Російська поезія ХХ століття в контексті діалогу художніх парадигм: типологічна проекція бароко в авангарді та постмодернізмі - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наукЗахист відбудеться "23" червня 2005 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, 01017, м. У дисертації вперше системно висвітлено особливості типологічної проекції поетичної спадщини доби бароко в російській поезії ХХ ст. Доведено наявність як генетичної спадкоємності, безпосередньої актуалізації традиції бароко у творчості представників футуризму, оберіутів, а також у постмодерністській поезії, так і типологічних сходжень у текстах, що належать до літератур, розєднаних значним історичним інтервалом. Типологічні сходження між поетичним авангардом та бароко виявлено в особливостях філософського дискурсу, типах світосприйняття, домінуючому колі образних мотивів, топосів, моделей світу, суголосності творчих стратегій. Доказано наличие как генетической преемственности, непосредственной актуализации традиции барокко в творчестве поэтов, представлявших течения футуризма, "обэриу" и постмодернистскую поэзию, так и типологических схождений в текстах различных культурных эпох.Прикметна особливість розвитку російської поезії ХХ ст. полягає в періодичній відтворюваності як в окремих її напрямах і течіях, так і в ідіостилях видатних майстрів слова діахронічно віддалених форм мистецтва, у тому числі й типологічно близьких до барокових. Ця тенденція є характерною в цілому для культури ХХ ст. і не раз констатувалася багатьма сучасними теоретиками мистецтва, культурологами, літературознавцями і письменниками. Єлеонська) природно постає питання щодо проекції цього продуктивного типу культури в подальших художніх системах, індивідуальних стилях, щодо його літературної долі й традиції. поетичний бароко футуризм Незважаючи на численність фактів, що стверджують наявність даної літературної проекції, проблема функціонування і модифікації традицій бароко в російській поезії ХХ ст. не отримала комплексного висвітлення в літературознавстві. Актуальність теми випливає також з необхідності виявити естетичну природу і генезис багатьох явищ авангардної поетики та естетики постмодернізму, простежити функціонування і трансформацію певних сталих форм у поезії.У першому розділі - "Проблеми типологічної проекції бароко в наступному літературному русі" - розглянуто стан вивчення бароко як історичного явища в російській культурі, узагальнено різні концепції щодо специфіки цього художнього напряму в літературі та хронологічних меж бароко в Росії. Так, на межі XIX - XX ст. унаслідок інтересу до бароко у філософській та естетичній думці складаються дуальні моделі чергування типів класики і бароко (Г. Доведено існування в російській поезії локального циклічного ряду: бароко - модернізм (авангард) - постмодернізм, включеного в загальноєвропейські процеси розвитку літератури. Важливим кроком уперед у становленні цілісного погляду на співвідношення з бароко авангардного мистецтва ХХ ст. стало видання збірника тез і матеріалів конференції "Бароко в авангарді - авангард у бароко" (М., 1993), яка вкотре підтвердила актуальність даного напряму досліджень. Однак проблема рефлексії бароко в авангардному мистецтві ХХ ст. розглядається тут у площині вивчення локальних прийомів, окремих мотивів і образів, які маркують дану традицію.Традиции барокко в повестях Н.В. Гоголя // Гоголь и современность (К 185 - летию со дня рождения). Современная русская литература: Пособие для студентов университетов. (У співавторстві з Ю.І.Корзовим, Л.І.Шевченко; здобувачеві належить розділ "Поезія" - С. Поэзия И.Бродского и барокко: к проблеме диалога культур // Русский язык и литература в учебных заведениях.

Основний зміст дисертації