Основні напрями російської суспільно-політичної думки 1990-х років, ідеологія політичних партій. Аналіз виникнення та становлення у результаті політики "перебудови" і "гласності" ідейно-політичного плюралізму наприкінці існування Радянського Союзу.
При низкой оригинальности работы "Російська суспільно-політична думка 1990-х років: ідеї та напрями", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРоботу виконано на кафедрі історії Центральної та Східної Європи Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України. Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Трофимович Володимир Васильович, Національний університет “Острозька академія”, завідувач кафедри історії кандидат історичних наук, доцент Сіромський Руслан Богданович, Львівський національний університет імені І. У дисертації розглянуто основні ідеї та напрями російської суспільно-політичної думки 1990-х років, які було втілено у програмах, ідеології політичних партій, рухів й громадських організацій, теоретичних роздумах й заявах політичних лідерів та інтелектуальної еліти Росії. Досліджено відродження в умовах пострадянської Росії традиційних для російської суспільно-політичної думки інтелектуальних течій словянофільства, євразійства й західництва. Basic ideas and directions of Russian social and political public opinion of 1990s, that were represented in the programs, ideology of political parties, movements and public organizations, theoretical reflections and statements of political leaders and intellectual elite of Russia are considered in the dissertation.В країні масово почали виникати й розвиватися політичні партії, рухи, громадські організації тощо, які у своїй діяльності намагалися визначити пріоритетні шляхи розвитку держави. На процеси формування і функціонування суспільно-політичної думки значною мірою впливає діяльність державних установ, політичних партій, рухів, громадських організацій тощо. Саме тому її комплексний аналіз вимагає зясування програмних засад та світоглядної еволюції політичних партій, рухів й громадських організацій, а також розгляду основних інтелектуальних течій, які відображають пануючі у суспільстві підходи до вирішення загальнонаціональних проблем. Дослідження різноманітних поглядів, тверджень і міркувань у російській суспільно-політичній думці 1990-х років - надзвичайно важлива тема для української історіографії, оскільки практично не має спеціальної літератури, яка б відображала цю проблематику. Залучення до наукового обігу нових фактів, повязаних з аналізом діяльності та особливостями ідеології російських партій і громадських організацій, окремих інтелектуалів, їх оцінка, дасть якісний поштовх до впровадження студій історії пострадянської Росії в Україні.Конквест) порушено деякі проблеми історичного поступу Росії 1990-х років. Росію після СРСР розглянуто в контексті проблем “радянської спадщини”, яку слід належним чином збагнути, аби, позбувшись тягаря імперії, увійти в коло розвинених європейських демократичних держав. Дослідники особливу увагу приділили ідеологічним засадам політичних партій та рухів, що брали активну участь у виборчих змаганнях 1993, 1995 та 1999 років, поділивши при цьому ідейне та політичне середовище Росії 1990-х років на ліберальне, комуністичне й націонал-патріотичне. Чубаряна “Російський європеїзм”, у якій автор намагався зясувати, “наскільки Росія належить до Європи насправді та як вона це усвідомлювала й сприймала на різних етапах історії”. Програмні документи російських політичних партій, рухів та обєднань, що діяли в Росії впродовж кінця 1980-1990-х років дозволили систематизувати ідейні пріоритети представників російської суспільно-політичної еліти, виокремити головні течії та рухи в ній.Суспільно-політична думка - складна конструкція, яка відображає світоглядну діяльність органів державної влади, різноманітні програмні настанови політичних партій, рухів, громадських організацій, а також ідейні концепції провідних інтелектуальних течій, окремих діячів, щодо суспільно значущих аспектів життя країни. Прихильники соціально-ліберальної ідеї наголошували на важливості регулятивної ролі держави, соціальному захисту населення, поступовості лібералізації економіки, демократизації політичної системи Росії через повернення парламенту низки контрольних повноважень та ін. Зміст націонал-комуністичної доктрини полягав у поєднанні поміркованих елементів комуністичної риторики (відродження СРСР, протистояння ворожому Заходу) із націонал-патріотичними ідеями відновлення імперської могутності Росії у світі. Наріжним каменем націонал-патріотичної доктрини стало гасло відновлення Росії як імперії, що здатна протистояти експансії Заходу, а також захист росіян від “насильницької асиміляції” у новостворених незалежних пострадянських республіках, надання їм статусу громадян Росії. Серед партій та рухів націонал-патріотичного спрямування (Ліберально-демократична партія Росії, Конгрес російських громад, Російська національна єдність та ін.) простежується чітке світоглядне розмежування на державників та націоналістів.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы