Російське дієслово з експлікованим компонентом часу: дериваційна історія та перспектива - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Роботу виконано на кафедрі російської мови Інституту іноземної філології Національного педагогічного університету імені М.П. Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Плужникова Тамара Іванівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Снитко Олена Степанівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології, завідувач кафедри російської мови; Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Одним з напрямів сучасної лінгвістичної науки є виявлення мовної репрезентації тих або інших категорій, зважаючи на їхню онтологічну й когнітивну значущість. У лінгвістиці цю категорію кваліфікують переважно як темпоральність, яку репрезентують одиниці різних рівнів, обєднаних у функціонально-семантичне поле темпоральності (ФСПТ). Лексичні засоби вираження часу (як і синтаксичні) зазвичай визнають периферійними, проте й вони були в центрі уваги мовознавців: детально проаналізовано темпоральні іменники (Т. В. Така помітна зацікавленість лінгвістів лексичними засобами вираження часу визначає актуальність поданої дисертаційної роботи, присвяченої опису дієслова як мовної одиниці, що позначає час лексично. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше виявлено дериваційну активність всіх іменників зі значенням часу в аспекті породження ними дієслів тієї самої семантики в літературній мові та мові діалектної субсистеми; визначено особливості вираження часу за допомогою дієслівних лексем; описано дієслова з часовою семантикою як елементи лексичного поля часу, що входять до функціонально-семантичного поля темпоральності; установлено дериваційну історію і перспективу темпоральної дієслівної лексики, а також словотвірні лакуни, які можуть бути заповнені потенційними девербативами; представлено новий принцип побудови функціонально-семантичного поля темпоральності.Лексичні засоби вираження часу перебувають у певних системних відношеннях, що дає змогу обєднати їх на основі архісеми ‘час’ у лексико-семантичне поле часу (ЛСПЧ), яке є складником функціонально-семантичного поля темпоральності (ФСПТ). Кочерган), у групі імен, що позначають абсолютний час, виокремлено іменники: 1) що виражають часовий відрізок невизначеної тривалості (промежуток, период); 2) що називають одиниці відліку часу (секунда, минута, час, день, сутки, неделя, месяц); 3) що передають циклічний характер часу (весна, лето, осень, зима, утро, день, вечер, ночь); 4) що номінують часові відрізки певної тривалості, які мають повсякденно-прикладний характер (урок, декада, четверть, семестр, отпуск, каникулы). Усі слова лексико-семантичного поля часу містять архісему ‘час’, здебільшого експліковану в кореневій морфемі (або імпліковану, як, наприклад, у дієслові ждать). Такі слова з семою часу віднесено до інших лексичних парадигм, наприклад, ждать входить до ЛСГ дієслів “буття-існування в часі”, зимовать - у ЛСГ дієслів “буття-існування у просторі”. Диференційними є темпоральна ознака ‘прямування в часі’ (у слова день ЛСВ1 реалізується в семах ’після ранку’, ‘перед вечором’, ’від сходу сонця’, ‘до заходу сонця’, ‘поділяється на частини’, ‘дві половини’; у слова вечер - ‘кінець дня’, ’після дня’, ‘перед ніччю’, у слова ночь - ‘від вечора до ранку’, ‘від заходу до сходу сонця’; у слова утро - ’після ночі’, ‘перед днем’, ‘початок дня’) і квалітативно-темпоральні ‘ступінь освітленості’ (у слова день реалізується в семах ’сонце’, ‘світло’, ‘найсвітліша частина доби’, у слова вечер - ’світло’, ‘світла менше, ніж вдень’, ’темрява’, у слова ночь - ’відсутність світла’, ’темрява’, ‘найтемніша частина доби’, у слова утро - ’світло’, ’світліша, ніж ніч, частина доби’, ‘світла менше, ніж вдень’) і ‘температурний режим’ (у слова день реалізується в семах ‘тепло’, ‘тепла більше, ніж вночі’, ‘тепла більше, ніж вранці’, у слова вечер - ‘тепла менше, ніж вдень’, ‘тепла більше, ніж вночі’, у слова ночь - ‘тепла менше, ніж увечері’, ‘тепла менше, ніж вдень’, ‘найхолодніша частина доби’, у слова утро - ’тепліша, ніж ніч, частина доби’, ‘тепла менше, ніж вдень’).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ