загальної геополітичної ситуації в Чорноморсько-Каспійському регіоні. Причини та наслідки цієї кризи торкаються інтересів багатьох акторів міжнародних відносин, мають глибоку історію та звязок з іншими подіями у світі, зокрема проголошенням незалежності Косово у лютому 2008 року. Багато експертів вважають, що російсько-грузинська війна серпня 2008 р. та чергова газова криза у відносинах Російської Федерації та України початку 2009 р. є взаємоповязаними подіями - частинами загального плану, щодо дестабілізації ситуації у регіоні, недопущення вступу Грузії та України до НАТО, спотворення їх іміджу на світовій арені та просування власних альтернативних проектів транспортування енергоресурсів в обхід двох держав [3]. 3 серпня Південна Осетія почала евакуацію цивільного населення з Цхінвалі - було евакуйовано близько 2,5 тисяч людей.Намагання зіпсувати імідж Грузії як транзитера газу і нафти з Каспійського регіону та звести нанівець спроби альтернативних енергопостачань до Європи (нафтопроводи „Баку - Тбілісі - Джейхан”, „Баку - Тбілісі - Супса”, та газопровід „Баку - Тбілісі - Ерзурум” і проект газопроводу „Білий потік”). Бажання Грузії привернути увагу міжнародного співтовариства, в першу чергу НАТО та ЄС, до проблеми неврегульованості конфліктів на її території та „неадекватних діях Росії” з метою якнайшвидшого вступу до Північноатлантичного Альянсу [3]. Протягом останнього часу в засобах масової інформації розглядається доволі варіативний спектр причин конфлікту. Пошук причин фокусується в кількох площинах (кожна з яких має кілька вимірів) через двоїстість причин конфлікту: з одного боку, своїм корінням вони сягають у минуле, а з другого - спрямовані в майбутнє. Друга причина - інституційна криза та подальше руйнування міжнародно-правової системи (зокрема, поступовий демонтаж Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, криза процесу реформування ООН та інших міжнародних інститутів), що спричинює зростання напруженості у світі.Російська Федерація активно намагається зіпсувати імідж України та Грузії як надійних транзитерів енергоносіїв до Європи, в першу чергу роблячи акцент на неадекватні дії Тбілісі та Києва, зокрема, у кризових ситуаціях. Російсько-грузинський конфлікт наочно продемонстрував рівень прийняття рішень у РФ, а саме провідну роль Премєр-міністра В. Особливого значення має відмова Білорусії, як основного союзника та сателіта РФ на пострадянському просторі, визнати незалежність грузинських регіонів [3]. Росія змогла довести свою військову перевагу, основою якої стала чисельна і матеріальна перевага над Грузією. Перегляд пострадянських кордонів у силовий спосіб з боку Росії не знайшов розуміння у світі: реакція інших країн показала, що в Росії немає союзників щодо силової ревізії кордонів, попри всі старання російської дипломатії.Отже, можна зробити висновок, що велику роль у конфлікті відіграло прагнення Росії до лідерства на пострадянському просторі та глобальна стратегічна мета - стати визначальним гравцем на арені сучасної міжнародної політики.

ПЛАН

ВСТУП

1. Загальна характеристика конфлікту Росії та Грузії

2. Причини загострення ситуації у Південній Осетії та Абхазії

3. Основні небезпеки та ризики у звязку із російсько-грузинською кризою 2008 року

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ